Рішення № 34347049, 22.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції: Якуша Н.В.

Доповідач: Смєлік С.Г.

Категорія 55

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г.,Жарової Ю.І.

при секретарі Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОСТО» про захист прав споживачів та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області 21 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 - задоволено частково. На його користь з відповідача- ТОВ ««АВТОПРОСТО» стягнуто отримані за недійсною угодою № 306058 від 12 грудня 2010 року 45296,71 грн. та судовий збір у розмірі 452,96 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

З рішенням не погодився відповідач ТОВ «АВТОПРОСТО» та подав апеляційну скаргу, разом з якою справа надійшла до апеляційного суду Донецької області.

В своїй апеляційній скарзі апелянт вважає рішення суду таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав: Судом були порушені норми ЦПК, оскільки представник відповідача просив про відкладення розгляду справи у зв»язку із зайнятістю в іншому судовому ззасіданні, а суддя ігнорував таке клопотання, справу розглянув у відсутність представника відповідача. Судом першої інстанції порушено ст. 215 ЦПК України, оскільки в рішенні відсутнітні висновки з яких підстав положення угоди не відповідають закону, не викладено чим суд керувався ухвалюючи рішення. ТОВ « АВТОПРОСТО» надає послуги на підставі Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» частина 1 статті 4 якого Законом України від № 3462-1V від 02 червня 2011 року « Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» доповнено пунктом 1-1 такого змісту; фінансовими послугами вважаються такі послуги: адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Не вважаючи за потрібне давати оцінку вищевказаному закону, суд не з»ясовуючи будь-які обставини справи, поклав в основу рішення Постанову ВСУ та керуючись нею ухвалив рішення, нічим його не аргументуючи та не надаючи жодної правової оцінки поясненням за запереченням відповідача. В порушення ст. 222 ЦПК України судом було ухвалено рішення без з»ясування всіх обставин по справі, без дослідження доказів, без з»ясування позиції відповідача, що потягло за собою неправильне рішення.

Відповідач не розвиває пірамідальної схеми, позивач не сплачує за можливість одержання компенсації за рахунок залучення інших споживачів, ні для отримання учасником автомобіля, ні для отримання учасником сплачених в оплату автомобіля Чистих внесків в разі дострокового розірвання Угоди ( ст.13 Додатку № 3 до Угоди). Від учасника не вимагається залучення інших Учасників ( споживачів),також не вимагається залучення інших учасників (споживачів) для вказаних цілей і самим товариством. Отримання споживачем автомобіля здійснюється виключно у відповідності до платежів, здійснених ним самим та незалежно від платежів інших клієнтів відповідача.

Відповідно до п.5 ч.1 ЗУ « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб - за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів Тобто, законом передбачена можливість надання послуг як за рахунок осіб, які отримують послугу, так і за рахунок залучених фінансових активів інших осіб. Отримання коштів від третіх осіб та їх перерозподіл на користь інших осіб є суттю ( основною ) фінансової послуги, яка лежить в основі будь - якої фінансової послуги чи то страхування, чи то фінансового лізингу чи то діяльності фондів фінансування будівництва. Навіть банки не можуть діяти в межах власного капіталу, а залучають кошти третіх осіб в якості вкладів перерозподіляють та надають ці кошти особі, яка отримує кредит.

У випадку утворення пірамідальних схем не укладаються письмові договори та в жодному правочині не закріпляється право споживача на отримання компенсації - гроші сплачуються по факту: привів споживача, той сплатив кошти - отримуєш компенсацію - винагороду. На відміну від так званих « Пірамід» « ТОВ «АВТОПРОСТО» укладає договори з кожним контрагентом, виконує умови договорів, передає автомобілі, повертає кошти за розірваними договорами. Та найголовніше - сплачує податки і є великим платником податків в розумінні Податкового Кодексу.

Діяльність « АВТОПРОСТО» є ліцензованим видом діяльності, тобто такою, що контролюється державою в особі ( Нацкомфінпослуг ).

ТОВ «Автопросто» включено до реєстру фінансових установ, та отримано ліцензію згідно з Ліцензійними умовами на провадження діяльності з адміністрування фінансових послуг та державне регулювання товарів у групах. Згідно інформаційного листа ВВСУ від 28 травня 2012 року якщо позов пред»явлено з підстав недійсності договору по адмініструванню фінансових активів для придбання товарів у групах через невідповідність вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» ( наявність пірамідальної схеми), суд у кожному конкретному випадку досліджує подані йому докази та перевіряє чи укладено правочин, предметом якого є надання послуг. Просив скасувати рішення суду першої інстанції у задоволені позову відмовити.

Апелянт - ТОВ « АВТОПРОСТО» та ОСОБА_5 повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи телефонограмами № 1137,1138, в судове засідання не з»явилися. Від ОСОБА_5 надійшов лист про розгляд справи у його відсутність.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України

у відсутність означених осіб.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «АВТО ПРОСТО» з вимогами про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину мотивуючи тим. що на користь відповідача ним сплачені для виконання недійсної (нікчемної) угоди № 306058 від 12.12.2009 року кошти в розмірі 45298,63 грн. 12.12.2009 року він уклав з відповідачем угоду № 306058 з додатками з метою придбання легкового автомобіля Сhery Amulet Al 5 на суму 61155 грн. Взагалі предметом угоди є надання послуг системи АвтоТак, прямованих на придбання автомобіля у групі. Відповідно до цієї угоди він сплачує відповідачу внески, а послуги останнього складаються з того, що він формує групу учасників, за рахунок чистих внесків, за які здійснюється придбання автомобіля. Відповідно до зазначеної угоди розподіл придбаних автомобілів провадиться відповідачем самостійно, при цьому договір не містить у собі чітких строків отримання автомобіля учасниками. Зазначена угода не містить у собі будь-якої відповідальності відповідача у разі невиконання умов за угодою, протее, містить безліч негативних наслідків при невиконанні зобов'язань учасником та вкрай несправедливі умови для учасника на випадок розірвання договору по його ініціативі. Вважає, що ТОВ «Авто Просто» здійснює нечесну підприємницьку діяльність, умови Угоди є несправедливими та непрозорими, вводить споживача в оману, оскільки фонди групи на придбання автомобіля формуються за рахунок інших учасників системи, без залучення коштів самого ТОВ «Авто Просто», розподіл коштів фонду групи між учасниками являє собою ознаки пірамідальної схеми, тобто один учасник групи за свої кошти, без інвестування коштів відповідача, оплачує товар іншому учаснику програми. Вказував, що він сплачував відповідачу не за отримання товару чи послуги, а, виключно, за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої схеми, та право вимагамати позивачем товару залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками групи. На підставі Закону України «Про захист прав споживачів» недійсні правочини, які здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності, зокрема введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. На підставі ст.ст. 215, 216 ЦК України просить стягнути з ТОВ «Авто Просто» сплачені по нікчемному правочину кошти у сумі 45298,63 грн.

Судом встановлено, що 12 грудня 2009 року між сторонами була укладена угода № 306058 про надання учаснику, тобто позивачу, послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля через систему придбання в групах АвтоТак (а.с.4).

Згідно Додатку № 1 до Угоди, позивач мав придбати автомобіль марки Chery Amulet за ціною 61155,00 грн.(а.с.5).

Відповідно до ст. 2 Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» гарантує надання Учаснику (позивачу) Права на отримання Автомобіля за умовами виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою.

Відповідно до ст. З цієї Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов'язується надавати Учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені Угодою: включення Учасника до системи АвтоТак шляхом підписання даної Угоди; формування груп Учасників для придбання Автомобіля; включення Учасника до групи для придбання Автомобілів; організація та створення умов для придбання Автомобілів Учасниками системи; здійснення оплати Автомобіля Виробнику, Імпортеру чи Дістриб'ютору за рахунок коштів, оплачених Учасниками системи, на умовах Угоди; забезпечення отримання Автомобіля Учасником системи згідно з умовами Угоди; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля Учаснику системи, який одержав Право на отримання Автомобіля; формування Фонду для повернення коштів; приймання та перерахування страхових платежів відповідній страховій компанії; адміністрування групи, до складу якої входить Учасник системи, протягом всього строку її існування; надання всіх послуг, визначених в Угоді та Додатках до неї; вчинення всіх інших дій, спрямованих на придбання Учасником автомобіля через Систему.

Відповідно до ст.5 цієї Угоди та додатку № 1 до Угоди учасник ОСОБА_5 зобов'язується:сплатити Вступний внесок у розмірі 2 201,58 грн.;сплатити плату за Право на отримання Автомобіля при наданні такого Права - 3%+ПДВ; щомісячно сплачувати Повні внески, тобто цілий чистий внесок (частина щомісячного Повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля та формування Фонду для повернення коштів і розмір якого розраховується шляхом ділення Поточної ціни Автомобіля на кількість внесків, передбачену Графіком внесків) - 0,8333 % від вартості автомобіля, Внесок в оплату послуг (оплата послуг АВТО ПРОСТО) - 0,38 %, Внесок в оплату страхового платежу - 0,065 %;

У додатку № 2 до Угоди викладені Правила функціонування системи придбання в групах АВТОТАК (а.с.6).

Позивачем з грудня 2009 року по липень 2013 року було сплачено в рахунок вступного та інших щомісячних внесків 45296,71 грн., що підтверджується квитанціями, доданими до матеріалів справи (а.с.12-23).

До теперішнього часу право на отримання автомобіля ТОВ «АВТО ПРОСТО» позивачу не надано.

Суд першої інстанції посилаючись на частину 2 ст.215 ЦК України якою передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом( нікчемний правочин ).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, частину 2 ст.216 ЦК України, якою передбачено, що у разі недійсності правочину кожна сторона із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а також на зміст угоди укладеної сторонами та додатків до неї, дійшов висновку, що умови укладеної угоди № 306058 є нечесними та непрозорими, тобто такими, які згідно ст.19 частини 3 пункту 7 Закону України « Про захист прав споживачів» підпадають під ознаки розвитку пірамідальних схем, є забороненими, та такими, що вводять в оману споживача, задовольнив вимоги ОСОБА_3та стягнув з відповідача- ТОВ « АВТОПРОСТО» сплачені кошти в рахунок отрианння автомобіля.

Апеляційний суд Донецької області не оже погодитися з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Апеляційним судом встановлено, що між сторонами 12 грудня 2009 року було укладено угоду № 306058, предметом якої є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля (стаття 1) .

Згідно ст.2 вказаної угоди ТОВ «АвтоПросто» є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання в групах Авто Так. ТОВ «Авто Просто» гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов» язань, передбачених угодою.

Згідно ст.10 Угоди - підписання угоди та додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди та додатків до неї. Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника «АвтоПросто», уважно прочитав та зрозумів угоду та додатки до неї, що засвідчує своїм підписом (а.с.4 )

Згідно додатку №1 до угоди № 306058 позивач бажав придбати автомобіль Сhery Amulet Al 5 на суму 61155 грн.

Згідно ст.13 додатку № 2 учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірвати угоду за власним бажанням, про що має повідомити Авто Просто у письмовій формі. Вказаною нормою передбачено порядок та розмір повернення сплачених коштів.

Пунктом 13.8 додатку передбачено, що якщо учасник виявить бажання розірвати угоду та відмовитися від подальшої участі в системі АвтоТак протягом 7 (семи) календарних днів від дати підписання угоди, такому учаснику повертається вся сума коштів, внесена ним на рахунок Авто Просто. Протягом зазначених 7 (семи) днів учасник зобов*язаний письмово повідомити про розірвання угоди шляхом подання заяви в центральний офіс Авто Просто. (а.с.8).

Згідно наданих квітанцій позивач сплатив 45 298,63 грн.

Матеріали справи не містять відомостей про звернення позивача до відповідача із заявою про розірвання угоди та повернення коштів.

У розумінні п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» поняття пірамідальної схеми має такі обов»язкові ознаки у їх сукупності: здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; надання компенсації за рахунок залучення кожним учасником інших споживачів схеми; відсутність продажу або споживання товару

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_5 згідно укладеної угоди був включений до числа учасників послуг системи «АвтоТак», спрямованих на придбання автомобіля. Отже предметом угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «АвтоТак», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

Відповідно до ст.2 укладеної угоди товариство «Авто Просто» гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов»язань, передбачених угодою.

Укладеною угодою чітко передбачено, що споживач кожного місяця оплачує частину вартості автомобіля. Якщо автомобіль був одержаний учасником послуг до повної сплати його вартості, то споживач зобов»язаний після одержання та реєстрації на своє ім»я автомобіля При цьому, у відповідності до вимог ст.8.2 додатку № 2 до укладеної угоди право на отримання автомобіля означає право учасника послуг одержати безпосередньо автомобіль та обов»язок товариства передати цей автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належним чином виконує свої обов»язки.

Таким чином, щомісячні грошові внески учасника послуг є платою за автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеної сторонами угоди, а не платою за можливість одержання права на придбання цього товару, як про це вказано у рішенні суду.

Споживач, який виконав усі умови угоди та повністю оплатив вартість автомобіля, має право вимагати від товариства передачі автомобіля незалежно від того, чи провадять свої грошові внески інші учасники послуг, тобто системою придбання автомобілів у групах «АвтоТак» передбачено, що кожен учасник, який належним чином виконує свої зобов»язання за укладеною угодою, отримує автомобіль через передбачений в угоді певний механізм, при цьому, кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, які можна придбати за рахунок фонду цієї групи, створеного щомісячними внесками учасників цієї ж групи (п.1.2 ст.1, п.4.1 ст.4 додатку № 2 до угоди).

Таким чином, в діяльності відповідача не вбачається ознак нечесної підприємницької практики. Підстав вважати, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі не має, тому визначені ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» умови для визнання угоди недійсною відсутні, оскільки згідно ст. 2 угоди ТОВ гарантує учаснику право на отримання автомобіля за умови виконання ним всіх зобов»язань, передбачених угодою, тобто зобов»язання відповідача щодо передачі позивачу автомобіля чітко передбачені умовами угоди. Споживач сплачує саме за одержання послуги, яка споживається в процесі її виконання.

Право на отримання автомобіля надається за механізмами, передбаченими угодою та відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи. Відповідач отримує плату саме за рахунок продажу продукції - надання послуг, а не за рахунок залучення інших споживачів. Крім того, після отримання учасником автомобіля та реєстрації його на власне ім»я останній зобов»язаний сплачувати внески до повного виконання зобов»язання за угодою - повної оплати вартості автомобіля, оплати послуг відповідача та страхових внесків.

Висновки суду про те, що автомобіль є компенсацією або винагородою споживачу в розумінні ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» необгрунтовані. У діяльності відповідача не вбачається ознак нечесної підприємницької практики.

З огляду на зміст позовних вимог ОСОБА_5 не вбачається якими саме діями чи бездіяльністю відповідач порушив його права та проявив відносно нього нечесну підприємницьку діяльність і в чому саме є омана з боку відповідача.

Суд першої інстанції дав неправильну оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та застосував норму ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», яка не підлягала застосуванню в даному випадку.

Угода та додатки до неї підписані сторонами, узгоджені ними, ознак несправедливості у вказаних умовах не вбачається. Порядок повернення коштів у разі розірвання угоди передбачений Угодою, тому у вказаній частині підстав вважати несправедливими умови не має.

За таких обставин не можна погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно пірамідальної схеми діяльності товариства, оскільки відсутні головні ознаки такої схеми: безтоварність та сплата компенсації одним учасником за рахунок інших, бо згідно з укладеною угодою усі учасники групи за встановленою певною схемою отримують товар - автомобілі - за рахунок об»єднання усіх їхніх внесків, хоча дійсно, є різниця у часі отримання товару кожним споживачем за умови виконання своїх зобов»язань.

Натомість під час укладання угоди ОСОБА_5 отримав примірник цього документу та додатки, де міститься перелік послуг товариства, мав можливість ознайомитись з цими документами та добре вивчити їх, протягом семи днів, передбачених п.13.8 ст.13 додатку № 2, не відмовився від угоди, із заявою про її розірвання не звертався.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про введення позивача в оману також є помилковим, бо суперечить вимогам ч.1 ст.230 ЦК України.

Відповідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права,

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає як фактичним обставинам справи, так і вимогам закону, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві ОСОБА_5 у задоволенні його вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « АВТО ПРОСТО» задовольнити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 серпня 2013року скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю « АВТО ПРОСТО» відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді: