Постанова № 34323740, 17.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

17 жовтня 2013 р. №820/9288/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Кабанові Д.С.

за участю: представника позивача - Малахової Н.В., представника відповідача - Аракелян Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХоДоС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХоДоС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 року №1020302203.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо угоди між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Піскун Н.В. до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Савола" від 26.07.2013 року №42/20-31-22-03-07/34634049. Також, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на лист Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної служби", лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Представник позивача Малахова Н.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Аракелян Т.А. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХоДоС" (далі - ТОВ "ХоДоС") зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.08.2003 року (а.с.27), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість (а.с.30).

Фахівцем Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ХоДоС" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Савола" (податковий номер 34634049) за травень 2013 року.

За результатами перевірки складений акт від 22.08.2013 року №315/20-30-22-03/32565796 (а.с.10), яким встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, а саме заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 64769,00 грн. за перевіряємий період.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 року №1020302203 (а.с.22), яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 64769,00 грн. за основним платежем та 32384,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З акту перевірки від 22.08.2013 року №315/20-30-22-03/32565796 вбачається, що підставою для висновку щодо заниження ПДВ на суму 64769,00 грн., з посиланням на нереальність господарських операцій з ТОВ "Савола", став акт контрагента позивача, господарські операції з яким мали безпосередній вплив на вищевказані порушення, а саме: акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Савола" від 26.07.2013 року №42/20-31-22-03-07/34634049.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки від 22.08.2013 року №315/20-30-22-03/32565796, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "ХоДоС" (замовник) та ТОВ "Савола" (підрядник) укладено договір від 07.05.2013 року №217 (а.с.66). Згідно п.1 договору - замовник доручає, а підрядник зобов"язується своїми силами виконати роботи згідно умов вказаного договору, а замовник зобов"язується прийняти роботи та сплатити їх. Предметом договору є - ремонтно-будівельні роботи за адресою м.Харків, вул.Артема, 10/12.

На підтвердження реальності виконання, прийняття робіт, їх сплати, позивачем надані первинні документи, а саме: договірна ціна, локальний кошторис, відомості ресурсів, розрахунки, довідка щодо вартості робіт, акт приймання-передання, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.68 - 95).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Савола", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Також, на підтвердження реальності виконання робіт, позивачем надано копію ліцензії ТОВ "Савола" з переліком робіт згідно з додатками (а.с.61).

Крім того, як вбачається з витягу про реєстрацію права власності №693779 (а.с.55), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.56), рішення Господарського суду Харківської області від 05.04.2005 року (а.с.52) - ТОВ "ХоДоС" є власником громадського будинку - готель літ."Б-6", розташованого за адресою м.Харків, вул.Артема, 10/12, оскільки вказаний готель не відповідає вимогам Закону про заборону паління, позивач змушений був укласти вказаний вище договір щодо проведення ремонтно-будівельних робіт, що підтверджується актом від 16.12.2012 року (а.с.57)

Таким чином, позивачем включено до складу податкового кредиту суми з придбання робіт від ТОВ "Савола".

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідачем не надано доказів, що угода укладена між позивачем та ТОВ "Савола" визнана в установленому порядку недійсною.

ТОВ "ХоДоС" та ТОВ"Савола" в момент здійснення господарських операцій були платниками ПДВ, юридичними особами.

"авола" СПозивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання робіт, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "ХоДоС".

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "Савола", позивачем подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування, що не заперечується відповідачем. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Савола".

Посилання відповідача на висновок акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Савола" від 26.07.2013 року №42/20-31-22-03-07/34634049, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "ХоДоС" та ТОВ "Савола" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 року №1020302203 прийнято ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХоДоС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.09.2013 року №1020302203.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 22.10.2013 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.