Постанова № 34323307, 04.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 р. Справа № 805/12714/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки, про скасування постанови про поновлення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Артемвугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області про скасування постанови про поновлення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в провадженні Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області знаходиться на виконанні виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду по справі 2а/0570/9170/2012 про стягненню коштів з Державного підприємства "Артемвугілля", за яким відкрито виконавче провадження ВП № 35523044. Відповідачем 26.06.2013 р. прийнята постанова про поновлення вказаного виконавчого провадження, яку вважає неправомірною, посилаючись на прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств. Зокрема, Кабінетом Міністрів України постановою від 19.19.2012 р. №987 затверджений Перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, в якому зазначені чотири структурні підрозділи ДП "Артемвугілля'' - "Шахта ім. В.І. Леніна", "Шахта ім. М.І. Калініна", "Шахта ім. А.І. Гайового" та "Ордена Трудового Червоного Прапора шахтоуправління ім. К.А. Румянцева". Вказані структурні підрозділи не мають статусу юридичної особи і знаходяться у складі юридичної особи - ДП "Артемвугілля", яка у такому випадку є вугледобувним підприємством, що підлягає приватизації. Тому вважає, що виконавче провадження щодо ДП "Артемвугілля" повинно бути зупинено, через що просив скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження ВП № 35523044 від 11.04.2013 р.

Ухвалою суду від 25.09.2013 р. до участі у даній адміністративній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, залучено Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві, надав суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення (а.с.47-49), у судове засідання 04.10.2013 р. свого представника не направив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник третьої особи надав письмові заперечення проти позову (а.с.64-67), до судового засідання представника не направив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до частин 4, 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржена постанова відповідача про поновлення виконавчого провадження від 26.06.2013 р. отримана позивачем 15.08.2013 р., оскільки вказана дата міститься у відмітці на супровідному листі з копією зазначеної постанови (а.с.9). Вказані обставини з боку відповідача не спростовані. До суду позивач звернувся 26.08.2013 р. згідно з поштовим штемпелем на конверті з позовною заявою. З наведених обставин суд дійшов висновку про те, що встановлений статтею 181 КАС України десятиденний строк звернення до суду із зазначеним позовом позивачем не пропущений.

Стосовно обставин справи судом встановлено, що постановою державного виконавця від 03.01.2013 р. ВП № 35523044 (а.с.51) зупинено виконавче провадження на підставі п.17 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що ДП "Артемвугілля" є вугледобувним підприємством, яке підлягає приватизації.

Постановою державного виконавця від 26.06.2013 р. (а.с.11) виконавче провадження ВП № 35523044 було поновлено з посиланням на те, що боржник внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу".

Вказану постанову позивач просить скасувати, посилаючись на те, що продовжують існувати обставини, які були підставою для зупинення виконавчого провадження, зазначені у постанові від 03.01.2013 р.

Також судом встановлено, що постановою від 26.06.2013 р. (а.с.54) державним виконавцем було зупинено виконавче провадження ВП № 35523044 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV в діючий редакції (надалі за текстом Закон № 606).

Згідно зі ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідач у своїх письмових запереченнях зазначив, що постановою від 26.06.2013 державним виконавцем було поновлено ВП № 35523044 у зв'язку з тим, що підприємство боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Постановою від 26.06.2013 державним виконавцем було зупинено виконавче провадження ВП № 35523044 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Відповідач вважає, що, оскільки ДП «Артемвугілля» включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», то на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» це є обов'язковою підставою для зупинення виконавчого провадження. Тобто, ДП «Артемугілля» є підприємством паливно-енергетичного комплексу, яке внесене до Реєстру, у зв'язку з чим державним виконавцем було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження із наступним зупиненням виконавче провадження.

На підставі викладеного, судом встановлено, що постановами відповідача від 26.06.2013 р. про поновлення виконавчого провадження з подальшим його зупиненням державним виконавцем змінена підстава для зупинення виконавчого провадження, з чим не погоджується позивач.

З наведених обставин суд зазначає, що відповідно до преамбули Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» №4650 (надалі - Закон №4650), цей Закон визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання приватизації державного майна вугледобувних підприємств та особливості їх діяльності у післяприватизаційний період.

У пунктах 1 та 5 ч. 1 ст. 1 Закону №4650 визначено, що вугледобувне підприємство - гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції. Шахта (шахтоуправління) - вугледобувне підприємство або відокремлений підрозділ вугледобувного підприємства з видобутку вугілля підземним способом.

Як вбачається зі Статуту ДП «Артемвугілля», затвердженого наказом Міністра енергетики та вугільної промисловості України №155 від 26.05.2011 р. (а.с.12-28), підприємство створене з метою виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг для отримання прибутку, що досягається шляхом забезпечення виконання договірних зобов'язань із постачання вугільної продукції на внутрішній і зовнішній ринки; перспективного розвитку та підтримання діючих потужностей виробництва; збереження виробничої кооперації у видобутку і переробці вугілля, підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку.

В п.2.2 р.2 вищезазначеного Статуту ДП «Артемвугілля» вказано, що головним завданням підприємства є підземне видобування кам'яного вугілля, реалізація вугільної продукції, забезпечення вугільною продукцією споживачів відповідно до державного замовлення та за договорами купівлі-продажу та ін.

При цьому, як встановлено при розгляді справи (а.с.46) та не спростовується відповідачем, до структури позивача входять структурні підрозділи, зокрема:

- структурний підрозділ «Шахта імені В. І. Леніна» (м. Горлівка);

- структурний підрозділ «Шахта імені М. І. Калініна» (м. Горлівка);

- структурний підрозділ «Ордена Трудового Червоного Прапора шахтоуправління імені К. А. Румянцева» (м. Горлівка);

- структурний підрозділ «Шахта імені А. І. Гайового» (м. Горлівка).

В ч.2 ст.6 Закону №4650 визначено, що орган, уповноважений управляти державним майном, формує перелік об'єктів приватизації для затвердження Кабінетом Міністрів України переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації. Водночас, ст.3 Закону №4650 визначено, що до об'єктів приватизації належать, в тому числі і шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси.

Постановою КМ України від 19.19.2012 р. №987 було затверджено, що структурні підрозділи ДП «Артемвугілля» («Шахта імені В. І. Леніна» (м. Горлівка), «Шахта імені М. І. Калініна» (м. Горлівка), «Ордена Трудового Червоного Прапора шахтоуправління імені К. А. Румянцева» (м. Горлівка), «Шахта імені А. І. Гайового» (м. Горлівка)) підлягають приватизації.

Враховуючи, що всі структурні підрозділи позивача, основним видом економічної діяльності яких є підземне добування вугілля, підлягають приватизації, суд дійшов висновку, що ДП «Артемвугілля» перебуває в процесі приватизації.

У ч.1 ст.13 Закону №4650 закріплено, що з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств.

Водночас, відповідно до положень п.17 ч.1 ст.37 Закону №606 виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону №4650 протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, станом на дату винесення спірної постанови, перебував в процесі приватизації, через що постановою державного виконавця від 03.01.2013 р. ВП № 35523044 виконавче провадження було зупинено на підставі п.17 ч. 1 ст.37 Закону № 606.

Натомість, наявність підстав для поновлення виконавчого провадження з боку відповідача не доведена.

Наявність іншої додаткової підстави для зупинення виконавчого провадження, на що посилається відповідач, не тягне за собою поновлення виконавчого провадження за попередньою підставою, яка продовжує існувати, оскільки це на передбачено спеціальним Законом № 606.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про відсутність передбачених законом підстав для прийняття постанови від 26.06.2013 р. про поновлення виконавчого провадження ВП № 35523044, через що позовні вимоги в частині скасування цієї постанови підлягають задоволенню.

Водночас, щодо заявленої позивачем позовної вимоги про зобов'язання відповідача винести постанову про зупинення виконавче провадження ВП № 35523044, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зупинення виконавчого провадження є виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Крім того, судом встановлено, що після поновлення виконавчого провадження, що було оскаржено позивачем, постановою від 26.06.2013 р. державним виконавцем самостійно було зупинено виконавче провадження ВП № 35523044 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606. Таким чином, на час розгляду справи права та інтереси позивача в цій частині не є порушеними.

Отже, оскільки вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, у зазначеній частині позов задоволенню не підлягає.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Тому на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню сума сплаченого судового збору (а.с.2), відповідно до задоволеної частини позовних вимог, а саме, в сумі 131,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки, про скасування постанови про поновлення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області від 26.06.2013 р. про поновлення виконавчого провадження ВП № 35523044.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Артемвугілля» (код ЄДРПОУ 32270533) витрати зі сплати судового збору у розмірі 131 (сто тридцять одна) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.