Ухвала суду № 34341266, 24.10.2013, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 247/770/13-а

2-а/247/96/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

Головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Семенцовій І.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-сервіс про зупинення в частині дії пункту 1 рішення Торезької міської ради Донецької області від 12.03.2008 року №У/19-509,-

В С Т А Н О В И В:

14.02.2013 року ТОВ Скіф-сервіс звернулось до суду з адміністративним позовом до Торезької міської ради про визнання нечинним окремих положень рішення відповідача, зобовязання вчинити певні дії. Позивач просив визнати п. 3 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) нечинним з дня його прийняття; зобовязати відповідача у випадку задоволення позову невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення по справі (т.1 а.с. 2-4).

13.06.2013 року, на зміну позовних вимог, позивач надав адміністративний позов, в якому зазначив, що рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/ 19-509 було оприлюднене у газеті «Горняк» Торезької міської ради № 12 від 09 лютого 2013 року. Згідно ч.5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дата оприлюднення визначає дату набрання рішенням чинності і відповідно дату, коли особа дізналась про порушення її прав і отримала право на оскарження такого рішення.

Оприлюднене рішення відповідача є локальним нормативно-правовим актом, який стосується великої кількості осіб, в тому числі і позивача, як орендаря землі, що дає йому право на оскарження згідно положення п.2 ч.1 ст.171 КАС України.

Пунктом 3 вказаного рішення передбачено наступне: «Фізичним та юридичним особам, з якими договори оренди укладені до 01.01.2008 року, укласти додаткові угоди до договорів (з їх державною реєстрацією) про зміну орендних ставок відповідно до даного рішення».

У позивача з відповідачем до 01.01.2008 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0840 га. за адресою: м.Торез, вул. Піонерська, б.19, б/н від 29.11.2006 року за рішенням Торезької міської ради від 30.06.2004 року за № ІV/19-417, від 22.09.2006 року за №У/5-ІІІ на строк 49 років, та договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,2441 га. за адресою: м.Торез, пр. Гагаріна, б.93, корп..1, б/н від 25.05.2007 року за рішенням Торезької міської ради від 12.12.2003 року за № ІV/17-289 на строк 50 років.

Вказаний пункт 3 рішення вже визнаний не чинним в складі всього рішення Торезької міської ради від 12.03.2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) постановою Торезького міського суду від 28.03.2013 року, якою було визнано не чинним зазначене рішення міської ради з дня його прийняття по 09 лютого 2013 року. Указана постанова суду набрала чинності 16.05.2013 року.

Таким чином, рішення Торезької міської ради від 12.03.2008 року № V/19-509 може вважатись чинним тільки з 09 лютого 2013 року. Втім, в пункті 1 рішення передбачено наступне: «Встановити з 01.01.2008 року диференційований розмір річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Тореза у відсотках від грошової оцінки земель без урахування ПДВ».

Щодо повноважень міської ради на встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, вони відповідають діючому законодавству і не є предметом оскарження. Заперечення викликає дата введення нових розмірів орендної плати, яка визначена в рішенні міськради з 01.01.2008 року. За умов залишення чинним вказаної в пункті 1 рішення дати з 01.01.2008 року, наступають наслідки при реалізації п. 3 рішення міськради до укладення додаткових угод до договорів оренди, які підпадають під дію вказаного пункту рішення. За таких умов в 2013 році орендодавець набуває права в додаткових угодах встановлювати розмір орендної плати з 01.01.2008 року, застосовуючи нормативно-правовий акт, яким є рішення, із зворотною силою. Оскільки це погіршує становище позивача, то дата введення орендної плати суперечить вимогам ст. 58 ч. 1 Конституції України. Отже, цей пункт рішення в частині дати 01.01.2008 року, за вказаних обставин, а саме після оприлюднення його тільки 09.02.2013 року, стає незаконним (неконституційним), а за умов застосування його через пункт 3 рішення до укладення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок позивача обумовлює до того ж протиправність його по відношенню до позивача. При цьому першоджерелом протиправності пункту 3 рішення є саме зміст пункту 1 рішення, який є умовою укладення додаткових угод через формулювання: «.. зміна орендних ставок відповідно до даного рішення».

Захист конституційних прав позивача можливий тільки через визнання не чинним пункту 1 рішення Торезької міської ради від 12.03.2008 року № V/ 19-509, яке набрало законної сили 09.02.2013 року, в частині слів: «з 01.01.2008 року» на період, який обумовлює зворотність застосування пункту 1 в часі. У випадку задоволення позову цей період визначається з 09.02.2013 року. Решта частини тексту в цьому пункті ознаки незаконності і протиправності не має.

Припис міської ради, який передбачено в імперативній формі виконати пунктом 3 рішення Торезької міської ради, що оскаржується, є незаконним та протиправним, оскільки в даному разі йдеться про зміни до господарських договорів, для яких законодавством передбачено певний порядок, а саме відповідно до ч.2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Зазначене дає підстави для вимоги визнати положення пункту 3 рішення недійсним з 09 лютого 2013 року.

Вказані обставини обумовили позовні вимоги по визнанню нечинним з 09.02.2013 року частини тексту пункту 1 рішення « 01.01.2008 року», а також визнання нечинним пункту 3 рішення, як похідного від пункту 1 рішення, та такого, зміст якого суперечить порядку, передбаченому діючим законодавством для змін до договору, з 09.02.2013 року.

Позивач просить визнати нечинним пункт 1 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) в частині слів з « 01.01.2008 року» з 09 лютого 2013 року, визнати нечинним пункт 3 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) з 09 лютого 2013 року, зобовязати відповідача у випадку задоволення позову невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення по справі.

В судовому засіданні 24.10.2013 року представник позивача - ОСОБА_2, заявила про розгляд письмового клопотання, яке надійшло через канцелярію суду, про зупинення дії пункту 1 рішення Торезької міської ради Донецької області від 12.03.2008 року №У/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською мовою) в частині слів «з 01.01.2008 року» до набуття законної сили рішенням у даній справі (т.1 а.с.227-228) та підтримала зазначене клопотання.

Представник відповідача ОСОБА_3, не заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.

Заслухавши думку осіб, які приймають участь у розгляді справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст. 144 Конституції України передбачено зупинення дії рішення органів місцевого самоврядування (у випадку його оскарження) з моменту звернення до суду, але у встановленому законом порядку, який на цей час відсутній. Правова норма, яка раніше зупиняла дію оскаржуваного рішення, була передбачена ст. 248-4 Цивільного процесуального кодексу 1963 року (в редакції Закону від 31.10.1995 р.), який втратив силу після набуття чинності Кодексу адміністративного судочинства України - 01.09.2005 року.

З указаного слідує, що зупинення дії рішень зазначених субєктів владних повноважень може здійснюватись судом лише в порядку забезпечення адміністративного позову. Позивач просить зупинити в частині дію пункту 1 рішення Торезької міської ради Донецької області від 12.03.2008 року №У/19-509 до набуття законної сили рішенням у даній справі на підставі наданого клопотання, керуючись ч.2 ст. 144 Конституції України. У пункті 5 рішення Конституційного Суду України, на який при цьому посилається позивач, указано, що у Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон ( 280/97-ВР ), у частині десятій статті 59 (280/97-ВР) якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, та інші закони України. Системний аналіз цих конституційних і законодавчих положень та положень пункту 5 статті 121, пункту 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України "Про прокуратуру", прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта. У зв'язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону ( 280/97-ВР ) рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України "Про прокуратуру" порядку з одночасним зверненням до суду.

За наведених обставин у суду не має підстав для задоволення заявленого позивачем клопотання про зупинення дії пункту 1 рішення Торезької міської ради Донецької області від 12.03.2008 року №У/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською мовою) в частині слів «з 01.01.2008 року» до набуття законної сили рішенням у даній справі на підставі ч.2 ст. 144 Конституції України і у задоволенні цього клопотання необхідно відмовити.

Керуючись: ч.2 ст. 144 Конституції України, ст.ст. 165,171 КАС України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-сервіс про зупинення дії пункту 1 рішення Торезької міської ради Донецької області від 12.03.2008 року №У/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською мовою) в частині слів «з 01.01.2008 року» до набуття законної сили рішенням у даній справі на підставі ч.2 ст. 144 Конституції України відмовити.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 24 жовтня 2013 року.

Ухвала буде виготовлена в повному обсязі 25 жовтня 2013 року.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною 3 ст.160 КАС України або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя

ОСОБА_1