Вирок № 34337997, 25.10.2013, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/7413/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2013 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - Куліша Ю.В.

при секретарі - Романюк О.В.

за участю прокурора - Стовбун В.О.

представника ОСОБА_1

рзглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження № 1-кп/552/373/13 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин. ОСОБА_2, перебуваючи в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3, згідно трудового договору від 24.12.2012 обіймаючи посаду торгового представника, та, відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 24.12.2012, будучи матеріально- відповідальною особою, в обов'язки якого входило збереження ввірених йому товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, мав забезпечити збереженість товару, вести облік, складати та надавати в зазначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишок ввірених йому матеріальних цінностей.

Так, у період з 31.05.2013 по 27.06.2013, під час взаєморозрахунку між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_2 самостійно отримав у ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 26277,77 грн., що підтверджується власноручно виконаним записом та підписом ОСОБА_2 в журналі взаєморозрахунків з постачальниками за вказаний період часу. Після чого ОСОБА_2 у порушення покладених на нього обов'язків, маючи єдиний умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, надав до бухгалтерії ФОП ОСОБА_3 не всю отриману суму, а саме, грошові кошти в сумі 16 677,77 грн., а грошові кошти в сумі 9 600 грн., привласнив що підтверджується наданою на ім'я ФОП ОСОБА_3 розпискою від 01.08.2013 року, та в подальшому використав на власні потреби.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна особою якій воно було ввірене.

Під час досудового розслідування між потерпілим в особі представника адвоката ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 15.10.2013 року укладена угода про примирення. Згідно з угодою ОСОБА_2 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України та зобов'язався протягом шести місяців з часу укладення угоди, а саме до 15 квітня 2014 року відшкодувати потерпілому ФОП ОСОБА_3 заподіяні збитки в сумі 9600 грн..

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч.1 ст. 191 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим віднесений до середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для примирення сторін.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

угоду від 15 жовтня 2013 року по кримінальному провадженню № 1-кп/552/373/13 про примирення укладену між потерпілим ФОП ОСОБА_3 в особі його представника адвоката ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 затвердити.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.191 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатко?ваних мінімумів доходів? громадян, що станови?ть 850 грн.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий Ю.В.Куліш