Постанова № 34329375, 16.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 р.Справа № 1570/3483/2012

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

05.06.2012 р. приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (ПрАТ «УДП») звернулось до суду з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі про протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000831630, № 0000841630 та № 0000851630 від 05.12.2011 року, якими визначено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 3 317 313,61 грн. та 2040,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30,06.2011 року, за результатами якої складено акт № 443/16-3/01125821/70 від 23.11.2011 року.

На підставі акту перевірки СДПІ у м. Одесі прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000831630, № 0000841630 та № 0000851630 від 05.12.2011 року, за порушення вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, абз. «д» п.4 ст.5 та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 3317313,61 грн. та 2040,00 грн.

Представник позивача вказував на те, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті в порушення вимог чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000831630, № 0000841630 та № 0000851630 від 05.12.2011 року прийняті на підставі акту перевірки, який складений за результатами планової виїзної перевірки ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року. Представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, абз. «д» п.4 ст.5 та ст. 9 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93.

25.06.2012 року судом замінено відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великим платниками податків у м. Одесі на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великим платниками податків у м. Одесі Одеської області Державної податкової служби.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року позов ПрАТ «УДП» залишено без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням ПрАТ «УДП» звернулось з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не були з'ясовані всі обставини, які мають значення для правильного вирішення даної справи, не надано належної оцінки доказам, які надавалися позивачем, а також було допущено невірне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів встановила, що Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» зареєстровано розпорядженням Ізмаїльського міськвиконкому за № 405 від 28.12.1994 року, дата та номер останньої реєстраційної дії 21.06.2011 року № 15531050056000042. ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22.09.1996 року за № 1046. На облік до СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі переведено 11.01.2011 року за № 10. Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 22.06.2011 року № 516 перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі. Згідно свідоцтва про реєстрацію платником в органах державної податкової служби № 100324740 від 23.02.2011 року зареєстровано платником податку на додану вартість.

У період з 15.09.2011 року по 09.11.2011 року на підставі направлень від 14.09.2011 року № 447, № 448, №452, № 450, № 453, № 449, № 454, № 451, від 30.09.2011 року № 495, від 28.09.2011 року № 492, № 491, № 494, № 493, від 07.10.2011 року № 515, № 517, № 518, №516, № 514 працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт № 443/16-3/01125821/70 від 23.11.2011 року.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000831630, № 0000841630 та № 0000851630 від 05.12.2011 року, за порушення вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, абз. «д» п.4 ст.5 та ст. 9 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 3317313,61 грн. та 2040,00 грн.

Позивачем подано до ДПС України скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 05.12.2011 року № 0000831630, № 0000841630 та № 0000851630 залишені без змін, а скаргу ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» без задоволення. Після чого позивач звернувся з позовом до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Вирішуючи справу суд першої інстанції посилався на те, що 09.02.2010 року представником ПрАТ «УДП» подано заяву в порядку конкурсного провадження про наявність вимог ПрАТ «УДП» у сумі 262761,18 євро. 16.04.2010 р. Дільничним судом м Верден вимога ПрАТ «УДП» зареєстрована у списку вимог кредиторів по банкрутству в сумі 205626,30 євро та Станом на 30.06.2011р. заборгованість нерезидента перед ПрАТ «УДП» не погашена.

При цьому ПрАТ «УДП» з позовною заявою до Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України про стягнення боргу з нерезидента - фірми «Transocean Tours Touristik GmbH» не зверталось, а таке звернення є єдиним законним шляхом захисту порушеного права.

Крім того, 07.06.2010р. на рахунок №00684093404 (Євро) зараховані кошти від Державного відомства Угорщини, які передбачені умовами індивідуальної ліцензії Національного банку України 22.12.2009р № 275, та за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. з рахунку списано кошти в сумі 356 737,02 євро, тобто підприємством перевищено ліміт у сумі 6 737,02 євро.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його неправильним і таким, що не відповідає вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Щодо повідомлення рішення №0000841630 від 06.12.2011р. то воно взагалі не було розглянуто судом першої інстанції, хоча в резолютивній частині Постанови Суд відмовив в його скасуванні.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність повідомлення рішення №0000851630 від 06.12.2011р. яким було нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 3317313,61 грн. за порушення ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». На стор. 4 Постанови від 11.02.2013р. встановлено, що позивач вчинив «...імпортні операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки..», проте ПрАТ «УДП» у договорі тайм-чартеру №712 ДМП від 14.09.2005р. з Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) та договорі перевезення пасажирів №292 СПФ від 27.06.2008р. з Transocean Tours Touristic СmbН. (Німеччина) надавав послуги (у розумінні послуг за ПК України) ви щезазначеним нерезидентам, що свідчить про експорт послуг.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції невірно з'ясовано зміст розрахунків між зазначеними нерезидентами та ПрАТ «УДП» за наслідками яких були застосовані санкції. На стор. 4,5 Постанови від 11.02.2013р. є висновок, що «..позивач для стягнення заборгованості з Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) та Tours Touristic СmbН. (Німеччина) не звертався до Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, тому валютна пеня яка нарахована на таку заборгованість є правомірною.

Суд першої інстанції помилково вважає, що звернення до Між народного комерційного Арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України (взагалі є тільки МАК (Морська арбітражна комісія) при ТПП) є єдиною підставою для зупинення нарахування пені. Проте ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначає це питання дещо по іншому, а саме: «у разі прийняття до розгляду судом. Міжнародним коме рційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента....»

Правова позиція позивача щодо розрахунків з Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) та Tours Touristic СmbН. (Німеччина) та докази якими вона об ґрунтовувалась, є наступною.

Перевіркою встановлено, що дебіторська заборгованість по контрагенту Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) складає 87834,59 дол. США. Згідно розрахунку нарахування пені, додаток №10 до Акту планової перевірки №443/16-3/01125821/70 від 23.11.2011р., пеня на 87834,59 дол. США була нарахована з 01.01.2010р. по 30.06.2011р. - 546 днів та склала 1148826,37 грн., до сплати 701359,2 грн. (пеня не може перевищувати суму неодержаної виручки).

При розгляді зовнішньоекономічної операції з Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) та правомірності нарахування пені судова колегія дійшла наступного.

Згідно договору тайм-чартеру №712 ДМП від 14.09.2005р. ПрАТ «УДП» передало у користування т/х «Десна» Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) строком до 27.05.2007р.

Відповідно до ст. 203 КТМ України, за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

Згідно ст. 209 КТМ України, якщо судно зафрахтоване для перевезення вантажів, фрахтувальник має право від свого імені укладати договори перевезення вантажів, підпису вати чартери, видавати коносаменти та інші перевізні документи. Він несе відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з цих документів, зокрема з коносаментів або інших перевізних документів.

Договір тайм-чартеру судна, ще ототожнюється з договором оренди майна, згідно якого орендар (фрахтувальник) сплачує орендну плату (фрахт) за користування судном (май ном).

Згідно п. 8 договору тайм-чартеру розмір плати за користування судном складає 2300 дол. США на добу починаючи з моменту передачі судна в тайм-чартер. В п.9 встановлюва лось, що фрахт буде сплачуватись кожні 15 днів авансом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що господарські взаємовідносини з цим контрагентом за договором тайм-чартеру трива лий час виконувались належним чином. Проте на початку 2008р. у Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) розпочались фінансові негаразди, що спричинило виникнення заборгованості зі сплати фрахту за останні чотирма виставленими рахунками: №20307 від 16.05.2008р. на суму 36064,00 дол. США, №20322 від 16.06.2008р. на суму 33810, 00 дол. США, №20311 від 01.06.2008р. на суму 33810,00 дол. США, №23024 від 01.07.2008р. на суму 24496,47 дол. США. Загальна заборгованість - 128180,47 дол. США.

За п.9 договору тайм-чартеру, вартість послуг по чартеру може бути зменшено, втому числі на будь-які суми, виплачені від імені судновласника, будь-яких виданих авансів, комісійних та інших платежів, які відносяться за рахунок судновласників згідно будь-якому положенню чартеру. Згідно п.6 судновласник зобов'язується забезпечити та сплатити усі запаси, заробітну плату, збори по навантаженню та розвантаженню та всі інші витрати капітана, командного складу та команди....

Тому суми зарплати членів екіпажу т/х «Десна» отримані від Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр), як компенсацію заробітної плати - 14.03.2008р. сума 10000 дол. США, 15.03.2008р. сума 8000 дол. США, 22.03.2008р. сума 18000 дол. США, та вартість постачання продуктів харчування 22.02.2008р. на суму 1244,59 Свро, що по курсу до дол. США на той час склало 1834,50 дол. США (разом на загальну суму 37834,50 дол. США) цю суму видатків ПрАТ «УДП» було зобов'язано компенсувати.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що загальна сума заборгованості по фрахту (з урахуванням витрат фрахтувальника) Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) перед ПрАТ «УДП» склала 87834,59 дол. США.

ЗУ «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» в ст. 1 визначає, що виручка від не резидента зараховується не пізніше 180 днів з моменту підписання акта або іншого докумен та, що засвідчує факт виконання робіт, надання послуг (це положення Закону діяло і на час складання рахунків для Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр). Разом з цим, за положеннями договору не передбачені зобов'язання сторін складати будь-які документи які б підтверджували те, що судно використовуються Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр). Договором лише було обумовлено, що нерезидент кожні 15 днів сплачує рахунок судновласника. В такому порядку ПрАТ «УДП» вірно виставляло рахунки Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр).

Акт є правовстановлювальним документом з якого рахуються 180 днів, такі акти відсутні. Проте, ст. 1 ЗУ дозволяє використовувати інші документи, що засвідчують факт ви конання робіт, надання послуг.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що з урахуванням положень самого договору тайм-чартеру, таким іншим документом слід вважати рахунок, якій нерезидент повинен сплачувати за користуваня су дном кожні 15 днів. Несплаченими рахунками є залишок суми (з урахуванням частини витрат фрахтувальника, зазначалось вище) по рахунку №20311 від 01.06.2008р. - 29528,12 дол. СІЛА; рахунок №20322 від 16.06.2008р. на суму 33810 дол. СІЛА; рахунок №20324 від 01.07.2008р. на суму 24496,47 дол. СІЛА.

По рахунку №20311 180 днів припадає на 27.11,2008р.

По рахунку №20322 180 днів припадає на 13.12.2008р.

По рахунку №20324 180 днів припадає на 28.12.2008р.

Як зазначено на стор. 78 Акту перевірки « В ході проведення аналізу та співставлення даних додатків попереднього акту перевірки від 21.05.2010р. №01051/2301/01125821 та даних зворотно-сальдової відомості станом на 01.01.2010р. встановлена розбіжність на суму дебіторської заборгованості. За даними зворотно-сальдової відомості по рах. 36.2 «Розраху нки з іноземними покупцями» сума дебіторської заборгованості складає 87834, 59 дол. СІЛА, що не знайшло відображення в акті перевірки».

Тобто, Актом попередньої планової перевірки, яким було зафіксовано результати перевірки, в тому числі дотриманні валютного законодавства, за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. таке порушення не було встановлено.

В ст. 102.1 ПК України, строки давності та їх застосування передбачається, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право само стійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошо вого зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не під лягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Під грошовим зобов'язанням за п. 14.1.39 ст. 14 ПК України розуміється, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з пору шенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотри манням якого покладено на контролюючи органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Визначити суму грошового зобов'язання зі сплати пені по дебіторській заборгованості Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) податковий орган мав право на протязі 1095 днів, з мо менту виникнення порушення строків розрахунків (перший день після закінчення встановле ного законодавством строку розрахунків за експорт робіт/послуг) шляхом прийняття пові домлення рішення.

Повідомлення рішення №0000851630 про сплату грошового зобов'язання (валютної пені) прийнято податковим органом 06.12.2011р. останній несплачений рахунок 6ув ви ставлений нерезиденту в грудні 2008р. Слід зазначити, що ВАСУ в Ухвалі від 22.10.2012р. у справі №К/9991/54460/12 за аналогічних обставин податкової перевірки та нарахування платнику податків валютної пені, дійшов висновку про порушення податковим органом строків давності визначених ст. 102 ПК України.

Щодо дебіторської заборгованості по контрагенту «Transocean Tours Touristik GmbH». Перевіркою встановлене, що ця заборгованість має розмір 226844,32 Євро. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що за Актом перевірки неможливо встановити чому саме таку суму заборгованості обрав відповідач, оскільки в самому ж Акті перевіряючи зазначають, що за даними звортньо-сальдовой ві домості заборгованість складає 188916,72 Євро. Пеня на заборгованість у розмірі 226844,32 Євро, відповідно до додатку №10 до Акту перевірки була нарахована з 01.01.2010р. по 30.06.2011р. - 546 днів та склала 4284933,31 грн., до сплати 2615954,41 грн.

При детальному розгляді зовнішньоекономічної операції з «Transocean Tours Touristik GmbH» та правомірності нарахування пені судова колегія дійшла наступного.

Згідно договору перевезення пасажирів №292 СПФ від 27.06.2008р. судновласник ПрАТ «УДП» надає у розпорядження фрахтівника «Transocean Tours Touristik GmbH» пасажи рське судно «Молдавія» для організації круїзів у 2009 році відповідно до розкладу, який є невід'ємною частиною дійсного Договору.

Відповідно до Розділу 3 платежі Судновласнику (100% фрахту та 50% харчування) відповідно до даного Договору повинні здійснюватись за 5 днів до початку круїзу, за перший круїз - за 10 днів до початку круїзу. Остаточні розрахунки повинні здійснюватись фрахті вником в кінці кожного круїзу відповідно до акту, підписаного адміністрацією судна і пред ставником фрахтівника, який вказує реальну кількість пасажирів на борту.

Тобто, з даним нерезидентом підписується акт по кожному виконаному круїзу після його завершення. Дата круїзів з відображенням сум фрахту та харчування пасажирів зазначе ні в підписаному сторонами додатку №3 до договору.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що заборгованість нерезидента перед ПрАТ «УДП» виникла по наступним круїзам:

з 07.08.2009р. - 22.08.2009р. на суму 12793,10 Євро, остаточний розрахунок за харчу вання пасажирів. Залишок цієї суми означає, що сума фрахту до початку круїзу 144973,60 Євро було сплачено фрахтувальником в повному обсязі та була сплачена 50% предплати за харчування пасажирів у розмірі 15112,50 Євро. За наслідками виконання кожного круїзу, в тому числі і вищезазначеного, складається акт. Такий акт між сторонами за круїзом з 07.08.2009р. - 22.08.2009р. було складено та підписано 22.08.2009р. Остаточний розрахунок за харчування пасажирів у розмірі 12793,10 Євро (рахунок 13см від 25.08.2009р.) залишився несплаченим.

Під час виконання круїзу з 07.08.2009р. - 22.08.2009р. окремим пасажирам надавались послуги екскурсій по дельті Дунаю, пішохідні прогулянки у м. Вілково, посадці та висадці пасажирів у м. Вілково на загальну суму 3265,00 Євро. згідно рахунку №39 від 14.08.2009р. Про надання зазначених послуг було складено та підписано акт від 14.08.2009р. Зазначений рахунок залишився несплаченим фрахтувальником.

За круїзом з 22.08.2009р. - 06.09.2008р. також залишився несплаченим рахунок остаточного харчування пасажирів на суму 12845,00 Євро (рахунок 14см від 07.09.2009р.). Акт про виконання круїзу був складений та підписаний сторонами 06.09.2009р. Під час ви конання круїзу з 22.08.2009р. - 06.09.2009р. окремим пасажирам надавались послуги екску рсій по дельті Дунаю, пішохідні прогулянки у м. Вілково, посадці та висадці пасажирів у м. Вілково на загальну суму 3344,00 Євро. згідно рахунку №45 від 29.08.2009р. Про надання за значених послуг було складено та підписано акт від 29.08.2009р. Зазначений рахунок зали шився несплаченим фрахтувальником.

Круїз з 06.09.2009р. - 21.09.2009р. За цей круїз фрахт був сплачений частково, а саме сума фрахту складала - 142654,00 Євро, сплачено 127766,00 Євро. Несплачений залишок фрахту 14887,50 Євро. Крім того, за цим круїзом, в повному обсязі залишилась несплаченою сума по харчуванню пасажирів - 28882,50 Євро. Також фрахтувальнику було виставлено до сплати 3059,45 Євро за надані додаткові послуги. Зазначені суми були оформлені у рахунках №15 м від 01.09.2009р., №15 ам від 01.09.2009р., №15 см від 21.09.09.2009р. За наслідками виконання такого круїзу були підписані акти від 21.09.2009р.

Наступні 4-ри круїзи за графіком від 21.09.2009р.-06.10.2009р.; від 06.10.2008р.- 21.10.2008р.; від 21.10.2009р.-26.10.2009р.; від 26.10.2009р.-31.10.2009р. були анульовані фрахтувальником.

Згідно параграфу 16 договору перевезення пасажирів №292 СПФ від 27.06.2008р., як що договір з круїзів анулюється одною із сторін після дати його укладення, але не пізніше ніж 75 днів до початку кожного рейсу - ануляційні не сплачуються. Якщо круїзи або один з круїзів анулюється пізніше, ніж за 75 днів до початку кожного рейсу - 50% фрахтової ставки, як ануляційні, сплачує сторона, яка анулювала Договір.

Вищезазначені чотири круїзи, були анульовані з порушенням строків зазначених у параграфі 16 і тому 24.09.2009р. було виставлено рахунок №16м на суму 154167,22 Євро. Цей штраф розрахований відповідно до умов договору та сторонами договору не оскаржувався.

Відповідно до додатку 7,8 до договору №292 СПФ від 27.06.2008р., сторони домови лись компенсацію бункерної надбавки в залежності від вартості судового палива при бунке руванні судна. Алгоритм визначення такої бункерної надбавки в залежності від вартості су дового палива розписано в зазначених додатках до договору. За наслідками здешевлення палива відповідно до встановленої в додатку базисної ціни ПрАТ «УДП» мала сплатити фрахтувальнику 44332,05 Євро за підписаними актами від 22.08.2009р., 06.09.2009р., 21.09.2009р.

Тому з урахуванням кредиторської заборгованості (44332,09 Євро) яка сформувалась за наслідками виконання договору №292ЄПФ від 27.06.2008р., сума дебіторської заборгованості ПрАТ «УДП» складає 188916,72 Євро (2332248,77 - 44332,05).

02.09.2009р. в м. Верден (Німеччина) була розпочата процедура банкрутства стосовно «Transocean Tours Touristik GmbH», 16.04.2010р. Судом м. Вердена вимоги ПрАТ «УДП» заявлені 15.02.2010р. та зареєстровані 16.04.2010р.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що помилковість визначення пені по цьому контрагенту полягає у наступному.

На час існування взаємовідносин з нерезидентом діяла редакція ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 26.12.2008р. (діяла з 01.01.2009р.- 24.11.2009р.) та визначала строк зарахування виручки (180 календарних днів) з моменту під писання акту або іншого документу про експорт послуг.

По круїзу з 07.08.2009р.-22.08.2009р. було не сплачено два рахунки №13см від 25.08.2009р. на суму 12793,10 Євро та №39 від 14.08.2009р. на суму 3265,00 Євро та складено Акти від 22.08.2009р. та від 14.08.2009р. Зобов'язання по зазначеним рахункам були припи нені частковим зарахуванням суми 44332,05 Євро, яка виникла за зобов'язаннями ПрАТ «УДП» перед «Transocean Tours Touristik GmbH» за договором №292 СПФ. (Службова записка УДПП-9/1285 від 28.12.2009р.)

По круїзу з 22.08.2009р.-06.09.2009р. було не сплачено два рахунки №14см від 07.09.2009р. на суму 12845,00 Євро та №45 від 29.08.2009р. на суму 3349,00 Євро та складено акти від 06.09.2009р. та від 29.08.2009р.

Рахунок №45 см від 29.08.2009р. на суму 3349,00 Євро було припинено частковим зарахуванням суми 44332,05 Євро, яка виникла за зобов'язаннями ПрАТ «УДП» перед «Transocean Tours Touristik GmbH» за договором №292 СПФ. За рахунком №14см від 07.09.2009р. на суму 12845,00 Євро існує заборгованість.

Акт про надані послуги 06.09.2009р., сума 12845,00 Євро. 180 днів припадає на 05.03.2010р. Дата звернення ПрАТ «УДП» до суду м. Верден з конкурсними вимога до «Transocean Tours Touristik GmbH» - 15.02.2010р.

Відповідно до вимог ч.2 ст.4 ЗУ «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерези дентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені стат тями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Питання, щодо узагальнювального розумінні словосполучення «у разі прийняття до розгляду судом» наведено в Ухвалі ВАСУ від 24.01.2007р., де зазначено, «...враховуючи положення рекомендацій Вищого господарського суду України про деякі питання застосува ння окремих норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» від 17.10.2004 N 04-5/3360. юридичним фактом, що встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є, насамперед, факт звернення позивача до суду, а не факт поруше ння провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що датою прийняття судом позовної заяви, з якої зупиняється терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є саме дата звернення резидента до суду з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом».

Тому судова колегія вважає, що строк зарахування виручки від нерезидента за надані послуги з перевезення пасажирів відповідно до положень ЗУ «Про порядок розраху нків в іноземній валюті» зупинились 15.02.2010р. і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

По круїзу з 06.09.2009р. - 21.09.2009р. було не сплачено три рахунки №15м від 01.09.2009р. на суму 14887,50 Євро; №15ам від 01.09.2009р. на суму 15112,50 Євро та№15см від 21.09.2009р. на суму 16829,45 Євро. За наслідками виконання круїзу було підписано акт від 21.09.2009р. Рахунки №15ам від 01.09.2009р. на суму 15112,50 Євро, частково рахунок №15м від 01.09.2009р. на суму 9812,45 Євро було припинено остаточним зарахуванням суми 44332,05 Євро, яка виникла за зобов'язаннями ПрАТ «УДП» перед «Transocean Tours Touristik GmbH» за договором №292 ЄПФ.

За рахунком №15м від 01.09.2009р. на залишок суми 5075,05 Євро та рахунком №15см від 21.09.2009р. на суму 16829,45 Євро існує заборгованість. Разом 21904,50 Євро.

Акт про надані послуги по круїзу з 06.09.2009р. по 21.09.2009р. - 21.09.2009р., сума 21904,50 Євро (16829,45+5075,05). 180 днів припадає на 20.03.2010р. Дата звернення ПрАТ «УДП» до суду м. Верден з конкурсними вимога до «Transocean Tours Touristik GmbH» - 15.02.2010р.

Щодо штрафу у розмірі 154167,22 Євро який залишився несплаченим за аналювання фрахтувальником чотирьох круїзів, судова колегія зазначає наступне. В ст. 1 ЗУ «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що 180 днів та відповідно санкції за їх недо тримання виникають за здійснення операцій з експорту/імпорту товарів/послуг/робіт.

Штраф який було вставлено нерезиденту за порушення умов договору за рахунком №16м від 24.09.2009р. не є зовнішньоекономічною операцією за змістом ЗУ «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» і тому, положення цього Закону не розпо всюджується на штраф виставлений нерезиденту за порушення умов договору. Крім того, навіть не звертаючи увагу, що ця сума є штрафом, а не валютною виручкою, 180 днів по сплаті нерезидентом цього штрафу припадає на 23.03.2010р. Коли звернення з конкурсною вимогою відбулось 15.02.2010р.

Щодо того, що в Постанові від 11.02.2013р., що оскаржується мається на увазі тільки Міжнародний комерційний Арбітражний суд при Торгово-Промисловій палаті України, а інший Судовий орган до якого резидент має право звернутись зі своїми грошовими вимога ми, на думку Суду, не звільняє позивача від нарахування пені, є слушною позиція ВАСУ ви кладена в Ухвалі від 02.11.2006р. у справі №К-6614/06, «...Таким чином необхідно звернути увагу, що у зазначеній статті 4 вказано перелік судів - «...судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України...». Тобто із зазначеного не вбачається обмеження резидента на звернення тільки до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, оскільки поняття суди - в контексті Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» носить загальний характер, під ви значення якого підпадає і Ризький Міжнародний третейський суд».

Наступним повідомленням рішенням є рішення №0000831630 від 06.12.2011р. яким застосовані штрафні санкції за вчинення валютних операцій в порушення п.4, п.5 Декрету «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» на суму 8529,89 Євро та 6737,02 Євро.

Зазначені дві операції, які на думку податкової були здійсненні з порушенням вимог Декрету, розписані на стор. 84-85 Акту перевірки та в позовній заяві позивача.

Щодо операції на суму 6737,02 Євро за індивідуальною лі цензією від 22.12.2009р. №281 на розміщення валютних цінностей на рахунку №4001135967500, який відкрито в Ceskoslovennska obchodna banka, a.s. Pobochka Bratislava (Словаччина).

Відповідно до зазначеної ліцензії ПрАТ «УДП» має право списувати кошти з лімітом 350000 Євро протягом 2010р.

Перевірка встановила, що за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. Було списано ко штів на 6737,02 Євро більше встановленого ліміту, тобто 356737,02 Євро.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що ПрАТ «УДП» надавала виписку з рахунку по банку Ceskoslovennska obchodna banka, a.s. Pobochka Bratislava (Словаччина) від 26-27.05.2010р. та підтверджувало, що опера ція яка відбулась 26.05.2010р. на суму 8064,69 Євро про списання коштів на рахунок отриму вача не відбулась, в свою чергу податківцями така операція була врахована в загальному обсязі операції з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. по списанню з рахунку №4001135967500 .

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що якщо відрахувати з цього обсягу операцію по якій кошти не перейшли у власність отримувача 26.05.2010р., а повернулись у той ж день на раху нок №4001135967500, тоді такий обсяг буде у межах ліміту за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. та складатиме 348672,33 Євро. З 30.09.2010р. ліміт списання з рахунку №4001135967500 був збільшений на 550000,00 Євро відповідно до змін до індивідуальної лі цензії.

Тому судова колегія доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляції та позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року скасувати, прийняти у справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» у справі 1570/3483/2012.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі № 0000831630, № 0000841630 та № 0000851630 від 05.12.2011 року.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 21.10.2013 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький