Ухвала суду № 34338521, 22.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року справа №805/11810/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченко І.В., Яманко В.Г., секретар судового засідання Овчаренко М.Б., за участю представника позивача Іванова В.І., представника відповідача Гадалової Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 р. у справі № 805/11810/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0007831502 від 11.07.2013 р.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0007831502 від 11.07.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковими накладними № 7669 та № 7689 від 31.03.2013 року у декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року. Оскільки оскарження рішення відповідача у позасудовому порядку не призвело до його скасування, то позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007831502 від 11.07.2013 року в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 р. у справі № 805/11810/13-а позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0007831502 від 11.07.2013 року Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в частині зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 66 442,00 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернулась з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Вказуючи, що підприємством ТОВ „Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" подано до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька 20.05.2013 року в електронному вигляді додаток № 8 „Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" № 9029048754 від 20.05.2013 року зі скаргою на контрагента НАК „Нафтобаз України", а саме: не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкові накладні № 7669 від 31.03.2013 року на суму ПДВ 48753,21 грн. та № 7698 від 31.03.2013 року на суму ПДВ 17689,04 грн. За результатами перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПКУ, щодо включення податкової накладної до звітного періоду в додаток № 8 „Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", оскільки позивачу потрібно було включити суму податку до складу кредиту у попередній звітний період відповідно до того, коли виписані податкові накладні. На підставі зазначеного апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судове рішення першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

3 липня 2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 року ТОВ "НВО "Інкор і Ко", за результатами якої складено акт перевірки від 03.07.2013 р. №2384/7/15-312.

Згідно вказаного акту, перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ "НВО "Інкор і Ко" подано до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька 20.05.2013 р. в електронному вигляді додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" № 9029048754 від 20.05.2013 року зі скаргою на контрагента НАК "Нафтогаз України", а саме: не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні № 7669 від 31.03.2013 р. на суму ПДВ 48 753,21 грн., та № 7698 від 31.03.2013 р. на суму ПДВ 17 689,04 грн. За результатами перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, щодо включення податкових накладних до звітного періоду до додатку № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)".

В акті зроблено висновок про те, що данні камеральної перевірки свідчать про завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 66 442,25 гривень.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 03.07.2013 р. № 2384/7/15-312, позивачем подану скаргу до ДПІ у Калінінському районі міста Донецька про скасування цього акту.

З матеріалів справи вбачаеться, що рішення щодо результатів розгляду скарги на адресу відповідача не надходило.

На підставі акта перевірки 03.07.2013 р. № 2384/7/15-312, ДПІ у Калініському районі м. Донецька ДПС прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0007831502 від 11.07.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 66 442,00 гривень за квітень 2013 року та застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 10 копійок.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу ДПІ у Калінінському районі міста Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007831502 від 11.07.2013 року.

За наслідками розгляду скарги, відповідачем винесено рішення № 2151/10/05-99-10-04-12-5 від 07.08.2013 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007831502 від 11.07.2013 року в частині штрафних санкцій - 10 копійок, в інший частині рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивачем надана суду податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками, у тому числі додатком 8 - "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", до якої, зокрема, включені податкові накладні № 7669 та № 7689 від 31.03.2013 на суму податку на додану вартість 66 442,25 гривень від постачальника НАК "Нафтогаз України" з описом порушення - не зареєстрована в ЄРПН.

Вказана декларація з додатками подані до відповідача засобами електронного зв'язку, що підтверджується відповідними квитанціями.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту до декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року додані відповідні копії первинних документів, згідно листа позивача від 20.05.2013 року № 1000-13д та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2013 року, з якого вбачається, що податкові накладні № 7669 та № 7689 від 31.03.2013 року від постачальника НАК "Нафтогаз України" (ІПН 200777226658) отримані позивачем 20.05.2013 року.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пункту 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодох постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Відтак, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. З урахуванням цього форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункти 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Порядок видачі податкових накладних регламентовано пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, обов'язок платника податку надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, встановлена пунктом 201.1 статті 201 Податковим Кодексом України.

За положеннями пункту 201.10 цієї статі податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями цього підпункту передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. Факт звітування та надання заяв підтверджений матеріалами справи та не є спірним між сторонами.

Згідно пункту 20 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490\20228), у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації, (ДС5) (додаток 5) - для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) - для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Аналіз наведеного доводить, що право на податковий кредит, у наведених випадках, виникає за умови надання платником податку заяви на постачальника, до якої додаються зазначені документи. При цьому, перевірка наданих до заяви документів може здійснюватися лише під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яку проводив відповідач.

Позивачем всі умови формування податкової звітності виконанні, документально підтверджена правомірність віднесення до складу податкового кредиту квітня 2013 року, надані пояснення стосовно суми податкового кредиту за кожною накладною, а том, будь-які підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 р. у справі № 805/11810/13-а -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 22.05.2013 р.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.В. Сіваченко В.Г. Яманко