КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2013 р. Справа№ 911/2013/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Алданової С.О.
Коршун Н.М.
за участю секретаря Драчук Р.А.
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 Баланчук С.О. - дов. б/н від 08.08.2013 р.
розглянувши
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Альфа-Ком»
на рішення
господарського суду Київської області
від 22.07.2013 р. (суддя Щоткін О.В.)
у справі №911/2013/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Компанія «Ніко-Тайс»
(далі - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю
«ПК Трейдсервісгруп»
(далі - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»)
2) Приватного підприємства «Альфа-Ком»
(далі - ПП «Альфа-Ком»)
про стягнення 841 146,08 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. у справі №911/2013/13 позов задоволено частково, солідарно стягнуто з ПП «Альфа-Ком» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 10 000,00 грн. пені, 20 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 16 651,92 грн. судового збору. Крім того, стягнуто з ПП «Альфа-Ком» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 10 000,00 грн. пені, 747 151,80 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 21 987,03 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач-2 оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю за наведених в скарзі підстав. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення прийнято місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Так, ПП «Альфа-Ком» в повному обсязі виконало умови угоди від 19.10.2011 р. про добровільне виконання рішення господарського суду Одеської області у справі №29/195-10-4795 від 12.01.2011 р. (далі - Угода про виконання рішення), отже станом на 20.10.2011 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (далі - ТОВ «Корпорація «Агросинтез») не було права вимагати від ПП «Альфа-Ком» виконання зобов'язань за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК070410/11 від 07.04.2010 р. (далі - Договір поставки), в тому числі щодо сплати пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних збитків, які стали предметом угоди про заміну кредитора в зобов'язанні (відступлення права вимоги) №15-11/12-40 від 15.11.2012 р. (далі - Угода про заміну кредитора). Крім цього, за твердженнями апелянта, ПП «Альфа-Ком» отримало ухвалу суду першої інстанції про відкладення розгляду справи на 22.07.2013 р. вже після фактичного розгляду справи та прийняття рішення, що позбавило його можливості подання заперечень на позовну заяву та відповідних доказів на їх обґрунтування тощо.
Представник апелянта в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржене рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання вкотре не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином, про неявку та її причини суд не повідомив, клопотань про відкладення справи не надіслав, свою позицію у справі №911/2013/13 виклав у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях, відтак апеляційний суд вважав за можливе справу розглянути в його відсутності.
Представник відповідача-1 в судове засідання також не з'явився, попередньо ним подано відзив на апеляційну скаргу, яким ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» вважав оскаржене рішення законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу ПП «Альфа-Ком» залишити без задоволення й справу розглянути без участі його представника.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких обставин.
Так, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ПП «Альфа-Ком» про стягнення 841 146,08 грн. заборгованості, з яких: 63 456,74 - пеня; 747 151,80 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами; 30 537,54 грн. - інфляційні збитки. Крім цього, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 16 822,93 грн. та оплату послуг адвоката в сумі 20 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що на підставі Угоди про заміну кредитора та Додаткової угоди №1 до неї від 22.04.2013 р., до ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» перейшло право вимоги щодо сплати ПП «Альфа-Ком» заборгованості в сумі 841 146,08 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання ним умов Договору поставки. Крім того за твердженнями позивача, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою про заміну кредитора, між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» укладено договір поруки №21-12-2012-8 від 21.12.2012 р. (далі - Договір поруки), за умовами якого ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» поручилося перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на суму 10 000,00 грн. щодо пені за виконання ПП «Альфа-Ком» зобов'язань тощо.
Суд першої інстанції, розглянувши матеріали справи, дослідивши долучені до справи докази та оцінивши їх в сукупності з приписами чинного законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, відтак прийняв рішення про їх задоволення, в решті позову відмовив.
Так, задовольняючи позов частково, місцевий суд вважав, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, а саме, пені в сумі 63 456,74 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 747 151,80 грн. відповідає нормам законодавства, умовам Договору поставки й їх заявлено позивачем правомірно. Разом з тим за висновками суду заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції є надмірно великими порівняно із заборгованістю ПП «Альфа-Ком», тому на підставі ст.83 ГПК України місцевий суд зменшив розмір пені до 20 000,00 грн. В частині нарахованих позивачем інфляційних втрат в розмірі 30 537,54 грн., на думку місцевого суду, при здійсненні розрахунку позивачем не було враховано від'ємного значення інфляційних нарахувань в липні та серпні 2011року, а лише виключено згадані періоди. Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року, місцевий суд встановив, що стягненню підлягає 21 987,03 грн. інфляційних втрат. Задовольняючи вимогу позивача про стягнення витрат на оплату послуг адвоката суд першої інстанції дійшов висновку, що понесені позивачем витрати в розмірі 20 000,00 грн. є адвокатськими витратами на підставі ст.44 ГПК України, оплату яких підтверджено платіжним дорученням №213 від 29.03.2013 р. тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2010 р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» як постачальником, та ПП «Альфа-Ком» як покупцем, укладено Договір поставки, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а покупець зобов'язався прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару на умовах цього договору.
Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до приписів ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст.610, 612 ЦК України).
Положеннями ст.ст.692, 694 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено іншого строку оплати товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти на підставі ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК України).
Сторони на підставі ст.ст.692, 694, 536 ЦК України домовились, що в разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП=(СПП*0,5*Д)/100, де СП - сума процентів, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику, СПП - сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу (п.8.5. Договору поставки).
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями ст.ст.230, 231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договором поставки (п.п.8.2.3., 8.6.) встановлено, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а в разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 30% від вартості Договору поставки за кожен факт порушення терміну платежу. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за Договором поставки здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності за цими вимогами складає три роки.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
В зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ПП «Альфа-Ком» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого за Договором поставки товару, 27.10.2010 р. ТОВ «Корпорація «Агросинтез» звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ПП «Альфа-Ком» суми заборгованості та штрафних санкцій за період з 11.06.2010 р. по 27.10.2010 року.
Рішенням господарського суду Одеської області у справі №29/195-10-4795 від 12.01.2011 р. позов ТОВ «Корпорація «Агросинтез» задоволено повністю (рішення набрало законної сили).
З огляду на наведене та Угоду про добровільне виконання згаданого судового рішення від 12.01.2011 р. судом першої інстанції встановлено (підтверджено в суді відповідачем-2), що зобов'язання ПП «Альфа-Ком» перед ТОВ «Корпорація «Агросинтез» з оплати вартості отриманого товару на підставі Договору поставки виконано в повному обсязі лише в жовтні 2011 року.
Таким чином, у ТОВ «Корпорація «Агросинтез» виникло право щодо нарахування відповідачу-2 пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат за період з 28.10.2010 р. (наступного після звернення до суду дня) по 30.10.2011 р. (дату повного та фактичного погашення заборгованості), тобто за період, який не було охоплено судовим рішенням по дату повного виконання зобов'язань.
У відповідності до положень ст.ст.510, 512-515 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Із матеріалів справи вбачається, що 15.11.2012 р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» укладено Угоду про заміну кредитора, якою встановлено, що первісний кредитор (ТОВ «Корпорація «Агросинтез») відступає новому кредитору (ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») право вимоги виконання ПП «Альфа-Ком» зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат, набутих ТОВ «Корпорація «Агросинтез» на підставі Договору поставки, в зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ПП «Альфа-Ком» грошового зобов'язання за цим договором.
У відповідності до Додаткової угоди №1 від 22.04.2013 р. до Угоди про заміну кредитора, позивачем отримано право вимоги від ПП «Альфа-Ком» сплати грошової суми в розмірі 841 146,08 грн. замість ТОВ «Корпорація «Агросинтез»
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою про заміну кредитора, 21.12.2012 р. між ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» як поручителем, та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» як кредитором укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ПП «Альфа-Ком» щодо виконання ним грошового зобов'язання з оплати розміру пені в зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням грошового зобов'язання за Договором поставки та Угодою про заміну кредитора.
Договором поруки між поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки, яка обмежується сплатою пені в розмірі 10 000,00 грн.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель на підставі ст.554 ЦК України відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя.
Відповідно до змісту ст.543 ЦК України, в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Місцевим судом встановлено, що ні відповідач-2 в повному обсязі, ні відповідач-1 в сумі 10 000,00 грн. не сплатили заборгованості, яка виникла за Договором поставки, право вимоги якої на підставі Угоди про заміну кредитора перейшло до позивача, він і звернувся до суду з позовом про ії стягнення.
Як згадувалося вище, місцевий суд визнав позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій такими, що відповідають нормам закону, умовам Договору поставки, хоча й вважав, що заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції є надмірно великими порівняно із заборгованістю ПП «Альфа-Ком», тому зменшив розмір пені до 20 000,00 грн.
Здійснивши перевірку правильності нарахування заявлених до стягнення штрафних санкцій, апеляційний господарський суд встановив, що розмір пені в сумі 63 456,74 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 747 151,80 грн. є арифметично вірним, штрафні санкції заявлено позивачем до стягнення правомірно.
Крім цього, дослідивши наявні обставини та матеріали справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим судом обґрунтовано застосовано норми ст.233 ГК України щодо зменшення розміру санкцій, зокрема, пені до 20 000,00 грн.
Законними є також висновки місцевого суду в частині розрахунку збитків від інфляції, які належить нараховувати за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року без виключення періодів, які мали від'ємне значення. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що інфляційні втрати підлягають стягненню в розмірі 21 987,03 грн.
Доводи апелянта про повне виконання ним Угоди про виконання рішення, відтак відсутність у ТОВ «Корпорація «Агросинтез» станом на 20.10.2011 р. права вимоги від ПП «Альфа-Ком» виконання зобов'язань за Договором поставки, в тому числі щодо сплати пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних збитків (являються предметом Угоди про заміну кредитора) є безпідставними. Так, як встановлено матеріалами справи, предметом спору у даній справі є штрафні санкції за порушення відповідачами грошового зобов'язання за період з моменту подачі позову до господарського суду Одеської області (28.10.2010 р.) до повного виконання грошового зобов'язання (28.10.2011 р.) - за період, який не було охоплено вищезгаданим судовим рішенням у справі №29/195-10-4795.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду в частині вирішення позовних вимог як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Разом з тим, апеляційний господарський суд не погоджується з оскарженим рішенням в частині розподілу судових витрат.
Так, позивач просив покласти солідарно на відповідачів пов'язані з оплатою послуг адвоката витрати в розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до договору №25-3/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013 р., адвокат Грищенко Олександр Миколайович надавав ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» правову допомогу у правовідносинах з ПП «Альфа-Ком» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», що виникли на підставі Договору поставки, Угоди про заміну кредитора та Договору поруки.
Грищенко О.М. є адвокатом, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва та посвідчення адвоката.
Положеннями ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:
1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката;
2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);
3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку;
4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку;
5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Апеляційним господарським судом 22.10.2013 р. одержано з офіційного сайту Національної асоціації адвокатів України витяг з Єдиного реєстру адвокатів відносно Грищенка Олександра Миколайовича, де в графі примітка зазначено, що дані не підтверджені адвокатом регіону на момент формування витягу. Таким чином, на момент розгляду даної справи, позивачем не підтверджено, що Грищенко О.М. перебуває в згаданому реєстрі.
В якості доказу оплати адвокатських послуг позивачем додано до матеріалів справи платіжне доручення №213 від 29.03.2013 р., однак одержувачем грошових коштів в сумі 20 000,00 грн. у ньому є Грищенко Олександр Миколайович ФОП.
Склад судових витрат визначено ст.44 ГПК України й він складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх оплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Положеннями ст.49 ГПК України передбачено відшкодування згаданих витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким іншим представником.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з відповідачів 20 000,00 грн. витрат на послуги адвоката незаконним й таким, що підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Альфа-Ком» задовольнити частково, рішення господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. у справі №911/2013/13 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Альфа-Ком» (66800, Одеська область, смт. Ширяєво, вул. Коробченка, 13, код ЄДРПОУ 34858097) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Марлахівка, вул. Комсомольська, 22, код ЄДРПОУ 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872) - 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок пені та 16 651 (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн. 92 коп. судового збору.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Альфа-Ком» (66800, Одеська область, смт. Ширяєво, вул. Коробченко, 13, код ЄДРПОУ 34858097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРПОУ 38039872) - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. пені, 747 151 (сімсот сорок сім тисяч сто п'ятдесят одну) грн. 80 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 21 987 (двадцять одну тисячу дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 03 коп. інфляційних втрат.
4. В іншій частині позову - відмовити.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.».
Матеріали справи №911/2013/13 повернути до господарського суду Київської області.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Дикунська С.Я.
Судді Алданова С.О.
Коршун Н.М.
Судове рішення № 34322961, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 22.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/2013/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: