Ухвала суду № 34329235, 15.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2015/13-а

15.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Горошко Н.П.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Варіант" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 23.04.13 у справі № 801/2015/13-а,

за позовом Комунального підприємства "Варіант" (вул. Совхозна, 30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (вул. Леніна, 8, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Варіант", проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 15.10.2013 року.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 15.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство "Варіант" (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК (відповідач) про скасування рішення відповідача №334 від 14.02.13р. про застосування штрафних санкцій та начислення пені за не сплату єдиного внеску.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що рішення про нарахування фінансових санкцій прийнято Управлінням Пенсійного фонду неправомірно. Так, у оскаржуваному рішенні зазначено, що штрафні санкції застосовуються до Колективного підприємства "Варіант", а найменуванням позивача згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію є Комунальне підприємство "Варіант". Крім того, у рішенні не зазначений період, за який застосовуються штрафні санкції. Розрахунок, який є додатком до рішення, не підписаний та не скріплений печаткою. У розрахунку не зазначено формулу, за якою здійснено розрахунок пені. Також, позивач вказав на те, що до підприємства на підставі рішення від 11.01.2013 року вже були застосовані штрафні санкції за не сплату чи несвоєчасну сплату єдиного внеску, у зв'язку з чим відповідач не мав права для повторного застосування штрафних санкцій.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.

Отже, Управління Пенсійного фонду в Джанкойському районі АР Крим є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати єдиного внеску, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.

Відтак, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Спеціальним Законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування є Закон України № 2464-VI від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011.

Згідно з п. 3 розділу 8 Закону № 2464 з дня набрання чинності зазначеного закону платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що страхувальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки єдиний внесок.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначено Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 27.10.2010 року № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5).

Відповідно до п.п.4.3.7 п.4.3 Інструкції № 21-5 платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 розділу IV цієї Інструкції, або за результатами звірення платника з органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплата доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону № 2464 визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, становить недоїмку.

Так, частиною 3 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п.2 ч.11 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Більше того, згідно з ч.10 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч.13 ст. 25 Закону № 2464).

У відповідності до ч. 14 ст. 25 Закону про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду в Джанкойському районі АР Крим 14.02.2013 року прийнято рішення № 334 (а.с.4) про застосування до позивача на підставі п.2 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) чи несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу у розмірі 20862,18 грн. (10% суми недоїмки) та нарахування пені у розмірі 50111,01 грн. (0,1 відсоток суми недоїмки).

Скориставшись наданим правом, позивачем рішення про застосування штрафних санкцій було оскаржено у судовому порядку.

Судом першої інстанції було перевірено наявність в Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим підстав для нарахування позивачу штрафних санкцій, а також відповідність прийнятого рішення про застосування штрафних санкцій нормам чинного законодавства, та встановлено наступне.

Нормами статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів Пенсійного фонду України , суд має керуватися критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, зі змісту оскаржуваного позивачем рішення вбачається, що фінансові санкції застосовані до Колективного підприємства "Варіант", в той час як найменуванням позивача є Комунальне підприємство "Варіант".

Крім того, у запереченні на позовну заяву відповідач погодився з тим, що під час оформлення рішення № 334 від 14.02.2013 року було допущено описку в найменуванні страхувальника, до якого застосовуються фінансові санкції.

Але, у рішенні, окрім найменування страхувальника, до якого застосовуються фінансові санкції, також були вказані його номер реєстрації в Пенсійному фонді - №03-377/6, а також код ЄДРПОУ страхувальника - 32188135.

Названі реєстраційний номер та код ЄДРПОУ належать Комунальному підприємству "Варіант", на що вказують відомості, зазначені позивачем у адміністративному позові. Вказаний факт не заперечувався позивачем і у судовому засіданні.

Зазначене вище виключає будь-які суперечності відносно того, до якого саме страхувальника були застосовані штрафні санкції на підставі рішення № 334 від 14.02.2013 року.

При цьому, наявність описки в оскаржуваному рішенні не може бути підставою для його скасування за умови, що всі інші відомості, вказані у рішенні, відповідають дійсності.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, позивач також вказав на те, що у оскаржуваному рішенні не зазначений період, за який застосовують штрафні санкції.

Відповідно до рішення № 334 від 14.02.2013 року штрафні санкції застосовані до позивача за несплату (неперерахування) чи несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Згідно з п.п.7.2.2 Інструкції № 21-5 про застосування до страхувальників штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Додатком 10 до Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування дійсно передбачено, що у рішенні про застосування штрафних санкцій має бути вказаний період, за який застосовуються штраф та нараховується пеня.

В оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на період, за який застосовуються фінансові санкції. Проте, період застосування штрафних санкцій та нарахування пені згідно з рішенням № 334 від 14.02.2013 року вказаний у розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку єдиного внеску з найманих працівників, який є додатком до цього рішення. У відповідності до цього розрахунку штрафні санкції застосовані до позивача за період з 01.01.2011 року по 11.02.2013 року.

Розрахунок фінансової санкції був направлений на адресу позивача разом з оскаржуваним рішенням. Вказаний факт не заперечується позивачем. Таким чином, на момент отримання рішення № 334 від 14.02.2013 року позивачу був відомий період, за який до нього застосовані штрафні санкції.

У позовній заяві позивач також вказав на те, що розрахунок фінансової санкції не підписаний та не скріплений печаткою органу Пенсійного фонду.

З даної вимоги суд першої інстанції зазначив, що проставлення підпису та скріплення печаткою згідно із Інструкцією № 21-5 передбачено тільки для рішення про застосування фінансових санкцій, наявність цих реквізитів у розрахунку фінансових санкцій Інструкцією не передбачено.

Також посилання позивача у позовній заяві на те, що у розрахунку фінансових санкцій не вказана формула, за якою здійснено розрахунок, є необгрунтованими, оскільки ці дані були вказані відповідачем безпосередньо у рішенні про застосування фінансових санкцій. Так, згідно із рішенням № 334 від 14.02.2013 року штраф застосований до позивача із розрахунку 10% від суми недоїмки, пеня застосована до позивача із розрахунку 0,1% на суму недоїмки.

В обґрунтування позовних вимог позивач також посилався на те, що до підприємства на підставі рішення від 11.01.2013 року вже були застосовані штрафні санкції за не сплату чи несвоєчасну сплату єдиного внеску, у зв'язку з чим відповідач не мав права для повторного застосування штрафних санкцій.

Відповідно до рішення № 53 від 11.01.2013 року до КП "Варіант" на підставі п. 6 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовані штрафні санкції у розмірі 35808,58 грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відтак, штрафні санкції згідно із рішеннями № 53 від 11.01.2013 року та №334 від 14.02.2013 року застосовані до позивача за різні порушення.

Отже, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій згідно з рішенням №334 від 14.02.2013 року стала несплата (неперерахування) чи несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідальність за що передбачена п.2 ч.11 ст. 25 Закону № 2464.

Згідно із рішенням № 53 від 11.01.2013 року штрафні санкції застосовані до КП "Варіант" за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідальність за що встановлена іншою нормою закону, а саме п. 6 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Приймаючи до уваги вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявна помилковість позиції позивача відносно повторного застосування до нього штрафних санкцій, відсутні ознаки протиправності прийнятого відповідачем рішення за № 334 від 14.02.2013 року, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Варіант" - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.04.13 у справі № 801/2015/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська