Рішення № 34348129, 24.10.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/807/13-ц

№ 2/106/415/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючого судді Абзатової Г.Г.

при секретарі Поварчук Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Євпаторія справу по позові ОСОБА_1 до Відділу Державної Виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання дій незаконними, закриття виконавчого провадження, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження , визнання акту опису та арешту майна незаконним, виключення майна з акту опису та арешту.

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відділу Державної Виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, про визнання дій Державного виконавця незаконними, про визнання неправомірною та скасування постанови Державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції закриття виконавчого провадження, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження , визнання акту опису та арешту майна незаконним, виключення майна з акту опису та арешту. Свої вимоги мотивував тим, 30.01.2013 року під час проведення примусових виконавчих дій йому стало відомо, що ВДВС м. Євпаторія відкрито виконавче провадження на його мати ОСОБА_2 по виконанню рішення Євпаторійського міського суду про стягнення з неї заборгованості у сумі 420 118 грн. 66 коп. на користо ПАО КБ «ПриватБанк». 30.01.2013 року була описана та накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 за договором купівлі продажу від 26.03.2008 року. Він не має іншого житла, окрім квартири його матері, є інвалідом з дитинства, вважає, що у подальшому квартира у його матері буде «відібрана», тому його житлові права будуть порушені. Зазначив також, що відкриття виконавчого провадження та складання акту опису та арешту майна також порушує його права. Просить визнати дії Відділу Державної Виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, незаконними, закрити виконавче провадження, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2012 року, визнати незаконним акт опису та арешту майна від 30.01.2013 року, виключити з під арешту квартиру АДРЕСА_1

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3, які діють на підставі довіреності позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник Відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не просив розглянути справу за його відсутності. Раніше надав суду письмові заперечення у яких з позовом не погодився, просить відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не просив розглянути справу за його відсутності

Суд, вислухав пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Умови та порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, передбачає Закон України «Про виконавче провадження». Цим же Законом встановлено правові засади захисту прав стягувача, боржника у виконавчому провадженні, що полягають у можливості оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду. Судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених в порядку цивільного судочинства, здійснюється в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів закон покладає на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Правові засади діяльності державної виконавчої служби визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2012 року було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Євпаторійського міського суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 420118,66 грн. Тобто сторонами виконавчого провадження є ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк».Листом від 22.01.2013 року № 273\03-21 ОСОБА_2 повідомлена про проведення виконавчих дій , пов'язаних з перевіркою майнового становища та опису майна боржника у рахунок погашення боргу.

30.01.2013 року був складений акт про опис та накладення арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2

Отже в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач не є стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ст.. 383 ЦПК України право на звернення зі скаргою до суду мають право сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи. Судом беззаперечно встановлено, що права та свободи позивача ОСОБА_1 а ні постановою про відкриття виконавчого провадження ані складанням акту опису та арешту майна від 30.01.2013 року не порушено, тому правових підстав для задоволення його позову у цей частині не мається. Безпідставними суд вважає, позовні вимоги щодо закриття виконавчого провадження.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про виключення майна з акту опису та арешту, суд приходить до наступного.

Встановлено, що предметом опису майна є квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2. Факт належності цей квартири саме ОСОБА_2 підтверджуеться довідкою КРП БРТІ м. Євпаторія від 30.11.2012 року ( а.с. 92)

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження » роз'яснив, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з - під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Згідно ст. 10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Доводи представника позивача ОСОБА_1 про те, що акт опису та арешту майна є незаконним, а квартира підлягає виключенню з опису та арешту, оскільки про проведення виконавчих дій не був повідомлений позивач, суд вважає такими , що не засновані на законі. ОСОБА_1 не є ані власником квартири, ані стороною виконавчого провадження, тому обов'язку повідомляти його про проведення опису майна, не мається

Позивач не надав суду докази, які б стверджували, що він має право власності на цю квартиру, але володіє нею на законних підставах, тому правових підстав для задоволення його позову у цей частині не мається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215, 217,218,383 ЦПК України, ст. 392 ЦК України ст11, 60 Закону Україні «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні позову до Відділу Державної Виконавчої служби Євпаторійського управління юстиції, ПАО КБ «Приватбанк» про визнання дій незаконними, закриття виконавчого провадження, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження , визнання акту опису та арешту майна незаконним, виключення майна з акту опису та арешту, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі в 10-денний термін із дня проголошення рішення, апеляційної скарги

Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя Г.Г. Абзатова