Постанова № 34337001, 21.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Справа №910/4300/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.за участю представників: від позивача:Галюта М.Г., представник за дов., Рябко Є.О., представник за дов.;від відповідача:Зубарєв М.О., представник за дов., Панов С.М., представник за дов., Слюсарь О.Б., представник за дов.;від третьої особи 1:не з'явився;від третьої особи 2:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013р.у справі господарського суду№910/4300/13 міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані"до Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент"треті особи1.Приватне акціонерне товариство "АЙС ЕНД СТОУН Ріал Істейт"; 2.Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами "Спарта"проукладення договоруВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2013р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013р. у справі № 910/4300/13, в редакції ухвали господарського суду міста Києва від 21.06.2013р. про виправлення описки, задоволено позовні вимоги про укладення договору викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" між Приватним акціонерним товариством "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" на умовах, викладених в позовній заяві.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з відпусткою судді Козир Т.П. було проведено повторний автоматичний розподіл справи №910/4300/13 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 02.10.2013р. №08.03-04/1245.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.10.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 18.10.2013р. №02-05/831 у зв'язку з відрядженням судді Євсікова О.О. для розгляду справи №910/4300/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 21.10.2013р. представники позивача заперечували проти задоволення касаційної скарги, представники відповідача підтримали її вимоги. Треті особи уповноважених представників - не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 13.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортайм" (продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Д91/1307/016;Д41/1307/004, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і сплачує вартість (4665000грн.) цінних паперів - інвестиційних сертифікатів.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" на інвестиційні сертифікати підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах від 03.10.2012р. №003881.

З урахуванням приписів ст. 12 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст.ст. 22, 25 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач шляхом придбання інвестиційних сертифікатів став учасником пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал", який створений строком до 17.07.2011р. (відповідно до регламенту Фонду, який є додатком Проспекту емісії цінних паперів).

У відповідності до ч. 3 ст. 27 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" 15.08.2011р. відповідачем було прийнято рішення про ліквідацію Фонду у зв'язку із закінченням строку його діяльності.

31.08.2011р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято розпорядження №69-ЗО-СІ про зупинення обігу інвестиційних сертифікатів Фонду, крім операцій, пов'язаних з викупом інвестиційних сертифікатів та правочинів щодо спадкування інвестиційних сертифікатів.

20.09.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" подана заявка відповідачу щодо отримання розрахунків.

12.04.2012р. відбулися збори учасників Фонду, на яких позивач як учасник Фонду не голосував за надання згоди на розрахунок іншими, ніж грошові кошти, активами Фонду.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що вартість чистих активів у розрахунку на один інвестиційний сертифікат становить 3818,41грн. (що підтверджується довідкою про вартість чистих активів Фонду станом на 01.09.2011р.).

18.07.2012р. позивачем подана заявка про викуп належних йому інвестиційних сертифікатів у кількості 4665шт.

Із системного аналізу Положення про порядок припинення пайового інвестиційного фонду та розрахунків з його учасниками при ліквідації, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, вірно визначився, що створена відповідачем ліквідаційна комісія Фонду зобов'язана була забезпечити продаж його активів впродовж 150 календарних днів з дня закінчення опрацювання заявок про отримання розрахунків та спливає 12.04.2012р., проте, як встановлено останніми, станом на 22.04.2013р. відповідачем заявка не підписана, викуп інвестиційних сертифікатів не здійснений, розрахунки не проведені (що підтверджується відповідними виписками про стан рахунку у цінних паперах депонента).

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Позовна заява розглянута місцевим господарським судом в межах заявлених в ній позовних вимог.

Заявник касаційної скарги безпідставно посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій приписів ст. 35 ГПК України. Так заявником касаційної скарги не враховано, що неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм, що полягають у безпідставному відхиленні клопотання про відкладення розгляду справи, колегією суддів касаційної інстанції відхиляються, оскільки відповідно до ст. 77 ГПК України суд має відкласти розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зі змісту зазначеної статті вбачається, що, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення справи в даному засіданні, тобто, наявних матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, то суд може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті, навіть, якщо було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи розглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013р. у справі № 910/4300/13 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013р. у справі № 910/4300/13 - залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова