Рішення № 34337081, 22.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/146 22.10.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армпромсервіс"

до Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Рікітіна Л.Д. (представник за довіреністю);

від відповідача: Павлюк С.О. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 22 жовтня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

15.03.2005 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армпромсервіс" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 066 від 14.03.2005 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (відповідач) грошових коштів за договором поставки № 736 від 14.08.2003 року в розмірі 6 518,02 грн. (шість тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 02 копійки).

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 325,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 736 від 14.08.2003 року, зокрема, у визначені відповідним правочином строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що має заборгованість перед позивачем у розмірі 6 518,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2005 року провадження у справі № 22/146 зупинено до винесення судом ухвали попереднього засідання у справі № 24/342-б по розгляду справи порушеної про банкрутство ДП "Дарницький вагоноремонтний завод". Вказаною ухвалою сторін зобов'язано повідомити про винесення судом ухвали попереднього засідання у справі № 24/342-б, однак таких повідомлень по даній справі не отримувалось.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № 01-1/373 від 15.05.2009 року справу передано судді Самсіну Р.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року (суддя Самсін Р.І.) поновлено провадження у справі № 22/146, з огляду на те, що при перевірці стану зупинених справ, згідно даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2006 року в межах справи про банкрутство затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі 24/342-б. Реєстр вимог кредиторів ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" у вказаній справі затверджено ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2006 року.

Розпорядженням від 26.09.2013р., у зв'язку з обранням судді Самсіна Р.І. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено автоматичний розподіл справи № 22/146.

Згідно даних автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва для розгляду справи № 22/146 визначено суддю Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.09.2013 року.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, подав до суду заяву б/н б/д в якій Товариство з обмеженою відповідальністю Армпромсервіс" зазначило, що відмовляється від стягнення у складі судових витрат 325,00 грн. на оплату послуг адвоката.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2003 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник або Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 736 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику товар, відповідно до Специфікації № 1, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 6 518,02 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 6 518,02 грн.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 14 серпня 2003 року між сторонами укладено договір поставки № 736 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику товар, відповідно до Специфікації № 1, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в грудні 2003 року позивач передав товар на загальну суму 6 518,02 грн., що підтверджується видатковою накладною № АР-0000500 від 19.12.2003р. (копія накладної в справі), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідній видатковій накладній та довіреністю на отримання товару.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 10 банківських днів з дня його одержання.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що коштів за товар Продавцю від Покупця не надходило.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, а також те, що доказів оплати товару по Договору, станом на жовтень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 6 518,02 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита в розмірі - 65,18 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі - 118,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» (ідентифікаційний код 14294471, адреса: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 74, п/р 26002000680 в АБ «Експрес-Банк» м. Києва, МФО 322959), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армпромсервіс" (ідентифікаційний код 30057480, адреса: 02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6 А, оф. 534, п/р 260052645 в АППБ «Аваль» м. Києва, МФО 300335), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 6 518,02 грн. (шість тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 02 копійки) та судові витрати: державне мито - 65,18 грн. (шістдесят п'ять гривень 18 копійок) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.10.2013р.

Суддя О.В. Котков