Ухвала суду № 34329929, 22.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Довгий І.І.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" жовтня 2013 р. Справа № 1718/2-а-91/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області, ОСОБА_4 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "19" серпня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 19 серпня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_4 визначеної статтею 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 26 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року, включно.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі нарахувати та виплачувати ОСОБА_4 визначену статтею 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 26 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року, включно, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області просить постанову суду скасувати. Зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач просить скасувати постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 19 серпня 2013 року в частині відмови в задоволення позовних вимог, зобов"язавши УПФУ Сарненського району Рівненської області призначити, нараховувати та виплачувати пенсію починаючи з 26.05.2010року і надалі, без обмеження будь-яким строком.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій позивач є інвалідом 3-ї групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчать, зокрема довідка до акта огляду МСЕК, посвідчення, перебуває на обліку у відповідача. Позивач одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 цього ж Закону.

Стаття 49 Закону України №796-12 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає пенсію особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій у вигляді а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. У всіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком (ст.ст.50,54 Закону України №796-12 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Із матеріалів справи вбачається, що розрахунки пенсії та додаткової пенсії проводились у відповідності, зокрема з постановами КМУ від 25.07.2001 р. №861 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 27.12.2005 р. №1293 "Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 16.07.2008 р. №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов"язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, обов"язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст.ст.49,50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.

Згідно п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010р. №2857-VI установлено, що у 2011 році норми і положення статей, зокрема, 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а УПФУ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 45 зазначеного Закону пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Позивач як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та інвалід IІI групи захворювання, яке пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС, має право відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на державну пенсію по інвалідності та на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної та додаткової пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії. (Аналогічна думка з цього приводу викладена в постановах Верховного Суду України від 19.03.2013 №21-53а13 та від 23.04.2012 № 21-239а11).

З огляду на викладене та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але невірно визначив період виплати допомоги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, а скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "19" серпня 2013 р. змінити, виключивши з її резолютивної частини визначену кінцеву дату 23.10.2013 року.

В решті постанову суду залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області вул.Суворова,8, м.Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34500