Ухвала суду № 34331545, 17.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. справа № 404/6007/13-а (2а/404/455/13)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 липня 2013 року у справі № 404/6007/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Міністерства Внутрішніх Справ України про визнання рішень неправомірними, стягнення одноразової грошової допомоги,-

в с т а н о в и в:

В червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Міністерства Внутрішніх Справ України, відповідно до якого просив визнати неправомірним рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 12 квітня 2013 року № 12/С-54оп про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала у зв'язку з виконанням службових обов'язків; визнати неправомірним рішення Міністерства Внутрішніх Справ України від 15 травня 2013 року № 15/5-С-335 щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала у зв'язку з виконанням службових обов'язків; стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю, що настала у зв'язку з виконанням службових обов'язків у розмірі 78367,68 грн.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 липня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Міністерства Внутрішніх Справ України про визнання рішень неправомірними, стягнення одноразової грошової допомоги було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 липня 2013 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказував на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано те, що його вимога пов'язана з відшкодуванням шкоди, завданої каліцтвом, на яку позовна давність не поширюється.

Відповідачі заперечень на апеляційну скаргу не подавали, ухвалу суду першої інстанції не оскаржували. Просили розглядати справу без їх участі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до ст. 100 КАС України пропустив строк звернення до суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до абз. 1 ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної ухвали відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 цього ж Кодексу, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано адміністративний позов до суду першої інстанції 19 червня 2013 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції районного суду. (а.с.1).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 червня 2013 року відкрито провадження по адміністративній справі № 404/6007/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Міністерства Внутрішніх Справ України про визнання рішень неправомірними, стягнення одноразової грошової допомоги та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25 липня 2013 року (а.с.16).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 липня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Разом з тим, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд у мотивувальній частині зазначав, що оскаржувані позивачем рішення відповідачів є лише черговими відповідями на чергові заяви позивача з приводу роз'яснення причин неотримання ним зазначеної виплати. Одночасно з цим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з огляду на дати прийняття рішень відповідачами по заявам позивача, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Таким чином, висновки суду першої інстанції суперечать один одному та не зрозуміло, з яких саме підстав адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Судом першої інстанції вже було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду.

При цьому суд першої інстанції не залишав адміністративний позов без руху та не пропонував позивачеві навести поважні причини пропуску ним строку звернення до суду, якщо вважав, що строк звернення до суду пропущено.

Більш того, згідно положень статті 102 КАС України питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Питання щодо пропуску строків звернення до суду та наявність чи відсутність поважних причин, що передували зверненню до суду, у судовому засіданні не з'ясовувались та не знайшли свого відображення в оскаржуваній ухвалі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 204, 205,206 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 липня 2013 року у справі № 404/6007/13-а щодо залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 - скасувати, справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню по справі.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко