Ухвала суду № 34328746, 23.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Справа № 124524/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання - Нефедовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропет», з участю прокуратури Львівської обл., про стягнення нарахованих із застосуванням звичайних цін сум податкових зобов'язань, у тому числі штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

04.11.2010р. позивач Державна податкова інспекція /ДПІ/ у Яворівському районі Львівської обл. звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Пропет» в користь бюджету суми:

податкового зобов'язання по податку на прибуток, визначеного із застосуванням звичайних цін, в розмірі 2935589 грн. 60 коп., в тому числі за основним платежем 1579141 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1356448 грн.;

податкового зобов'язання по податку на додану вартість /ПДВ/, визначеного із застосуванням звичайних цін, в розмірі 449530 грн., в тому числі за основним платежем 299687 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 149843 грн. (Т.1, а.с.4-14).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.3, а.с.262-267).

Не погодившись із винесеною постановою, її оскаржила відповідач ДПІ у Яворівському районі Львівської обл., яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (Т.3, а.с.272-281).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою виявлено заниження задекларованих показників податку прибуток та ПДВ, які утворилися через реалізацію ПЕТ-преформ (готової продукції) за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. фізичним особам - неплатникам податку на прибуток за цінами, нижчими від цін реалізації власної продукції в аналогічному періоді.

Перевіркою оборотно-сальдових відомостей по рахунках № 26 «Готова продукція», № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», звітів зав.складом по руху готової продукції, сировини і матеріалів, актів списання та вибраковки готової продукції і сировини, журналів вимушених та запланованих зупинок обладнання по випуску ПЕТ-преформ, видаткових накладних на реалізацію готової продукції встановлено, що в звітах зав.складом по руху готової продукції та оборотно-сальдових відомостях по рахунках № 26 «Готова продукція» підприємством в окремих місяцях оприбутковувалась та реалізовувалась готова продукція, а саме ПЕТ-преформи 1,5л як бракована, без наявних на те підстав. В журналі вимушених та запланованих зупинок обладнання по випуску ПЕТ-преформ, який ведеться у цеху під час виробничого процесу, фіксується випуск бракованої продукції та причини браку кожної зміни згідно «Технологічного регламенту процесу виготовлення преформ-ПЕТ», затвердженого директором підприємства, контроль за основними параметрами роботи машин та якістю продукції покладається на начальника зміни, який результати контролю кожні 2-3 години заносить до рапорту, а в кінці зміни - до журналу. У кінці місяця підводиться загальний результат відбракованої продукції і складаються «Акти перевірки, оцінки та обліку відбракованої продукції», який підписується постійно діючою комісією та начальником зміни. В акті зазначається причини браку, ступінь придатності до подальшої переробки, кількість в штуках та кілограмах. Разом з тим, до перевірки не представлено жодних документів, які б свідчили про те, що випущені ПЕТ-преформи є бракованими - відсутні акти на вибраковану продукцію, в журналі вимушених та запланованих зупинок обладнання по випуску ЕІЕТ-преформ немає записів, які б вказували про випуск цієї продукції як бракованої.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 30.06.2010р.-27.07.2010р. позивачем ДПІ у Яворівському районі Львівської обл. проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Пропет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено Акт перевірки № 1385/23-2/31252665 від 17.08.2010р. (Т.1, а.с.38-82).

Вказаною перевіркою встановлено, що на формування показників податкової звітності мали вплив операції з реалізації готової продукції власного виробництва - ПЕТ-преформ з поліетилентерефталату. Зокрема, виявлено заниження задекларованих показників через реалізацію ПЕТ-преформ (готової продукції) в період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. фізичним особам - неплатникам податку на прибуток за цінами, нижчими від реалізації власної продукції у аналогічному періоді.

На підставі вищенаведеного Акту керівником позивача винесені наступні рішення:

№ 1 від 09.08.2010р. про застосування звичайних цін при визначенні сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, зазначивши, що підставою для застосування звичайних цін є непідтвердження розрахунків, наведених у декларації з податку на прибуток підприємств, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством, що призвело до заниження ціни продажу товарів фізичним особам-неплатникам податку на прибуток (порушено пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») (Т.1, а.с.32);

№ 2 від 09.08.2010р. про застосування звичайних цін при визначенні сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначивши, що підставою для застосування звичайних цін є непідтвердження розрахунків, наведених у декларації з податку на прибуток підприємств, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством, що призвело до заниження ціни продажу товарів фізичним особам-неплатникам податку на прибуток (порушено п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість») (Т.1, а.с.33).

Висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки ґрунтуються на тому, що платником податків не представлено підтверджуючих документів про належність випущених і реалізованих ПЕТ-преформ 1,5 л до бракованих виробів, через що останні повинні були реалізовуватися за відпускними цінами, які діяли на підприємстві і стосувалися готової продукції у відповідних звітних періодах.

При вирішенні наведеного спору, колегія суддів враховує, що відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що доход отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу, у тому випадку, коли договір купівлі-продажу укладається між платником податку і пов'язаною особою.

Підпунктом 1.20.1 п.1.20 ст.1 зазначеного Закону передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування з податку на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до пп.4.1. ст.4 цього Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вірно виходив із змісту висновків судово-економічної експертизи № 543 від 27.04.2011р., якими документально підтверджується відображення в первинних бухгалтерських документах (видаткових накладних) кількість бракованої продукції, реалізованої позивачем в період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. У свою чергу, ця кількість відповідає кількості бракованої продукції, зазначеній у первинних бухгалтерських документах (журналі вимушених та запланованих зупинок обладнання та випуску ПЕТ-преформ; актам оцінки та обліку відбракованої продукції та сировини; актам оприбуткування бракованої продукції; актам перевірки, оцінки та обліку відбракованої продукції та сировини) за вказаний період.

Вказані документи містять всі необхідні реквізити, передбачені вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а тому правомірно складені та враховані позивачем піж час формування показників податкового обліку.

Окрім цього, наявність контролю виробництва та відбракованої продукції на підприємстві відповідача передбачено «Технологічним регламентом процесу виготовлення преформ ПЕТ на ТзОВ «Пропет».

Як вбачається зі змісту ч.ч.2 та 5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

На виконання згаданих норм відповідачем прийнято наказ №1- БП/08 від 02.01.2008р. «Про облік відбракованої продукції та сировини» (внесений до журналу реєстрації технічних наказів), з якого вбачається, що відбракована продукція поділяється на три види, а саме:

що виникла в процесі експлуатації технологічних установок, заміні форм, запуску установок після довготривалих планових зупинках, а також незапланованих зупинках через неподачу електроенергії та виходу з ладу запасних частин у журналі «облік браку» з вказанням причин виникнення та характером дефектів;

перепалена та забруднена сировина;

що не відповідає технічним параметрам, через нерівномірне забарвлення, сторонні частки (забруднення) в преформах.

При цьому, облік такої продукції здійснюється, відповідно:

актами перевірки, оцінки та обліку відбракованої продукції та сировини;

актами оцінки та обліку відбракованої сировини;

актами оприбуткування бракованої продукції.

Також в згаданому наказі зазначено, що всі операції по бракованій продукції та сировині здійснюються на бухгалтерському рахунку 26 з відокремленням від готової продукції.

Викладені в наказі №1-БП/08 від 02 січня 2008 року «Про облік відбракованої продукції та сировини» обставини підтверджуються матеріалами справи.

Звідси, судом першої інстанції вірно враховано під час вирішення справи вказаний висновок експертизи, який ґрунтувався на тих первинних бухгалтерських документах (акти оприбуткування бракованої продукції), які відображають кількість відбракованої продукції - преформ, що не відповідають технічним параметрам через нерівномірне забарвлення, сторонні частки (забруднення), та можуть бути в подальшому реалізовані, оскільки всі інші первинні бухгалтерські документи стосуються відбракованої сировини.

Судом першої інстанції підставно відхилені посилання позивача на наявність затверджених норм витрат від технічно неминучого браку за класифікатором видів виробів та операцій, які передбачають плановий брак, як необхідної умови браку на виробництві, оскільки такого обов'язку не передбачено чинними нормативно-правовими актами.

Не може бути покладено в основу мотивації судового рішення також і посилання органу державної податкової служби на класифікацію браку, яка визначена Методрекомендаціями, затв. наказом Мінпромполітики України № 373 від 09.07.2007р., оскільки такі не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а відтак не є обов'язковими до виконання. Як наслідок, не може бути застосовано до спірних правовідносин Інструкцію про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затв. наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р.

Також ДПІ у Яворівському районі Львівської обл. не наведено переконливих доказів, які б свідчили про навмисне заниження дохідності операцій, позаяк лише дії, спрямовані на заниження податкових зобов'язань за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності, і тільки за такі дії, в даному випадку, можливе настання відповідальності.

За таких обставин колегія суддів вважає, що визначення відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ є безпідставними, оскільки не грунтуються на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах справи.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. в адміністративній справі № 2а-10018/10/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька