Ухвала суду № 34327633, 15.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2806/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О., Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Романчук О.М., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представників позивача: Колісника Б.О., Ситника С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» звернулося у суд із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 30.01.2013 року №99 про накладення стягнень у вигляді штрафу в розмірі 32923,60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області від 31.01.2013 року №99 в частині штрафу в розмірі 850 грн., накладеного за відсутність своєчасної інформації про годину в даті виготовлення продукції при обмеженому строкові придатності « 48 годин». У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін виходячи з наступного.

Вирішуючи адміністративну справу, місцевий суд дійшов висновку про часткову протиправність застосованих до позивача контролюючим суб'єктом санкцій. У той же час, суд першої інстанції констатував правомірність більшої частини застосованих до позивача штрафних санкцій.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Враховуючи те, що відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, колегія суддів переглядає таке в межах вимог апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна». Зазначена перевірка проведена на підставі наказу Держспоживінспекції у Київській області від 03.12.2012 року №267 та направлення на її проведення №1710 від 03.12.2012 року. Про проведення даної перевірки позивачу надсилалось повідомлення №001461 від 20.11.2012 року. Об'єктом перевірки виступав належний позивачу магазин «Перекресток», що знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, Київська область. Під час проведення перевірки був присутній директор магазину. За підсумками проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 04.12.2012 року №001070, який був підписаний директором магазину без зауважень.

Зі змісту вказаного акту слідує, що посадовими особами, які проводили перевірку виявлено ряд порушень законодавства про захист прав споживачів, а саме:

1) порушення статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-XII (далі - Закон №1023-XII) та пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833 (далі - Порядок №833) (в редакції, чинній на час проведення перевірки), що проявилось у реалізації товару, а саме: настоянки з перцем, строк придатності якого минув;

2) порушення статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку, що проявилось у реалізації продукції, а саме: міцних алкогольних напоїв закордонного виробництва, що не відповідає вимогам нормативних документів, позаяк продукція містить закодовану дату виготовлення;

3) порушення вимог ДСТУ 4256:2003, ДСТУ 4700:2006, ГОСТ Р 51355-99, ДСТУ 6035:2008, ДСТУ 4800, ДСТУ 4807:2007, ДСТУ 5028:2008, ДСТУ 4487:2005, ДСТУ 4492, ГОСТ 8756, ДСТУ 4450:2005, ГОСТ 13865, а також статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку, що проявилось у відсутності документів які засвідчують якість та безпеку такого товару, як деякі горілчані вироби, коньяки, вермути, шампанські вина, вина ігристі, майонез, консервовані м'ясні та рибні продукти;

4) порушення вимог ДСТУ 2659, ДСТУ 3247, ДСТУ 286, ГОСТ 21713, ГОСТ 16270, а також статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку, в частині невідповідності зазначеним державним стандартам України таких продуктів, як свіжі перець, морква та огірки, груші та яблука за органолептичними показниками, що проявилось у зморщеній поверхні, псуванні та втраті товарного вигляду;

5) порушення вимог статті 15 Закону № 1023-ХІІ та пункту 21 Порядку №833, що проявилось у відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про овочі та фрукти, а саме: яблука, груші, авокадо, томати, печериці, цибуля, морква, картопля, буряк, мандарини, виноград, капуста, апельсини, грейпфрути, лимони, гранати, хурма, ківі, кокос, сливи.

6) порушення вимог ГОСТ 30390; ГОСТ 7630; ГОСТ 7631, а також статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку №833, що проявилось у невідповідності зазначеним державним стандартам України кулінарної продукції з овочів, риби за органолептичними показниками (вироби переморожені, деформовані, пошкодженні тушки риби, втрачений товарний вигляд) та курячої продукції - напівфабрикату, рибної продукції охолодженої та у вакуумній упаковці, ковбаси смаженої у вакуумній упаковці, яка була забракована та знята з реалізації через порушення вимог щодо їх зовнішнього вигляду та органолептичних показників (наявність залишків рогового та шкірного покрову, синців, згустків крові, значної кількості рідини під вакуумною упаковкою);

7) порушення вимог статті 15 Закону № 1023-ХІІ та пункту 21 Порядку №833, що проявилось у відсутності необхідної достовірної та своєчасної інформації про годину в даті виготовлення кулінарної продукції із м'яса обмеженого строку придатності - « 48 годин»;

8) порушення вимог ГОСТ 9192, ТУУ 15.1-30183690-022:2006, 15.1-31723556:010-2004, 15.1-30183690-023-2006, 15.1-32731870-002-2005 ДСТУ 4436:2005, а також статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку №833, що проявилось у невідповідності зазначеним державним стандартам України та технічним умовам органолептичних показників таких продуктів, як ковбаси вареної, сосисок та продукту м'ясного, у зв'язку із наявністю значної кількості рідини у вакуумних упаковках продуктів;

9) порушення вимог ТУУ 15.8-00418113-002.2010, ТУУ 13707161.009-2001, а також статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку №833, що виявилось у відсутності реєстраційних номерів сертифікатів відповідності, що є обов'язковими для продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації: призначеної для дитячого харчування, та у відсутності належних документів щодо якості;

10) порушення вимог ДСТУ 3893, ДСТУ 3924, ДСТУ 4033, ДСТУ 4135, ДСТУ 4428, ТУУ 15.8-25112243-004, 158-25122243-008, ДСТУ 4326, ТУУ15.8-30482982-003, ТУУ 15.8-30482582-002, ТУУ 15.8-30482582-004, ТУУ 15.1-30482582-002, ДСТУ 4033, ДСТУ 4228, ТУУ 15.8-32424407-001-2005, а також статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку №833, що виявилось у відсутності документів щодо якості продукції - новорічних кондитерських наборів;

11) порушення статті 6 Закону №1023-XII та пункту 21 Порядку №833, що проявилось у відсутності необхідної достовірної та своєчасної інформації, такої як: назва, адреса, місцезнаходження виробника, умови та терміни зберігання, інформація про вміст ГМО продукції: вагове печиво, зефір та кекси;

12) порушення вимог ДСТУ 4583:2006, ДСТУ 4587:2006, ДСТУ 4803:2007, а також статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку №833, у зв'язку із тим, що до маси нетто продукції: хліба українського та батона, в межах терміну реалізації встановлено відхилення від номінальної маси нетто понад допустимі норми, а упаковки тістечок з боків не зафіксовані клейкою стрічкою, що сприяє вільному доступу до вмісту.

13) порушення вимог ГОСТ 26791, ГОСТ 6992, ГОСТ 572, ГОСТ 5550, ГОСТ 12509, ГОСТ 26791, ГОСТ 5550, а також статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку №833, що виявилось у невідповідності державним стандартам України зазначення маси нетто на продукції: борошно вищого ґатунку, та відсутності документів щодо якості продукції: пшоно та рис.

14) порушення вимог статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку №833, що виявилось у відсутності документів, які засвідчують якість, у зв'язку із чим зразки споживчої продукції, зокрема, масло-молочних, рибних, м'ясних, алкогольних виробів, а також неспоживчих товарів: іграшки, гірлянди, відібрано на лабораторні дослідження.

15) порушення вимог ГОСТ 3.1103-82, ДСТУ 1124-92, а також статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку №833, щодо якості ялинкових іграшок (прикрас), що проявилось у осипанні фарби, декору, дефекті оздоблювальних швів, розпуску матеріалу.

Колегією суддів установлено, що у зв'язку із проведеною перевіркою ПАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» 14.01.2013 року направило на адресу відповідача «Звіт згідно акту перевірки №001070 від 04.12.2012», в якому повідомлялось про прийняті заходи по кожному з пунктів товарів, порушення щодо яких були виявлені контролюючим органом, по кожному пункту окремо:

1) товар з вичерпним терміном дії було вилучено з продажу та списано; продавцю, який реалізовував прострочений товар винесено догану; посилено контроль за термінами реалізації продукції; сплачено адміністративний штраф;

2) надано лист від постачальника про те, що продукцію промарковано згідно вимог Європейського Союзу, інформація про товар наявна в Лот коді;

3) надані копії документи, документи які засвідчують якість товару;

4) товари, які забраковано за органолептичними показниками списано та знято з продажу;

5) надано копії документів про якість товару;

6) товари, які забраковано за органолептичними показниками списано та знято з продажу, надано акти про утилізацію продукції; щодо товару «Балик делікатесний» отримано роз'яснення виробника про те, що кількість вологи під вакуумною упаковкою не нормується, товар відповідає нормативам;

7) надано пояснення, що згідно з п. 23 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів від 28.10.2010 для позначення дати виготовлення товарів, строк придатності яких не перевищує 72 годин, достатньо лише вказувати дату виготовлення (число, місяць і рік) та кінцеву дату споживання (число, місяць і рік), без зазначення години виготовлення;

8) надано копію акта про утилізацію товару; щодо товарів «Сосиски у вакуумній упаковці» надано копію технічних умов постачальника, в яких зазначається про те, що в вакуумних упаковках їхньої продукції допускається незначне виділення жиру;

9) надано копії документів, що засвідчують якість товару;

10) -----------------

11) надано копії документів про якість товару; повідомлено, що всю інформацію, про продукцію розфасовану в магазині споживач може отримати з товарного ярлика, що розміщено в місці продажу вагової кондитерської продукції;

12) надано копію накладної повернення забракованої продукції (недовкладення по вазі) постачальнику;

13) надано копію акта проведення утилізації продукції;

14) надано копії документів про якість товару;

15) надано копію акта проведення утилізації продукції.

Після розгляду справи про накладення стягнення на ПАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області винесено постанову № 99 від 30.01.2013 року «Про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою застосовано до позивача штраф у розмірі 32923,60 грн., що підлягає сплаті до державного бюджету протягом 15 днів з дня отримання постанови.

Із зазначеною постановою позивач не погодився та звернувся до адміністративного суду із вимогами щодо її скасування.

Надаючи оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Законом України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлюється права споживачів, а також визначається механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до статті 4 цього Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Частиною 1 статті 6 Закону встановлено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. У відповідності до частини 3 цієї статті вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами.

Обов'язкові правила, закріплені у статті 6 Закону №1023-XII узгоджуються із вимогами, закріпленими пунктом 17 Порядку №833, яким встановлено, що забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Частиною 1 статті 15 Закону №1023-XII передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності.

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно з частиною 2 статті 15 вказаного Закону інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку. Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.

Пунктом 2 у абзаці 2 Порядку №833 передбачено, що господарювання зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність, зокрема, за:

- виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тощо.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів

Механізм здійснення державного контролю (в тому числі, проведення планових перевірок) посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів визначений Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг (далі - Порядок проведення перевірок), що затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310.

У адміністративному позову, а також в апеляційній скарзі позивач, на обґрунтування своїх вимог зазначає що на момент проведення перевірки, у нього були наявні документи про якість товарів, щодо яких контролюючим суб'єктом було встановлено протилежне. Проте працівники магазину фізично не встигли зібрати усі необхідні документи на час перевірки, а представники Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області відмовились чекати, поки ці документи будуть знайдені. Позивач стверджує, що з вимогою надати відповідні документи посадові особи відповідача звернулися о 17:00, а фізичну неспроможність обґрунтовує великою кількістю товарів, наявних в продажі (понад 4000 найменувань). Окрім того, позивач посилається на те, що Закон України «Про захист прав споживачів» не містить вимоги щодо негайного надання за зверненням споживача необхідної, достовірної та своєчасної інформації про товар. Також, позивач вказує на те, що дані документи були надані відповідачу зі звітом щодо виконання приписів акту від 14.01.2013 року.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо їх непереконливості, з огляду на те, що перевірка позивача тривала більш ніж один день, про її проведення позивача було завчасно повідомлено, відтак, у позивача була об'єктивна можливість завчасно підготувати на об'єктах перевірки усі необхідні документи про якість товарів, що реалізуються.

Окрім того, доказів наявності відповідної документації саме під час перевірки, позивачем не надано, і акт, складений за підсумками такої підписаний уповноваженим представником позивача без жодних зауважень.

Згідно з пунктом 1.12 Порядку проведення перевірок, суб'єкт господарювання під час проведення перевірок, зокрема, зобов'язаний, надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час проведення перевірок, відповідно до закону.

Колегія суддів зауважує, що надання відповідних документів після завершення перевірки не доводить факт наявності цих документів в магазині на час її проведення.

Таким чином, колегія суддів погоджується із правомірністю зафіксованих відповідачем у акті перевірки правопорушень статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку №833, що виявились у відсутності під час перевірки документів які засвідчують якість та безпеку визначеної в акті продукції.

На обґрунтування доводів з приводу неправомірності встановлених відповідачем порушень щодо реалізації продукції, а саме: міцних алкогольних напоїв закордонного виробництва, що не відповідає вимогам нормативних документів, позаяк така містить закодовану дата виготовлення, позивач стверджує, що дата виготовлення цієї продукції вказана на етикетках, наклеєних на пляшках алкогольних напоїв у Lot code (штрих-коді). При цьому, позивач посилається на частин 3 статті 7 Закону №1023-XII, згідно з якою строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання, та положення Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.10.2010 року № 487, у пункті 3 якого надається визначення маркуванню, яким вважаються усі слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду харчових продуктів.

Аналізуючи доводи позивача, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості таких з огляду на те, що за пунктом 2 вказаного Технічного регламенту, його вимоги не поширюються на маркування алкогольних напоїв, яке здійснюється відповідно до законодавства.

Так, відповідно до ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним техрегламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про товар.

Статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; реалізується продукція, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою.

У Рекомендаціях по застосуванню внутрішніх штрихових кодів для маркування товарів на підприємствах сфери торгівлі, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 26.06.1998 року №383, надається визначення штриховому коду. Ним є комбінація послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами, яка призначена для автоматизованої ідентифікації товару та іншої інформації.

Відповідно до частини 9 статті 15 Закону №1023-XII під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

З огляду на приведені норми, колегія суддів вважає, що маркування за допомогою Lot codе товару не є достатнім способом доведення необхідної інформації споживачу, який апріорі не має спеціальних знань щодо встановлення дати виготовлення із позначок, вказаних на штриховому коді, що значно утруднює можливість вільного вибору продукції та прийняття рішення щодо її придбання.

Таким чином, колегія суддів погоджується із правомірністю встановленого відповідачем порушення ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку що проявилось у реалізації продукції, яка містить закодовану дату виготовлення, оскільки таке порушення не дозволяє належно визначити якість продукції, що безпосередньо залежить від дати її виготовлення.

На спростування встановлених відповідачем порушень статті 15 Закону № 1023-ХІІ та пункту 21 Порядку №833, що проявилось у відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про овочі та фрукти, а саме: яблука, груші, авокадо, томати, печериці, цибуля, морква, картопля, буряк, мандарини, виноград, капуста, апельсини, грейпфрути, лимони, гранати, хурма, ківі, кокос, сливи, позивач посилається на Правила роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.1997 року № 344, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.1997 року за № 353/2157. Так, пунктом 58 цих Правил визначено, що на всіх зразках плодоовочевої продукції або інших товарів, що виставлені в торговельному залі, повинні бути ярлики цін (цінники). На плодоовочеву продукцію ярлики цін (цінники) оформлюються із зазначенням: для вагових товарів - назви товару, сорту, ціни за один кілограм або сто грамів; для розфасованих товарів - назви товару, сорту, ціни за кілограм або сто грамів, ваги одиниці розфасовки, ціни за одиницю розфасовки (пакет, сітка, пучок тощо); для штучних товарів та розфасованих в пляшки - назви товару, ваги або місткості, сорту, ціни за штуку.

Як убачається із фотографій розфасованої плодоовочевої продукції, щодо них позивачем на табличках зазначена лише назва товару, сорт, ціна за кілограм. Також, на табличках міститься штриховий код. Таким чином, у місці безпосереднього продажу товару не міститься усієї необхідної інформації, обов'язковість якої передбачена статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вирішуючи питання застосування до спірних відносин норм Правил роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією та Закону України «Про захист прав споживачів», суд виходить із пріоритету законів на підзаконними актами, а також недопущення обмеження права споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Окрім того, колегія суддів не враховує посилання позивача про надання відповідної інформації покупцям продавцями-консультантами магазину, оскільки зазначене не підтверджуються належним чином.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність встановленого відповідачем порушення ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» статті 15 Закону № 1023-ХІІ та пункту 21 Порядку №833, що проявилось у відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про овочі та фрукти, а саме: яблука, груші, авокадо, томати, печериці, цибуля, морква, картопля, буряк, мандарини, виноград, капуста, апельсини, грейпфрути, лимони, гранати, хурма, ківі, кокос, сливи.

Також, колегія суддів погоджується із правомірністю встановленого відповідачем порушення зазначених приписів Закону № 1023-ХІІ та Порядку №833 стосовно розфасованого печива, зефіру та кексів, що виявилось у невідображенні деякої обов'язкової за статтею 15 вказаного Закону інформації, зокрема, найменування виробника, відомості про ГМО. Колегія суддів критично ставиться до покликання апелянта на те, що усі, не вказані на етикетці розфасованої продукції, відомості були доступні для ознайомлення з ними у місцях продажу вагової продукції та надавалась продавцями-консультантами магазину, оскільки останнє непідтвреджено належними доказами. Крім того, з наявних у матеріалах справи фотографій місць продажу розфасованої продукції не вбачається роз'яснень чи будь-яких позначень про можливість отримати повну та достатню інформацію про продукцію у місцях її вагового продажу.

Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції було встановлено в судовому засіданні, що представник позивача визнав факт порушення вимог п. 3 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони реалізації продукції, строк придатності якої минув, окрім того в апеляційній скарзі ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» дану обставину не заперечує та не спростовує, відтак колегія суддів не переглядає в цій частині оскаржуване судове рішення.

На обґрунтування доводів про неправомірність встановлених порушень статті 6 Закону №1023-XII та пункту 17 Порядку №833, що виявилось у невідповідності споживчої та неспоживчої продукції вимогам державних стандартів та технічним умовам за органолептичними показниками, позивач стверджує, що такі висновки можуть надаватись лише відповідними лабораторіями та випробувальними центрами, а тому висновки відповідача є необґрунтованими.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів виходить із наступного.

Як убачається з матерів справи, відповідачем проводився відбір зразків про що складено акти №№ 000025, 000026, № 000027 відбору зразків продукції, яка перевірялась на фізико-хімічні, мікробіологічні, органолептичні показники та вміст ГМО випробувальною лабораторією ДП «Київоблстандартометрологія», що підтверджується протоколами випробувань від 11.12.2012 року № № 2508/12/ПР, 2508/10 ПР, 2508/2 ПР, № 2508/1 ПР, 2508/4/ПР, 2508/5 ПР, 2508/6 ПР, 2508 ПР 2508/7 ПР, 2508/11 ПР, 2508/8 ПР, 2508/3 ПР, 2509/6 ПР, 2509/5 ПР, 2509/4 ПР, 2509/3, 2509/1 ПР, 2509/2 ПР, 2509 ПР. За наслідками проведених досліджень та випробувань, в дев'яти з тридцяти відібраних зразків лабораторією виявлено порушення, що становить 30 % від всієї продукції, що перевірялась. Зокрема, не відповідали вимогам деякі види кисломолочної продукції, ковбас, новорічні іграшки (гірлянди). Результати випробувань зразків харчових продуктів, в тому числі тваринного походження, та новорічних іграшок (електричних гірлянд) свідчать про їх потенційну небезпеку для споживачів.

Згідно Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, затвердженої наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 03.06.2002 року № 321, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06. 2002 року з № 512/6800, органолептичний контроль - це контроль, коли первинна інформація сприймається органами чуттів. Органолептичні методи оцінки якості продукції певного виду за її зовнішнім виглядом визначені відповідними державними стандартами. З огляду на що, колегія суддів зазначає, що інспектори контролюючого суб'єкта під час проведення перевірки могли здійснювати відповідний контроль, керуючись при цьому відповідними державними стандартами.

При цьому, висновки, викладені в акті перевірки щодо таких продуктів, як свіжі перець, морква та огірки, груші та яблука про зморщення поверхні, псування та втрату товарного вигляду, щодо мороженої риби про її перемороження, деформацію, пошкодження тушки тощо позивачем жодними доказами не спростовано.

Водночас, позивач не був позбавлений можливості звернутись до акредитованої лабораторії для проведення дослідження з метою визначення придатності для споживання таких продуктів людиною. Натомість, позивачем, згідно Звіту до акту перевірки №001070 від 04.12.2012 року, наданого Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, забракований за органолептичними показниками товар знято з продажу, списано та утилізовано. А пояснення виробників балика делікатесного ТМ «Скворцово» та сосисок ТМ «Ятрань», що були забраковані відповідачем в ході перевірки, не свідчать про дійсну відповідність цих продуктів державним стандартам України, що може підтвердити лише лабораторний висновок.

Таким чином, колегія суддів в цілому погоджується із висновками суду першої інстанції щодо встановлених відповідачем порушень.

Доводи апеляційної скарги не доводять помилковості викладених у постанові суду першої інстанції висновків, або ж порушень судом норм матеріального чи процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, спростовуються вищевикладеним, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Романчук суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 21 жовтня 2013 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М

Шелест С.Б.