Рішення № 34349472, 10.10.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14419/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

судді Придачук О.А.

при секретарі Приходько Л.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «ЖРЕР-4» про зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить зобовязати відповідача надати йому письмову відповідь по суті на його заяву від 10 червня 2013 року, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати 114,70 грн. судового збору, 3000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10 червня 2013 року ним було подано до КП «ЖРЕР-4» заяву, в якій позивач просив встановити факт обмеження доступу на горище і дах підїзду № 4 у будинку № 14 А по вул. Лавріщева в м. Ужгороді та конкретних мешканців даного підїзду, які обмежили такий доступ, про що скласти відповідний акт. Водночас ОСОБА_1 у зазначеній заяві просив вжити невідкладних заходів щодо забезпечення вільного виходу на горище і дах вказаного будинку через підїзд № 4 даного будинку. Однак, в порушення норм ст. ст. 7, 15, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» відповідачем до теперішнього часу не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 10 червня 2013 року і не прийнято жодного рішення по цій заяві. Позивач вважає, що цим порушено його права на своєчасне отримання письмової відповіді на заяву, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом. Також зазначає, що за надання йому правової допомоги він сплатив на користь фахівця у галузі права ОСОБА_2 3000,00 грн., що підтверджується відповідним договором, розрахунком та квитанцією. На підставі вищенаведеного просить позов задовольнити та зобовязати відповідача надати йому письмову відповідь по суті на його заяву від 10 червня 2013 року, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати 114,70 грн. судового збору, 3000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що в приміщенні суду до початку судового засідання представником відповідача йому було надано відповідь за № 332 КП «ЖРЕР № 4» від 03 липня 2013 року на його звернення від 10 червня 2013 року. Таким чином, ОСОБА_1 не підтримує свій позов у частині вимоги щодо зобовязання відповідача надати йому письмову відповідь по суті на його заяву від 10 червня 2013 року. Просив відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України стягнути з відповідача на його користь судові витрати 114,70 грн. судового збору, 3000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги. Також додав , що пояснення представника КП «ЖРЕР № 4», щодо надіслання на його адресу листа з відповіддю не відповідають дійсності , оскільки будь-які поштові повідомлення на його адресу завжди належно приходять і крім того він звертався особисто у КП «ЖРЕР № 4» де йому повідомляли , що відповіді на його листа іще немає, бо немає працівника який цими питаннями займається.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав зазначене позивачем.

В судовому засіданні представник відповідача КП «ЖРЕР № 4» ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, проти задоволення таких заперечила та пояснила, що відповідачем на звернення ОСОБА_1 03 липня 2013 року було надіслано відповідь, факт чого зафіксовано в журналі вихідної документації за № 332 від 03 липня 2013 року. Зазначену відповідь було відправлено на адресу ОСОБА_1 поштою, що відповідає вимогам ст. 30 Закону України «Про звернення громадян». Законодавством України, зокрема, нормами Закону України «Про звернення громадян», не передбачено вручення відповідей на звернення особисто громадянину та під підпис. Також КП «ЖРЕР № 4» не несе відповідальність за якість поштового звязку. Вважає, що відповідачем було повністю дотримано норми ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» щодо термінів розгляду заяви ОСОБА_1, а тому просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

10 червня 2013 року позивачем ОСОБА_1 було подано до КП «ЖРЕР-4» заяву, в якій позивач просив встановити факт обмеження доступу на горище і дах підїзду № 4 у будинку № 14 А по вул. Лавріщева в м. Ужгороді та конкретних мешканців даного підїзду, які обмежили такий доступ, про що скласти відповідний акт. Водночас ОСОБА_1 у зазначеній заяві просив вжити невідкладних заходів щодо забезпечення вільного виходу на горище і дах вказаного будинку через підїзд № 4 даного будинку.

Позивач стверджує, що в порушення норм ст. ст. 7, 15, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» відповідачем до теперішнього часу не розглянуто його заяву від 10 червня 2013 року і не прийнято жодного рішення по цій заяві, чим порушено його права на своєчасне отримання письмової відповіді на заяву, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 в приміщенні суду до початку судового засідання потримав від представника відповідача відповідь за № 332 КП «ЖРЕР № 4» від 03 липня 2013 року на його звернення від 10 червня 2013 року, внаслідок чого ОСОБА_1 не підтримує свою вимогу щодо зобовязання відповідача надати йому письмову відповідь по суті на його заяву від 10 червня 2013 року.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що КП «ЖРЕР № 4» на звернення ОСОБА_1 03 липня 2013 року було надіслано відповідь на заяву останнього від 10 червня 2013 року, що зафіксовано в журналі вихідної документації за № 332 від 03 липня 2013 року. Представник відповідача стверджує, що зазначену відповідь було відправлено на адресу ОСОБА_1 поштою. Як доказ зазначеного надала суду журнал вихідної кореспонденції

Дана обставина також зясовувалася судом шляхом напрвлення відповідного запиту директору УДППЗ "Укрпошта", на що було отримано відповідь № 1108-07 від 27 вересня 2013 року, з якої вбачається, що надати запитувану інформацію не можливо.

Суд вважає, що будь-яких доказів отримання ОСОБА_1 відповіді КП "ЖРЕР № 4" не має.

Що стосується вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь судових витрат 114,70 грн. судового збору, 3000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після предявлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір в розмірі 114,70 грн., що підтверджується квитанцією № 56 від 17 серпня 2013 року, що наявна в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що з відповідача слід стягнути на користь позивача суму сплаченого ОСОБА_1 судового збору в розмірі 114,70 грн.

Як вбачається з копії договору про надання правової допомоги № 03-п від 30 липня 2013 року, такий договір укладено між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Предмет даного договору зобовязання ОСОБА_2 по наданню правової допомоги ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «ЖРЕР № 4» про зобовязання вчинити дії.

Згідно розрахунку вартості правової допомоги, який являється Додатком № 1 до договору про надання правової допомоги № 03-п від 30 липня 2013 року, встановлено, що вартість перегляду наданих ОСОБА_1 документів і надання йому консультації становить 450,00 грн. за одну годину роботи; вартість перегляду законодавчої бази, пошук і вивчення практики 450,00 грн. за одну годину роботи; вартість підготовки позовних матеріалів 400,00 грн. за одну годину роботи, загальна вартість 1200,00 грн.; вартість участі у судових засіданнях суду першої інстанції 450,00 грн. за одну годину роботи, загальна вартість 900,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 сплачено 3000,00 грн. на оплату правової допомоги ОСОБА_2, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 03 від 31 липня 2013 року.

Суд вважає, що вимогу позивача про стягнення з відповідача 3000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги слід задовольнити частково, а саме в сумі 2550,00 грн., з огляду на ту обставину, що фахівець в галузі права ОСОБА_2 приймав участь в одному судовому засіданні тривалістю одну годину, а саме в судовому засіданні, що відбулося 19 вересня 2013 року, і вартість зазначеного виду робіт, визначена Додатком № 1 до договору про надання правової допомоги № 03-п від 30 липня 2013 року, становить 450,00 грн.

Керуючись ст. ст. 14, 15, 30, 60, 89, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «ЖРЕР-4» про зобовязання вчинити дії в частині стягнення витрат задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «ЖРЕР № 4», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4 А, код ЄДРПОУ 20444974, розрахунковий рахунок № 26003060320710 в ПАТ «А-Банк», МФО 307770, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 А/18, судовий збір в розмірі 114,70 грн., витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2550,00 (дві тисячі пятсот пятдесят) грн.

В задоволенні решти позовних вимог про стягнення витрат - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Придачук О.А.