Постанова № 34323083, 17.10.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 803/1906/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача Ліся С.І.,

представника відповідача Сівчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ковельське шляхово-будівельне управління № 63» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Ковельське шляхово-будівельне управління № 63" звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2013р.: № 0001272200, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10135грн., в тому числі: 8108грн. за основним платежем, 2027грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0001282200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2520 грн., в тому числі: 1680грн. за основним платежем, 1680 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з придбання товарів, робіт, послуг, що підтверджені первинними документами та належним чином складеними податковими накладними було сформовано відповідно до вимог чинного законодавства;

- відповідачем не наведено яку саме норму Податкового кодексу та яким чином порушено позивачем, а лише вказано на неналежне ведення господарської діяльності постачальниками позивача;

- у разі, якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента;

- господарські операції із ФОП ОСОБА_3 мали реальний і товарний характер, а одержаний товар був використаний в подальшому у господарській діяльності;

- сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В судових засіданнях та в поданих 17.10.2013р. додаткових письмових поясненнях представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав у ньому викладених та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю, додатково зазначивши, що відсутність доручення на отримання гудрону від ТзОВ «Мотів» та сертифікатів якості на даний товар не є доказом не проведення господарської операції, втім як і відсутність письмового договору з ФОП ОСОБА_3

Відповідач в поданому суду письмовому запереченні та представник відповідача в судових засіданнях просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:

- операції з придбання щебеню у ФОП ОСОБА_3 не підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку;

- операції з придбання товару проведено по бухгалтерському обліку підприємства не в березні, а в квітні 2012 року;

- за даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по ФОП ОСОБА_3 відсутні суми податкових зобов'язань з ПДВ по реалізації товарів ПАТ « Ковельське ШБУ-63»;

- за даними автоматизованої системи по ТОВ «Мотів» відсутні суми податкових зобов'язань з ПДВ по реалізації товарів ПАТ «Ковельське ШБУ-63».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Ковельською ОДПІ з 30.07.2013р. по 02.08.2013р. було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ « Ковельське ШБУ-63» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ОСОБА_3 за березень 2012 року та по взаємовідносинах з ТОВ «Мотів» за вересень 2012 року за результатами якої складено акт №149/22-03449019 від 12.08.2013р.

Висновками акту перевірки констатовано вчинення позивачем ряду порушень, в тому числі:

- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст. 185, п. 198.1,198.2, п.198.3,п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 8108 грн.,в т.ч. за квітень 2012р. на суму 1600 грн., за вересень 2012р. на суму 6508 грн.

- п.44.1 ст.44, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток за півріччя 2012 року на суму 1680 грн.

До таких висновків податковий орган дійшов на підставі того, що ПАТ «Ковельське ШБУ-63» надало документи, які не відповідають вимогам оформлення первинних документів, а саме: відсутні прізвище та посада матеріально-відповідальної особи ПАТ «Ковельське ШБУ-63», яка отримала товар, відсутні дата та номер довіреності на отримання товарів, не вказано місце складання документу (місце поставки товарів), а також відсутні відомості про постачальника товару.

За результатами перевірки Ковельською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 09.08.2013р. №0001272200, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10135грн., в тому числі: 8108грн. за основним платежем, 2027 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0001282200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2520 грн., в тому числі:1680 грн. за основним платежем, 1680 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку позивач не оскаржував.

Висновки перевірки вмотивовані тим, що ПАТ «Ковельське ШБУ-63» до складу податкового кредиту включило суми за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Мотів», які не спричинили реального настання правових наслідків, а виписані з метою мінімізації сплати ПДВ первинні документи не можуть бути підставою для формування сум податкового кредиту та впливати на від'ємне значення суми податку на додану вартість, що встановлено за даними аналізу наданих позивачем первинних документів, податкової звітності, а також відповідно до висновків викладених у актах перевірки контрагентів.

Правові підстави віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України, пунктом 198.1 якої передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Такі ж вимоги до первинних документів встановлені пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже законодавець встановлює обов'язкові ознаки необхідні для формування податкового кредиту, серед яких є придбання, виготовлення товарів або надання послуг.

Згідно з п.п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Ковельське ШБУ-63» в березні 2012 року здійснювало фінансово - господарські операції з ФОП ОСОБА_3, зокрема було придбано щебінь фракції 5х20 в кількості 150 тонн на суму 9600 грн., в т.ч. ПДВ 1600 грн. Операції з придбання товарів оформлені видатковими та податковими накладними, однак, видаткова накладна від 15.03.2012р. № 26 не відповідає вимогам оформлення первинних документів, а саме - відсутні обов'язкові реквізити первинного документа (прізвище та посада матеріально-відповідальної особи ПАТ«Ковельське ШБУ-63», яка отримала товар від ФОП ОСОБА_3, відсутні номер та дата довіреності на отримання товарів, а також не вказано місце складання документу (місце поставки товарів), акти прийому-передачі товарів від ФОП ОСОБА_3 до ПАТ«Ковельське ШБУ-63» в ході перевірки представлено не було.

Відповідно до «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 року за №128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами.

В товарно-транспортних накладних та в подорожніх листах відсутні відомості про постачальника товару ФОП ОСОБА_3, натомість вантажовідправником, тобто фактично власником щебню вказано Рафалівський кар'єр, дати виписки шляхових листів не співпадають з датами виписки товарно-транспортних накладних, а саме: шляхові листи виписані 06-07.03.2012р. та 12-13.03.2012р., а товарно-транспортні накладні 06.03.2012р. та 12.03.2012р.

В податковій накладній, виписаній ФОП ОСОБА_3 на реалізацію щебеню від 15.03.2012р. № 26 вписано договір поставки від 15.03.2012р. б/н, який з ФОП ОСОБА_3 згідно представлених документів не укладався.

ПАТ «Ковельське ШБУ-63» розрахунки з ФОП ОСОБА_3 проведено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення від 15.03.2012р. № 164 на суму 9600 грн.

Крім того, ПАТ «Ковельське ШБУ-63» укладено із ТОВ «Мотів» договір від 05.09.2013р. № 16 , згідно з яким ТОВ «Мотів» зобов'язується відвантажити, а ПАТ «Ковельське ШБУ-63» прийняти та оплатити партію товару (гудрон). Загальний обсяг поставки 7,1 тонни, ціна товару - 5500 грн. за 1 тонну Операції оформлені видатковими та податковими накладними, однак видаткова накладна не відповідає вимогам оформлення первинних документів, а саме - відсутні обов'язкові реквізити (прізвище та посада матеріально-відповідальної особи ПАТ«Ковельське ШБУ-63», яка отримала товар від ТОВ «Мотів», відсутні номер та дата довіреності на отримання товарів, а також не вказано місце складання документу (місце поставки товарів).

В товарно-транспортній накладній від 09.09.2012р. автопідприємством та вантажовідправником вказано ТзОВ «Мотів», однак згідно з інформацією Ковельського ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області (лист від 01.08.2013р. №5/1305) власником автомобіля та причепа, якими було здійснено перевезення придбаного у ТзОВ «Мотів» товару» належить фізичній особі ОСОБА_4

Крім того, ні в ході перевірки позивач, ні в судовому засіданні представник позивача не надав документів про фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю. З наданих суду письмових пояснень представника позивача вбачається, що товар, придбаний у ФОП ОСОБА_3, а саме щебінь, призначений для використання у власній господарській діяльності підприємства і був використаний в оподатковуваних операціях та в межах власної господарської діяльності, а товар, придбаний у ТОВ «Мотів», а саме - гудрон в господарській діяльності не використано і знаходиться він на складі.

Також, відповідачем був долучений акт перевірки № 5297/17-2/НОМЕР_3 від 15.10.2012 р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки СГД ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, яким встановлено відсутність поставок товарів та послуг, безтоварність фінансово-господарських відносин ФОП ОСОБА_3 з контрагентами-покупцями, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Всі основні постачальники ФОП ОСОБА_3 мають неосновний стан платника (відсутні за місцезнаходженням, визнані банкрутами, припинені або в стадії припинення).

При проведенні перевірки відповідачем, крім наданих позивачем документів, був використаний також акт перевірки № 824/15.2-08/34890821 від 31.01.2013 р. про результати перевірки ТОВ «Мотів». Перевіркою не підтверджено реальності здійснення операцій з контрагентами, а саме: не встановлено факту поставок товарів (робіт, послуг), не підтверджено походження реалізованих товарів, їх транспортування та відповідність технічним умовам.

Крім того, суд зазначає, що за даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту як по ФОП ОСОБА_3, так і по ТзОВ «Мотів» відсутні суми податкових зобов'язань з ПДВ по реалізації товарів ПАТ «Ковельське ШБУ-63», що свідчить про наявність умислу в даних контрагентів на створення умов для віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по операціях придбання в останніх товарів.

Таким чином, оскільки відповідач заперечує настання реальних наслідків за договорами, укладеними із ТОВ «Мотів» та ФОП ОСОБА_3 через відсутність документального підтвердження поставки товару належним чином оформленими первинними документами та факту передачі товару від продавця до покупця, а позивач вказує на те, що мав право віднести до складу податкового кредиту та валових витрат за цими операціями у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей суми витрат, тому перевірці судом підлягають фактичні дані щодо реального здійснення операцій, зокрема, поставки товару їх учасниками з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення таких операцій, транспортних засобів, технічного персоналу тощо, та набуття податкової вигоди (у вигляді зменшення податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток).

Суд погоджується з твердженнями позивача, що чинним законодавством встановлено індивідуальну відповідальність осіб. Безумовно, платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язання зі сплати податку. Разом з тим, такі доводи позивача до встановлених обставин не мають відношення, оскільки Ковельською ОДПІ встановлено порушення податкового законодавства саме ПАТ «Ковельське шляхово-будівельне управління № 63», а тому щодо нього і донараховано грошові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств у вигляді основного платежу та штрафних санкцій.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Мотів» та ФОП ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, шляховими листами, оскільки з них не вбачається за можливе встановити прізвище, ім'я одержувача товару, відсутні дата на номер довіреності на отримання товарів, не вказано місце складання документу (місце поставки товарів), а також відсутні відомості про постачальника товару. Відтак, зазначені документи не може слугувати належними доказами на підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Мотів» та ФОП ОСОБА_3

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 149/22-03449019 від 12 серпня 2013 року, про відсутність реального здійснення господарських операцій із ТОВ «Мотів» та ФОП ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання їх протиправними та скасування слід відмовити повністю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 21.08.2013р. № 0001282200 та № 0001272200.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Мотів» та ФОП ОСОБА_3, не доведено незаконності дій податкового органу при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Ковельське шляхово-будівельне управління № 63» слід відмовити повністю.

Керуючись ст.2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повий текст якої буде виготовлено 22.10.2013р. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Дмитрук