Ухвала суду № 34331523, 28.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р.справа № 0870/10348/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року

у адміністративній справі № 0870/10348/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАМЕР» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000772210 та № 0000762210 від 27.09.2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАМЕР» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, та визнано протиправними і скасовано винесені зазначеним податковим органом 27 вересня 2012 року податкові повідомлення-рішення № 0000772210 та № 0000762210, якими ТОВ «СКАМЕР» визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 324224,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1890,25 грн., а також податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 412188,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 100871,50 грн., з Державного бюджету України на користь ТОВ «СКАМЕР» стягнуто судовий збір у розмірі 2146,00 грн..

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку податковим органом з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Предметом спору у цій справі є питання протиправності винесених ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Скамер» податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2012 р.: № 0000762210 - яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 412188,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 10871,50 грн.; та № 0000772210 - яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 324224,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1890,25 грн.

Переглядаючи в апеляційному порядку постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року, судовою колегією встановлено, що оскаржувані позивачем у цій справі податкові повідомлення-рішення № 0000772210 та № 0000762210 від 27 вересня 2012 року, прийняті на підставі акту перевірки від 16.08.2012 № 68/22-10/20505676, складеного ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя внаслідок проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Скамер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р по 31.03.2012 р., та за висновками якого ТОВ «Скамер» були порушені положення Податкового та Бюджетного кодексів України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 (далі - закон № 996), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - закон № 168), Закону України від 28.12.94 № 334/94 - ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - закон № 334), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованого у Мін'юсті України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі - Положення № 88) та Наказу ДПА України від 10.01.2011р. № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», в результаті чого на думку податкового органу, позивачем допущено: заниження податку на додану вартість на загальну суму 765424 грн., в тому числі у відповідних податкових періодах: січень 2011 року у сумі 316667 грн., квітень 2011 року у сумі 5368 грн., травень 2011 року у сумі 79869 грн., червень 2011 року у сумі 255 грн., серпень 2011 року у сумі 355708 грн., березень 2012 року у сумі 7557 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу декларації наступного звітного (податкового періоду) за березень 2011 р. у сумі 18361 грн., за квітень 2011 року у сумі 130632 грн., за травень 2011 р. у сумі 50763 грн., за червень 2011р. у сумі 50508 грн., за липень 2011р. у сумі 50508 грн.,за листопад 2011 р. у сумі 6557 грн., за грудень 2011 р. у сумі 6557 грн., за січень 2012 р. у сумі 7557 грн., за лютий 2012 р. у сумі 7557 грн.; а також занижено податок на прибуток за період з 01.10.10 р. по 31.03.12 р. на загальну суму 1067718,00 грн., в т.ч. по періодах: 1 квартал 2011 року у сумі 565833 грн., 2-3 квартали 2011 року у сумі 485530 грн., 2-4 квартали 2011 року у сумі 494232 грн., та 1 квартал 2012 року у сумі 7653 грн.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції детально дослідив обставини фінансово-господарських взаємовідносин позивача з його підрядниками ТОВ «Сільвер Груп», ТОВ «Фірма Евроінвесттрейд», ТОВ «Статус-Софт Консалтінг», ТОВ «Рембудпостач», а також перевірив первинні бухгалтерські документи, що оформлювалися внаслідок правочинів з вказаними контрагентам позивача, та правильність формування позивачем валових витрат по контрагентам ТОВ "Сільвер Груп" й 1-му і 3-му кварталі 2011 року, ТОВ «Статус-Софт Консалтінг» у 3-му кварталі 2011 року, ТОВ «Фірма «Евроінвесттрейд» у 1-му кварталі 2011 року, ТОВ «Рембудпостач-2008» у 4-му кварталі 2011 року.

Внаслідок встановлення та перевірки наведених вище обставин та фактів, а також їх аналізу на відповідність вимогам: пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44; п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4, п.138.5, п.138.6, п.п.138.8.1, п.«г» п.п.138.8.5 п.138.8, п.«е» п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.198.2 п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а також законам № 996, № 168, № 334 - суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність доводів податкового органу про недотримання позивачем вимог ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216 Цивільного кодексу України при вчинення правочинів з вище згаданими підрядниками та відсутності реальних правових наслідків укладених з ними угод, а також про незаконність і необґрунтованість висновків податкового органу стосовно: заниження позивачем податку на додану вартість у податкових періодах січня, квітня, травня, червня, серпня 2011 року і березня 2012 року, та про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу декларації наступного звітного (податкового періоду) за березень, квітень, травень, червень, липень, листопад, грудень 2011 р. і за січень, лютий 2012 р., а також про заниження позивачем податку на прибуток за період з 01.10.10 р. по 31.03.12 р.

Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки у позивача як на момент проведення перевірки, так і в ході судового розгляду були наявні усі первинні документи, що підтверджують факт фінансово-господарських взаємовідносин з його підрядниками ТОВ «Сільвер Груп, ТОВ «Фірма Евроінвесттрейд», ТОВ «Статус-Софт Консалтінг», ТОВ «Рембудпостач», всі вони підписані і скріплені печатками, а також мають всі реквізити, необхідні за законодавством, що свідчить про реальність укладення та виконання позивачем угод з його контрагентами.

Суд першої інстанції правильно зазначив в своєму рішенні про те, що наведені в акті перевірки висновки податкового органу ґрунтуються лише на сумнівній інформації, отриманої від іншого податкового органу, тобто, без урахування первинних бухгалтерських документів і їх аналізу, чи реального встановлення факту відсутності результату робіт або інших фактичних даних про підставність іменування контрагента позивача як «транзитер», який має взаємовідносини з іншими «транзитерами» та «податковими ямами», та без належних доказів відсутності реальних правових наслідків укладених угод. Правильним також є висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем співвідношення вказаних вище фактів з виконанням робіт по договору з реконструкції по переводу на автономне опалення автомийки.

Підтверджуючи висновки суду першої інстанції про протиправність та безпідставність посилань відповідача на ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216 Цивільного кодексу України, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вказані норми можуть застосовуватися тільки при визначенні угод недійсними в судовому порядку, а органу державної податкової служби жодним законом не передбачено право та самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях, або інших податкових документах.

Статтею 19 Конституції чітко визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а права ДПІ, як контролюючого органу, чітко прописані в ст.20 Податкового кодексу України, яка не містить в собі повноважень органів ДПС по визнанню тих чи інших угод недійсними або нікчемними.

Судова колегія вважає також, що суд першої інстанції достатньо переконливо мотивував безпідставність посилань податкового органу на інформацію, отриману від УПМ ДПС у Запорізькій області відносно ТОВ «Фірма Евроінвесттрейд», від ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відносно ТОВ «Рембудпостач-2008», та на відсутність інформації з ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська відносно ТОВ "Сільвер Груп", з ДПІ у м. Сімферополі відносно ТОВ «Статус-Софт Консалтінг». Суд першої інстанції правильно також відмітив, що твердження відповідача про участь ТОВ «Сканер» в ланцюзі взаємовідносин його контрагентів з іншими контрагентами, які мають ознаки недобросовісних підприємств, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, якими підтверджено наявність у безпосередніх контрагентів позивача трудових і матеріальних ресурсів, та необхідних документів для можливості здійснення операцій.

Незаконність прийнятих відповідачем стосовно ТОВ «СКАНЕР» рішень, також повністю підтверджена письмовими доказами, що підтверджують зв'язок придбання позивачем відповідних товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської своєї діяльності.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем правових норм, якими регулюються спірні правовідносини.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Запорізького окружного адміністративного суду у цій справі підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, що визначені ст.212 КАС України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов