Ухвала суду № 34332368, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/13904/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Костенка М.І., Усенко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року

у справі № 2а-12280/10/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ»

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» 20 серпня 2010 року звернулось до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби України, в якому просило:

- визнати дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого напису ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу за № 19073, від 31 грудня 2009 року неправомірними;

- постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 3 серпня 2010 року ВП № 20605635 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання виконавчого напису ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу за № 19073, від 31 грудня 2009 року скасувати повністю;

- визнати неправомірною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо несвоєчасного винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 3 серпня 2010 року ВП № 20605635 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання виконавчого напису ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу за № 19073 від 31 грудня 2009 року.

- визнати неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо несвоєчасного направлення на адресу стягувача (АТ «СБЕРБАНКУ РОСІЇ») постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 3 серпня 2010 року ВП № 20605635 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання виконавчого напису ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу за № 19073 від 31 грудня 2009 року.

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК РОСІЇ» (код ЄДРПОУ 25959784, м. Київ, вул. Володимирська, 46) № 2041/5/06-2-2 від 20 липня 2010 року.

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу за № 19073, від 31 грудня 2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 грудня 2010 року поновлено позивачу строк звернення до суду, позов Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 3 серпня 2010 року ВП № 20605635 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання виконавчого напису ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 31 грудня 2009 року за № 19073; зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» від 20 липня 2010 року № 2041/5/06-2-2; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби України задоволено, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 грудня 2010 року скасовано та постановлено нову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» в повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року по справі № 2-а-12280/10/2670 скасувати повністю та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 грудня 2010 року по справі № 2-а- 12280/10/2670.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що до прийняття оскаржуваної постанови від 3 серпня 2010 року ВП № 20605635 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 31 грудня 2009 року № 19073, даний виконавчий напис вже було звернуто до виконання і 7 травня 2010 року відповідачем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаного напису.

За результатами судового оскарження постанови від 7 травня 2010 року, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2010 року № 2а-8114/10/2670 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» задоволено та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження скасовано.

В той же час, як слідує з обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, до набрання законної сили вказаним судовим рішенням, позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 31 грудня 2009 року № 19073.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 3 серпня 2010 року ВП № 20605635 у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 31 грудня 2009 року № 19073 відмовлено з посиланням на пункт 7 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки існують обставини, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Положеннями частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно з пунктом 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений перелік підстав, за яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, однією з яких, згідно з пунктом 7 частини 1, такою підставою є наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Так, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, відповідач, як слідує з матеріалів справи, керуючись пунктом 7 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виходив з того, що обставиною, яка передбачена законом і виключає здійснення виконавчого провадження є постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 7 травня 2010 року щодо примусового виконання виконавчого напису №19073 від 31 грудня 2009 року. Крім того, вказане рішення суб'єкта повноважень, на момент звернення позивача із повторною заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №19073 від 31 грудня 2009 року, оскаржувалось у судовому порядку і рішення за результатами розгляду вказаного спору не набрало законної сили.

Так, наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов'язковості (що передбачає обов'язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов'язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.

Відтак, з огляду на те, що на момент звернення позивача із повторною заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №19073 від 31 грудня 2009 року та на момент винесення суб'єктом владних повноважень оспорюваного у вказаній справі рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, судове рішення за результатами оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 7 травня 2010 року за виконавчим написом №19073 від 31 грудня 2009 року не набрало законної сили, вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що існували обставини, які унеможливлювали здійснення державним виконавцем виконавчого провадження і, таким чином, постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 3 серпня 2010 року ВП № 20605635 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання виконавчого напису ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу за № 19073, від 31 грудня 2009 року, відповідає критеріям, встановленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі судове рішення є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція скаржника є помилковою.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відтак, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

у х в а л и л а

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі № 2а-12280/10/2670 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.І. Костенко

Є.А. Усено