Постанова № 34323571, 30.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

s="fs145">

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року 810/4550/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ізумруд" до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Ізумруд" з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними дії податкового органу щодо неприйняття податкових повідомлень-рішень на підставі Акту перевірки від 05.06.2013 №2279/22-3/31678523/105. Крім цього, позивач просить суд визнати протиправними дії податкового органу щодо встановлення висновків в Акті перевірки від 05.06.2013 №2279/22-3/31678523/105 про відсутність права на формування податкового кредиту та зобов’язання за період з 01.10.2010 по 30.06.2012 та про нікчемність правочинів з ТОВ "Інтайм Сервіс".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, на його думку, податковий орган дійшов неправильних і незаконних висновків щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, припустився бездіяльності, що виявилась у неприйнятті податкового повідомлення-рішення у зв’язку з виявленими в результаті перевірки порушеннями податкового законодавства.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду письмове клопотання з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, просив розглянути справу в порядку письмового провадження. Свою думку стосовно заявленого позову висловив в письмових заперечення, згідно яких просив у задоволенні позову відмовити.

За таких обставин та керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Ізумруд" є юридичною особою, що зареєстрована 30.08.2001 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області. Як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби. Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля.

В травні 2013 року посадовою особою Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Ізумруд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Інтайм Сервіс" за період з 01.10.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено Акт №2279/22-3/31678523/105 від 05.06.2013.

За результатами перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем наступних вимог:

- неможливість фактичного здійснення ПП "Ізумруд" господарських операцій за період з 01.10.2011 по 30.06.2011 в частині взаємовідносин з ТОВ "Інтайм Сервіс" через відсутність економічно необхідних умов для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- відсутність об’єкту оподаткування податку на додану вартість в результаті порушень вимог п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України та формування податкового кредиту, в результаті порушень вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті проведення нікчемного правочину по безтоварних операціях з ТОВ "Інтайм Сервіс" за період з 01.10.2011 по 30.06.2012;

Оскільки ПП "Ізумруд" первинні документи та регістрів бухгалтерського та податкового обліку не були надані для проведення перевірки, станом на дату складання акта перевірки податковим органом неможливо було зробити висновок стосовно відображення в податковому обліку з податку на прибуток взаємовідносин з ТОВ "Інтайм Сервіс".

Висновки податкового органу пов’язуються з оцінкою господарських операцій, які здійснювались між позивачем та ТОВ "Інтайм Сервіс". Посадова особа податкового органу за результатами перевірки дійшла висновку, що по взаємовідносинах ПП "Ізумруд" з ТОВ "Інтайм Сервіс" за період з 01.10.2011 по 30.06.2012 проводилось транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій по наданню податкової вигоди по ланцюгу постачання, які не виконують свої податкові зобов’язання, що свідчить про відсутність їх реального товарного характеру, юридичних наслідків та нікчемності правочинів.

Судом встановлено, що Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби жодних податкових повідомлень-рішень, якими б зменшувала чи збільшувала позивачу грошові зобов’язання за податками, у зв’язку з обчисленням та сплатою яких встановлено порушення податкового законодавства, штрафних (фінансових) санкцій не застосовувала.

Позивач заперечень щодо акта перевірки та доказів, що спростовують висновки посадової особи податкового органу, викладені в акті перевірки, до податкового органу не подавав.

Жодним чином позивач не зазначив, в чому саме полягає порушення його прав, тобто які саме юридичні наслідки рішень, дій чи бездіяльності податкового органу у контексті його прав чи обов’язків як платника податків були порушені.

Даючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (ст. 83 ПКУ).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, саме податкове повідомлення-рішення є адміністративним актом (рішенням суб’єкта владних повноважень), з яким пов’язується виникнення правових наслідків щодо платника податків.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, у розумінні частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається таке владне рішення (дія), які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов’язковий характер і породжують певні правові наслідки.

Акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, не підлягають розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, оскільки вони не мають обов’язкового характеру.

В даній справі позивач пред’явив вимоги про визнання протиправними дій податкового органу щодо встановлення висновків в Акті перевірки від 05.06.2013 №2279/22-3/31678523/105 про відсутність права на формування податкового кредиту та зобов’язання за період з 01.10.2010 по 30.06.2012 та про нікчемність правочинів з ТОВ "Інтайм Сервіс".

З урахуванням наведеного вище, вказана вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій податкового органу щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Таким чином, якщо позивач вважає, що в нього є певні грошові зобов’язання перед державним бюджетом, він має самостійно їх обчислити і визначити, подавши до податкового органу податкову декларацію або уточнюючий розрахунок, звернення до суду для реалізації цього права не потребується.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Це означає, що факт порушення прав позивача в спірних правовідносинах відсутній.

Таким чином, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 70, 71, 94, 122, 157 – 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

В частині позовних вимог Приватного підприємства "Ізумруд" про визнання протиправними дій Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо встановлення висновків в Акті перевірки від 05.06.2013 №2279/22-3/31678523/105 про відсутність права на формування податкового кредиту та зобов’язання за період з 01.10.2010 по 30.06.2012 та про нікчемність правочинів з ТОВ "Інтайм Сервіс", - провадження у справі закрити.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.