Постанова № 34336988, 21.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Справа № 5011-16/8120-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.за участю представників: від позивача:Крисюк М.М., дов. №374/1 від 09.06.2013р.;від відповідача:Осіпчук О.Ю., дов. б/н від 04.04.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Агробудмеханізація"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р.у справі господарського суду№5011-16/8120-2012 міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Агробудмеханізація"до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція"провнесення змін до договоруВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.08.2012р. (складене 28.08.2012р.) у справі №5011-16/8120-2012 позовні вимоги - задоволені.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р у справі №5011-16/8120-2012 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Агробудмеханізація", з постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р у справі №5011-16/8120-2012, а рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2012р. (складене 28.08.2012р.) у справі №5011-16/8120-2012 - залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.09.2013р. задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Агробудмеханізація" про поновлення строку на подання касаційної скарги, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.10.2013р. №02-05/814 у зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О. та завантаженістю судді Акулової Н.В., для розгляду справи №5011-16/8120-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 14.10.2013р. було оголошено перерву до 21.10.2013р.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 18.10.2013р. №02-05/831 у зв'язку з відрядженням судді Євсікова О.О., для розгляду справи №5011-16/8120-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 21.10.2013р. представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги, представник відповідача - заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Агробудмеханізація" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.06.2011р. між позивачем та відповідачем укладений договір №53/04-2011 про закупівлю робіт за державні кошти на виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту "Житлові будинки № № 412/3, 412/4" в м. Кузнецовськ, відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язався у 2011-2013 роках на свій ризик власними та залученим силами за завданням відповідача (замовник) зі свого матеріалу та матеріалу замовника виконати будівельно-монтажні роботи, зазначені в акцептованій пропозиції конкурсних торгів та відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, з дотриманнях будівельних норм та правил, що діють в Україні, а відповідач прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору складає 22 223 565,94 грн.

Сторонами підписані додатки до договору: протокол погодження договірної ціни (додаток № 1), календарний графік виконання БМР (додаток № 2), договірна ціна (додаток №3).

Договірну ціну робіт було узгоджено відповідно з розрахунком договірної ціни (додаток № 3 до договору), який, в свою чергу, відповідно до п. 3.4. договору визначається відповідно до Державно-будівельних норм - ДБН Д.1.1.1-2000.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що вартісні показника затвердженої твердої договірної ціни залишаються незмінними на протязі всього терміну ведення будівництва і можуть уточнюватися у випадках, передбачених законодавством і за погодженням сторін.

Згідно п. 3.10 договору розмір заробітної плати у вартості робіт визначається згідно усереднених показників, рекомендованих Мінбудом, Міністерством енергетики та вугільної промисловості, ДП НАЕК Енергоатом про середньому розряді 3,8 та погодженої замовником.

З урахуванням того, що заробітна плата на 2012р. відносно 2011р. при середньому розряді 3,8 збільшилась на 47,82% (що підтверджується листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №7/15-18443 від 29.12.2011р. "Щодо рівня заробітної плати на 2012 рік при визначенні вартості будівництва"); що вартість матеріальних ресурсів (в тому числі ПММ та електроенергія) у 2012р. порівняно з 2011р. змінилась на 3%; що договірною ціною не передбачалось зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд, позивач 05.03.2012р. звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору.

Листом від 29.03.2012р. відповідач надав відповідь позивачу, що збільшення заробітної плати можливе в межах договірної ціни, без її збільшення, оскільки договірна ціна є твердою.

Пояснювальною запискою від 17.04.2012р. позивач направив відповідачу додаткову угоду до договору та додатки №1 та №2 в новій редакції.

Листом від 04.05.2012р. відповідач повернув позивачу надіслану додаткову угоду до договору, обґрунтувавши свою відмову у її підписанні наявністю домовленості щодо визначення твердої ціни договору, укладення договору на основі відкритих торгів, а також ч.5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" (ДБН) договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту замовлення, та поточних цін на них.

Тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються, за винятком випадків, зазначених у п. 3.3.3.2 ДБН. Взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт за твердою договірною ціною провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні (п. 3.3.9 ДБН).

Відповідно до п. 3.3.3.2 ДБН тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються, за винятком випадків, якщо виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами при укладенні договору, зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт; істотного зростання (у розмірі, визначеному сторонами) або зміни після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також на послуги, що надаються йому третіми особами.

На відміну від апеляційної інстанції, місцевий господарський суд вірно визначився, та на це посилається заявник касаційної скарги, що встановлена договірна ціна повинна бути динамічною з огляду на те, що відповідно до п. 3.3.3.1 ДБН тверда договірна ціна встановлюється для будівництва тривалістю до 1,5 років, а календарним графіком виконання робіт (додаток №2 до договору) тривалість будівництва становить 2 роки.

Крім того, висновки апеляційного господарського суду щодо неможливості застосування до спірних правовідносин приписів ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" у новій редакції - є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель" положення цього Закону про внесення змін до ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" можуть застосовуватися у разі укладення договорів про закупівлю до дня набрання чинності цим Законом.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційна інстанція дійшла до висновку про завершення будівельних робіт по договору з огляду на Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією ДАБК у Рівненській області 22.02.2013р. за №РВ14313052066 та акту приймання-передачі завершеного будівництвом об'єкта 32-х квартирного житлового будинку №412/3 по м-ну Ювілейний від 01.03.2013р.

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до приписів п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, вищезазначена Декларація та акт прийому-передачі не відповідають вищезазначеним нормам щодо засвідчення копій, а відтак, в розумінні приписів 33, 34 ГПК України, є неналежними та недопустимими доказами.

Отже, апеляційний господарський суд невірно застосував до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 632 ЦК України щодо недопущення зміни ціни в договорі після його виконання.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що місцевий господарський суд, на відміну від апеляційної інстанції, дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р у справі №5011-16/8120-2012 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2012р. (складене 28.08.2012р.) у справі №5011-16/8120-2012 - залишенню без змін.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агробудмеханізація" - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р у справі №5011-16/8120-2012 - скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2012р. (складене 28.08.2012р.) у справі №5011-16/8120-2012 - залишити без змін.

Стягнути Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" (01032, м.Київ, вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Приватного акціонерного товариства "Агробудмеханізація" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 76-а, код ЄДРПОУ 13708491) - 802,90грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Господарському суду міста Києва доручити видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова