Ухвала суду № 34347762, 23.10.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/933/13-ц Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В.І.

Категорія 21 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Микитюк О.Ю.

при секретарі : Валяник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та витребування земельної ділянки

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 червня 2013 року, -

встановила:

В лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, та враховуючи уточнюючі позовні вимоги, остаточно просила визнати недійсним договір дарування земельної ділянки № 3145 від 08.06.2012р., за яким вона подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 927 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1 Житомирського району Житомирської області, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та витребувати земельну ділянку за кадастровим номером 1822082500:02:001:1036 у власність ОСОБА_1 Зазначала, що договір суперечить чинному законодавству та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на час його укладання на спірній ділянці був розташований житловий будинок, що побудований позивачкою, яка станом на час подання позову була його власником.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 27 червня 2013 року позов задоволено, визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 08.06.2012р., площею 927 кв. м., призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 витребувано вказану земельну ділянку та повернуто її у власність ОСОБА_1

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що суд застосував норми закону, які пов'язують виникнення права на земельну ділянку в зв'язку з набуттям права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи на основі цивільно-правових угод, а не з підстав його виникнення.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 08.06.2012р. подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 927м2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 Житомирського району (а.с.6-7). Пунктом 6.1 договору дарування передбачено, що вказана земельна ділянка на час дарування вільна від будь-яких будівель і споруд.

Проте це посилання не відповідає матеріалам справи і підтверджено відповідачем - на час укладання спірного договору на згаданій земельній ділянці вже був побудований, але не прийнятий в експлуатацію 2-поверховий житловий будинок.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Зарічанської сільради №70 від 17.12.2012 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на житловий будинок загальною площею 252,2м2,розташований на спірній земельній ділянці (витяг про державну реєстрацію прав від 22.12.2012 року (а.с.34,35).

Матеріалами справи доведено, що будівництво на спірній земельній ділянці проводилось позивачкою (рішення виконкому Зарічанської сільради від 21.10.2010 року про надання їй дозволу на забудову житлового будинку, господарських будівель та споруд на земельній ділянці за вказаною адресою, відповідні висновки компетентних державних органів про відповідність проекту індивідуального будівництва державним будівельним, пожежним та санітарно-епідеміологічним нормам (а.с.9,11-15).

На час розгляду справи зазначені правовстановлюючі документи про право власності позивачки на будинковолодіння не відмінені і є чинними.

Відповідно до ст.ст.203,215 ЦК України, якщо зміст правочину суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, він може бути визнаний судом недійсним.

Зі статей 120 ЗК України та 377 ЦК України вбачається, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок переходить право власності на земельну ділянку, на якій розміщений цей будинок. Тобто з набуттям позивачкою 17.12.2012р. права власності на вказаний житловий будинок, ОСОБА_1 має право набути у власність чи користування спірну земельну ділянку, на якій розташований цей будинок.

Як вбачається зі змісту ст.216 ЦК України, у випадку визнання договору недійсним, суд може застосувати реституцію, у зв'язку з чим суд обгрунтовано задовольнив вимоги про витребування спірної земельної ділянки.

Судове рішення відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: