Постанова № 34349624, 23.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

23.09.2013

Справа № 522/9940/13-а

Провадження №2-а/522/1100/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Івченко В.Б.,

при секретарі Січінава М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, просить постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради у справі про адміністративне правопорушення №686 від 11.03.2013 року скасувати, закрити провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 березня 2013 року адміністративною комісією виконавчого комітету Одеської міської ради було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою було постановлено накласти штраф у розмірі 1037 грн. на громадянина ОСОБА_1 за адміністративну відповідальність, передбачену ст. 152 КУпАП.

Вищезазначену постанову про накладення адміністративного стягнення №689 позивач вважає незаконною та вважає, що у складі вищезазначеного адміністративного правопорушення відсутня його вина за наступних підстав.

Комунальним підприємством «Міські дороги» укладено договори підряду на відновлення дорожнього покриття з організаціями, які експлуатують підземні інженерні мережі після ліквідації аварій зазначених мереж, повязаних з проведенням земельних робіт (розриття ґрунту). Оплата за вищезазначеними договорами здійснюється після виконання комунальним підприємством «Міські дороги» робіт по відновленню асфальтного покриття. Тобто підприємство «Міські дороги» повинно було за свої кошти призвести закупку асфальту на асфальтному заводі. Але адміністративною комісією виконавчого комітету Одеської міської ради не було враховано той факт, що на протязі півроку і на момент складання акту та протоколу про адміністративне правопорушення усі рахунки комунального підприємства «Міські дороги» знаходились в арешті через борги, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2012 року за №ВП 35149078. Цьому сприяв і той факт, що контрагенти підприємства за вищезазначеними договорами несвоєчасно розраховуються за виконані роботи, що призводить до дефіциту грошових коштів у комунального підприємства «Міські дороги».

Акти про адміністративне правопорушення було складено у січні місяці 2013 року, тоді як на початку січня були святкові та вихідні дні. Асфальтний завод, у якого комунальне підприємство «Міські дороги» закупає асфальт, не працював. Також перешкоджали виконанню робіт й несприятливі погодні умови.

Позивач зазначає, що усі вищезазначені обставини унеможливлювали здійснення відновлення асфальтного покриття та таким чином спростовують його вину.

Представник позивача у судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача адміністратвної комісії Одеської міської ради у судове засідання не зявився, про час, дату, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються в тому числі показаннями технічних приладів.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 11 березня 2013 року адміністративною комісією виконавчого комітету Одеської міської ради було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 686, якою було встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1037 гривень.

Комунальним підприємством «Міські дороги» укладено договори підряду на відновлення дорожнього покриття з організаціями, які експлуатують підземні інженерні мережі після ліквідації аварій зазначених мереж, повязаних з проведенням земельних робіт (розриття ґрунту). Оплата за вищезазначеними договорами здійснюється після виконання комунальним підприємством «Міські дороги» робіт по відновленню асфальтного покриття. Тобто підприємство «Міські дороги» повинно було за свої кошти призвести закупку асфальту на асфальтному заводі.

Судом встановлено, що директор коммунального підприємства «Міські дороги» неодноразово звертався до керівництва асфальтобетонних заводів з вимогою про відпуск асфальтобетонної суміші у звязку з накопиченим значним обємом розкопок, що підлягають відновленню, про свідчать вихідні листи КП «Міські дороги».

Так, листом №1433/2 від 28.11.2012 року КП «Міські дороги» звернулось до ТОВ «Тирас» з проханням відпуску асфальтобетонної суміші у кількості 100 тон та природного щебеню у кількості 200 тон. Проте комунальним підприємством було отримано відповідь від ТОВ «Тирас» за №169 від 03.12.2012 року про неможливість відгрузки асфальтобетонної суміші у звязку з відсутністю на базі необхідної кількості.

Листом за №1435/1 від 28.11.2012 року на адресу МПП «Агрек» та ПАТ «РБД «Одесголовпостач» УП «Міські дороги» просило проінформувати про можливість відпуску за заявкою необхідної кількості асфльтобетонної суміші та природного щебню. Проте ПАТ РБД «Одесголовпостач» листом за №122/1 від 04 грудня 2012 року інформувало про можливість поставки за заявкою матеріалів у звязку з ремонтом та реконструкцією на виробничій базі РБД «Одесголовпостач».

Листом №96 ГД від 10.12.2012 року МПП «Агрек» інформувало про неможливість відпуску матеріалів у звязку з сезонною реконструкцією заводу.

Листом №1528 від 26.12.2012 року КП «Міські дороги» звернулось до ТОВ «Тирас» та ПАТ «РБД «Одесголовпостач» з проханням надати інформацію про режим роботи та запланований графік запуску асфальтобетонних заводів.

Листом №128 від 27.12.2012 року ПАТ «РБД «Головпостач» інформували про необхідність профілактичного ремонту заводу та оновлення окремих механізмів.

Листом №2 від 09.01.2013 року МПП «Тирас» інформували, що агрегати асфальтобетонного заводу знаходяться на профілактичному ремонті та основним фактором початку роботи асфальтобетонного заводу є погодні умови та відповідний температурний режим.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 робив усе можливе для закриття розкопок після аварійно-відновлювальних робіт, але були обставини, що не залежали від його дій та яким він не міг перешкодити. Ці обставини унеможливлювали здійснення відновлення асфальтного покриття та повністю спростовують наявність вини позивача.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАСу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на те, що позивач заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, а представник відповідача не представив суду достатніх та належних доказів підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд вважає, що протиправність дій позивача не доведена, прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності даних про вчинення ним правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАСу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із матеріалів справи не вбачається, а відповідач не надав жодного доказу у підтвердження того, що позивач дійсно порушив Правила благоустрою м. Одеси, тобто вчинив правопорушення відповідальність, за яке передбачена ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1037 грн. проведено Адміністративною комісією виконавчого комітету Одеської міської ради з порушеннями норм КУпАП, що свідчить про незаконність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також свідчить про незаконність постанови № 686 від 11.03.2013 року про накладання адміністративного стягнення, у зв'язку з чим ця постанова підлягає скасуванню як незаконна.

Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню, а справа закриттю.

Керуючись ст.ст. 6-14,23,59, 71,99,122, 158-160, 162, 163,186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити у повному обсязі.

Постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради у справі про адміністративне правопорушення №686 від 11.03.2013 року визнати незаконною та скасувати, провадження у справі закрити.

Повний текст постанови складений 24 вересня 2013 року.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає згідно ч.2ст.171-2 КАС України.

Суддя В.Б. Івченко