Рішення № 34342233, 22.10.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

22.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц- 797\2521\13 р. Головуючий в першій

Категорія 27 інстанції Кукурекін К.В.

Доповідач в апеляційній

інстанції Моцний М.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю секретаря: - Мазнєва Ю.М.,

представника позивача - Олійникової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 червня 2013 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2011 року ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, у якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на праві власності. Також в позові ставиться питання про виселення зі спірної квартири відповідача з іншими зареєстрованими у ній особами, та зняття їх з реєстраційного обліку за місцем проживання.

Вимоги позову мотивовані тим, що 21.05.2008 року між сторонами був укладений договір кредиту № SЕ00GК00000427, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 34486,00 доларів США на умовах сплати відсотків у розмірі 15 % на рік за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення отриманих коштів 21.05.2018 року. У забезпечення виконання вказаного кредитного договору 21.05.2008 року між відповідачем ОСОБА_5 та ПАТ «КБ «ПриватБанк» укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач передав у іпотеку Банку належне ньому нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1. Звернувшись до суду позивач зазначає, що відповідачем не виконуються умови кредитного договору в наслідок чого виникла заборгованість в розмірі 57597,73 доларів США.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 червня 2013 року позовні вимоги задоволенні у повному обсязі. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові. В апеляційній скарзі зазначається, що підстави для задоволення позову відсутні.

Про час та місце слухання справи відповідач належним чином був повідомлений, доказів причини неможливості прибути в судове засідання не надав, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача, яка просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про задоволення вимог позову, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання за кредитним договором, який забезпечений іпотечним майном, не виконуються, а тому є підстави для задоволення вимог позову, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідача.

З такими висновками в повному обсязі не може погодитися колегія суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України та договорами (угодами), укладеними між банком та клієнтом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.05.2008 року між ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № SЕ00GК00000427, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошті у розмірі 34486,00 доларів США на умовах сплати відсотків у розмірі 15% на рік за користування кредитом з кінцевим терміном повернення отриманих коштів 21.05.2018 року.

Згідно до ст. 572 ЦК України, ст. 1, 33 ЗУ „Про іпотеку" в силу застави (іпотеки) кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою (іпотекою), одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

За приписами статті 11 ЗУ „Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що у забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 21.05.2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно умов якого у іпотеку банку ОСОБА_5 було передано наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві власності.

Згідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до п. 22 Договору іпотеки у випадку порушенням Іпотекодавцем умов Кредитного договору або цього договору Іпотекодержатель направляє письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцяти денного строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпоткодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1.5. розділу 3 Договору іпотеки банк має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, у випадку невиконання позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором. При зверненні стягнення на Предмет іпотеки в позасудовому порядку сторони погодились, що початкова ціна Предмету іпотеки встановлюється в розмірі 50% від його вартості згідно п.11 цього договору. Іпотекодержатель має право реалізувати Предмет іпотеки за ціною, вище зазначеної в цьому пункті.

Пунктом 27 Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

З матеріалів справи вбачається, що умови договору кредиту відповідачем належним чином не виконуються, в наслідок чого виникла заборгованість в розмірі 57597,73 доларів США.

25.08.2011 року за вих. № 30.1.0/2-206 ОСОБА_5 банком направлено повідомлення про існування заборгованості за кредитним договором, необхідність її погашення, попередження про те, що у випадку не її погашення банком буде розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, а також вимогу про виселення (а.с.9).

Статтею 38 ЗУ «Про іпотеку» передбачено право та процедуру іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених банком вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду в цій частині.

Посилання в апеляційній скарзі на не дотримання банком процедури звернення стягнення, передбаченою ст. 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», колегія суддів вважає помилковими, оскільки вказаним законодавчим актом визначається правовий режим регулювання рухомого майна, а тому він не поширюється на правовідносини сторін у даній справі.

Щодо визначення розміру заборгованості за вказаним кредитним договором в рахунок погашення якої звертається стягнення на предмет іпотеки колегія суддів вважає наступне.

З розрахунку наданого банком заборгованість відповідача за кредитним договором № SЕ00GК00000427 від 21.05.2008 року станом на 26.09.2011 року (згідно офіційного курсу НБУ в еквіваленті за 1 долар США - 7,9736 грн.) є 57597,73 доларів США та складається з:

- заборгованості за кредитом 30808,97 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 245658,40 грн.;

- заборгованості за відсотками 11127,28 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 88724,48 грн.;

- заборгованості з комісії 2537,17 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 20230,38 грн.;

- заборгованості з пені - 10351,69 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 82540,24 грн.;

- фіксованої частини штрафу - 31,36 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 250,05 грн.;

- штрафу (відсоток від суми заборгованості) - 2741,25 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 21857,63 грн.;

Правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не спростовується.

В той же час, колегія суддів вважає, що нарахований позивачем штраф у розмірі 31,36 та 2772,61 доларів США, застосований разом з неустойкою (пенею), є подвійною формою відповідальності за одне й теж саме порушення, а тому розмір штрафу підлягає виключенню з загального розміру заборгованості в рахунок якої здійснюється звернення на предмет іпотеки.

В іншій частині розрахунок заборгованості відповідає вимогам, як укладеного договору кредиту № SЕ00GК00000427 від 21.05.2008 року так і вимогам діючого законодавства.

У зв'язку з наведеним остаточна сума заборгованості складається з наступного:

- заборгованості за кредитом 30808,97 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 245658,40 грн.;

- заборгованості за відсотками 11127,28 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 88724,48 грн.;

- заборгованості з комісії 2537,17 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 20230,38 грн.;

- заборгованості з пені - 10351,69 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 82540,24 грн.;

Разом: 437153,50 грн.

Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості в рахунок якої стягується звернення на предмет іпотеки підлягає зміні з врахуванням роз'яснень, які містяться в п. 42 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» про те, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 ЗУ «Про іпотеку», так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України. Зокрема в ньому в обов'язковому порядку має зазначатися: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів або з застосуванням процедури продажу шляхом надання права іпотеко держателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стосовно вимог щодо виселення та зняття реєстраційного обліку відповідача колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має виходить з того, що згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 39-40 ЗУ «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яка є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, визначених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців з цього приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється за рішенням суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2011 року на адресу ОСОБА_5 була надіслана письмова вимога про повернення суми кредиту з урахуванням процентів, комісії та штрафних санкцій. В даному листі також ставиться питання про виселення відповідача. Однак відомості про отримання відповідачем повідомлення про виселення у матеріалах справи відсутні.

Виходячи з наведеного вимоги Банку про виселення та зняття з реєстраційного обліку відповідача ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані у спірній квартирі, судова колегія вважає не обґрунтованими, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, оскільки підстави для виселення названих осіб за ст. 109 ЖК України та ст.40 Закону України «Про іпотеку» відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п. 4 ч. 1 ст.309, ст.ст. 314 - 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 червня 2013 року в частині визначення розміру заборгованості в рахунок якої звертається стягнення на предмет іпотеки - змінити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SЕ00GК00000427 від 21.05.2008 року в розмірі 437153,50 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 245658,40 грн., заборгованості по відсотками 88724,48 грн., комісії - 20230,38 грн., пені - 82540,24 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1), шляхом застосування процедури продажу шляхом надання Приватному акціонерному товариству «Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) права на продаж вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Ціну реалізації предмета іпотеки встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності/незалежного експерта на стадії оцінки майна під час проведення реалізації предмета іпотеки.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 червня 2013 року в частині виселення та зняття реєстраційного обліку ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані у спірній квартирі - скасувати.

Відмовити у задоволенні вимог позову Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про виселення та знання реєстраційного обліку ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані у спірній квартирі.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.В.Моцний

Судді: В.О.Єфімова

В.В.Саліхов

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц- 797\2521\13 р. Головуючий в першій

Категорія 27 інстанції Кукурекін К.В.

Доповідач в апеляційній

інстанції Моцний М.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

22 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю секретаря: - Мазнєва Ю.М.,

представника позивача - Олійникової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 червня 2013 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п. 4 ч. 1 ст.309, ст.ст. 314 - 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 червня 2013 року в частині визначення розміру заборгованості в рахунок якої звертається стягнення на предмет іпотеки - змінити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SЕ00GК00000427 від 21.05.2008 року в розмірі 437153,50 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 245658,40 грн., заборгованості по відсотками 88724,48 грн., комісії - 20230,38 грн., пені - 82540,24 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1), шляхом застосування процедури продажу шляхом надання Приватному акціонерному товариству «Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) права на продаж вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Ціну реалізації предмета іпотеки встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності/незалежного експерта на стадії оцінки майна під час проведення реалізації предмета іпотеки.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 червня 2013 року в частині виселення та зняття реєстраційного обліку ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані у спірній квартирі - скасувати.

Відмовити у задоволенні вимог позову Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про виселення та знання реєстраційного обліку ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані у спірній квартирі.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.В.Моцний

Судді: В.О.Єфімова

В.В.Саліхов