Постанова № 34322851, 22.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. Справа № 914/1315/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

за участю представників:

від позивача - Клаптюк В.А. - представник;

від третьої особи - Богдан З.С. - представник;

від відповідача - не з'явилися;

розглянув матеріали апеляційної скарги б/н та б/д Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група", м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.13

у справі № 914/1315/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група", м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "М - ФОН", м.Львів

про стягнення на предмет іпотеки в сумі 7 825 000,00 грн.

Присутні учасники процесу ознайомлені з правами та обов'язками, передбаченими ст.ст. 20, 22,29 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» справу № 914/1315/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.13 у склад колегії для розгляду справи № 914/1315/13 Господарського суду Львівської області введено суддів - Желіка М.Б. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.13 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 30.07.13.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.13 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Малех І.Б. введено суддю Гриців В.М., з підстав викладених у розпорядженні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.13 розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.09.13.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суд від 16.09.13 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Гриців В.М. введено суддю Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.13 розгляд справи відкладено на 10.10.13.

У судовому засіданні 10.10.13 оголошено перерву до 22.10.13.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.06.13 у справі № 914/1315/13 (суддя Синчук М.М.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду.

При цьому скаржник посилається на те, що господарським судом першої інстанції не взято до уваги твердження відповідача з приводу заниження початкової ціни реалізації предмета іпотеки та безпідставно не задоволено клопотання скаржника про призначення судової експертизи для визначення дійсної ринкової вартості нерухомого майна, що становить предмет іпотеки.

30 липня 2013 року позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, з підстав обґрунтованості та законності рішення суду.

У поданому 30.07.13 третьою особою відзиві, підтримано, апеляційну скаргу подану відповідачем, зазначено про її обґрунтованість, у зв'язку з чим подано прохання про скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі.

Відповідач участі уповноважених представників у судовому засіданні 22.10.13 не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 22.10.13 присутні представники сторін навели свої доводи та міркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 22.10.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.13 у справі № 914/1315/13 - відсутні, з огляду на наступне:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи 15 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "М-ФОН" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" (постачальник) укладено договір №TN/67/14-0610 (а.с. 48-62).

18 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" (постачальник) укладено Генеральну угоду факторингу №000/1-06/7-008 (а.с. 26-38). Відповідно до п.2.1 якої предметом угоди є надання фактором клієнту (ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані") послуг, передбачених п. 1.22. цієї Угоди, за умовами відступлення клієнтом фактору дійсних прав вимог (а.с. 26-38).

На виконання Генеральної угоди факторингу №000/1-06/7-008 від 18.08.11, позивачу - Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" були відступлені права вимоги за Договором №TN/67/14-0610 від 15.06.10, що зазначено в Додатку №1 до Генеральної угоди факторингу №000/1-06/7-008 (а.с. 39)

19 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-ФОН" було укладено Угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин за внутрішнім факторингом №000/1-06.7-009, із змінами та доповненнями, внесеними Договорами про внесення змін від 23.08.11., від 31.03.12, від 31.05.12, якою врегульовані взаємовідносини при проведенні розрахунків за Договором №TN/67/14-0610 від 15.06.10 на умовах факторингу (а.с. 72-78, 79-80, 81).

Доказом наявності права грошової вимоги банку (позивача) до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ФОН" є лист-підтвердження дійсності та безспірності прав вимог за вих.№17/07 6-2 від 17.07.12 на суму 25 469 716,74 грн. підписаний генеральним директором ТзОВ "М-ФОН" Ільчишином С.М.

Відповідно до умов Угоди про співробітництво, якою врегульовані взаємовідносини між ТзОВ "М-ФОН" та банком (позивачем) при проведенні розрахунків за Договором №TN/67/14-0610 від 15.06.10 на умовах факторингу, ТзОВ "М-ФОН" зобов'язувалось своєчасно та в повному обсязі виконувати грошові зобов'язання з оплати товару за Договором №TN/67/14-0610 від 15.06.2010 р. на користь банку (п.1.2 та 3.1.1)

Згідно п. 1.10. Угоди про співробітництво (із відповідними змінами та доповненнями), ТзОВ "М-ФОН" (третя особа) зобов'язалася належним чином оплачувати послуги з розрахункового, аналітичного та інформаційного обслуговування кредиторської заборгованості ТзОВ "М-ФОН" за Договором №TN/67/14-0610 від 15.06.10, які банк надає ТзОВ "М-ФОН" (в розмірі, порядку та строки, встановлені в Додатку №4 до Угоди про співробітництво.

Як встановлено місцевим господарським судом, з метою забезпечення виконання зобов'язань ТзОВ "М-ФОН" (третя особа) за Договором №TN/67/14-0610 від 15.06.10 та Угодою про співробітництво між ПАТ "Укрсоцбанк" (позивач) та ТзОВ "Торгова Група" (відповідач) (майновий поручитель) укладено Іпотечний договір від 19.08.11, який зареєстрований в реєстрі за №3030 (а.с. 101-106).

Відповідно до умов договору іпотеки, ТзОВ "Торгова Група" (іпотекодавець) (відповідач) передав в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" (іпотекодержателю) (позивач) в якості забезпечення виконання - ТзОВ "М-ФОН" основного зобов'язання, наступне нерухоме майно (предмет іпотеки): приміщення магазину-складу, загальною площею 1157,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, Львівська область, м. Львів, вул. Вашингтона Дж., буд. 8 (вісім) та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності №С-00793 від 16.08.2005 року, виданого Сихівською районною адміністрацією Львівської ради, реєстраційний номер №11942702 (п.1.1)

Відповідно до Висновку про вартість майна від 20.11.12, наданому суб'єктом оціночної діяльності ПП "Енергомакс" (сертифікат №12021/11 від 09.06.11) в рамках Звіту про оцінку вартості майна, оцінка предмету іпотеки складає 7 820 000,00 грн., без ПДВ (а.с 132).

Як вбачається з матеріалів справи та укладеного іпотечного договору від 19.08.11 ТзОВ "Торгова Група" виступив майновим поручителем за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ФОН" (третя особа) за Угодою про співробітництво та організацію взаємовідносин за внутрішнім факторингом №000/1-06.7-009 від 19.08.11 щодо своєчасного та повного відшкодування банку будь-яких витрат, понесених внаслідок невиконання та/чи неналежного виконання компанією ТзОВ "М-ФОН" зобов'язань за договором (-ами), прийнятими на факторингове обслуговування банком та права вимоги щодо якого (-их) відступлені банку, згідно з Генеральною угодою факторингу №000/1-06/7-008 від 18.08.11, в межах максимального розміру кредитного покриття в сумі 45 000 000,00 грн., а також сплати компанією ТзОВ "М-ФОН" можливих комісій, неустойки (пені, штрафів) та інших понесених банком витрат у розмірі, у випадках, в порядку та строки передбачені Угодою (п.1.4 іпотечного договору).

Як вбачається з вимоги про усунення порушень основного зобов'язання за вих. № 08-в-ог/13831 від 13.10.12 (а.с.110-112), станом на 18.10.12 заборгованість ТзОВ "М-ФОН" перед ПАТ "Укрсоцбанк" за Договором №TN/67/14-0610 від 15.06.11 та Угодою про співробітництво та організацію взаємовідносин за внутрішнім факторингом №000/1-06.7-009 від 19.08.11 згідно доданого до матеріалів справи розрахунку склала 38 808 683,14 грн., а саме: 33 119 838,02 грн. - сума простроченої заборгованості (основного боргу) за Договором №TN/67/14-0610 від 15.06.10;2 563 741,06 грн. - сума пені (згідно п. 11.3. за Договору №TN/67/14-0610 від 15.06.10); 301 026,35 грн. - сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором №TN/67/14-0610 від 15.06.10; 2 456 004,78 грн. - сума плати за послуги з обслуговування кредиторської заборгованості (за період з 27.06.12 по 30.08.12 включно); 39 914,33 грн. - сума пені (згідно п. 4.6. Угодою про співробітництво); 328 158,60 грн. - сума штрафу (згідно п. 4.3. Угодою про співробітництво).

Факт наявності заборгованості відповідачем чи третьою особою у справі не оспорюється.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з заяви про кредиторські вимоги від 25.10.12 за вих. № 08-6-ог/14187 (а.с.120-122) 03.09.12 загальними зборами учасників ТзОВ «М-ФОН» було прийнято рішення про ліквідацію товариства та призначення ліквідатора Котика Р.О., яким за результатами розгляду вказаної заяви було надано відповідь від 14.11.12 вих.№14/11-12/2П про визнання кредиторських вимог позивача на суму 38 808 683,14 грн. в повному обсязі (а.с. 126).

З матеріалів справи вбачається що 17.12.12 ухвалою Господарського суду Львівської області було порушено провадження у справі №5015/5278/12 про банкрутство ТзОВ "М-ФОН".

Як встановлено місцевим господарським судом, ТзОВ "М-ФОН" належним чином не виконання зобов'язання, передбачені Договором №TN/67/14-0610 від 15.06.10 та п.п. 1.2., 3.3.1. Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин за внутрішнім факторингом №000/1-06.7-009 від 19.08.11 та не сплатило кредиторських вимог в сумі 38 808 683, 14 грн.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст.530 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом або договором.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі договору факторингу.

Згідно визначення ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно приписів ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Положеннями ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» та п.4.1 Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом зверненні стягнення на предмет іпотеки.

У частині 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому, правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідне застереження в іпотечному договорі (ст. 36 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, передбачений вказаною нормою договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договоі, яке прирівнюється до такого вказаного договору, повинні відповідати загальним положенням про договір. При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень».

Таким чином, у разі встановлення у договорі способу звернення стягнення іпотекодержатель на підставі ч.2 ст.16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

Пунктом 4.4 Угоди про співробітництво передбачено, що у випадку непогашення заборгованості у порядку та строки, передбачені угодою, банк має право звернути стягнення на засоби забезпечення.

Відповідно до п. 4.5 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один з перелічених в даному положенні договору способів, в тому числі передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Статтею 37 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задоволити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст.37 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

За ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Тобто, якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 ЗУ «Про іпотеку».

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми матеріального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновок місцевого господарського суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки правомірним.

Відповідно до Звіту від 06.06.13 (а.с. 183-215) про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень магазину-складу загальною площею 1157,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, Львівська область, м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, буд. 8 (вісім) та належить відповідачу, складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП "Енергомакс" (сертифікат №12021/11 від 09.06.11), оцінка предмету іпотеки складає 7 820 000,00 грн., без ПДВ.

До матеріалів звіту також долучено Рецензію (а.с. 231-232) на Звіт про незалежну оцінку майна від 06.06.13, згідно загального висновку якої: "Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має значні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки".

Як вбачається з тексту апеляційної скарги, відповідач не погодився з ринковою вартістю предмета іпотеки, який визначений у поданому позивачем звіті, складеному суб'єктом оціночної діяльності ПП "Енергомакс", та клопотав перед судом апеляційної інстанції про призначення судової будівельно - технічної експертизи для визначення ринкової вартості нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що головними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення вартості будівель та споруд промислового і цивільного призначення; встановлення факту відповідності (невідповідності) збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам будівельних норм та правил (БНІП); визначення вартості різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.); розробка варіантів поділу будинків і надвірних будівель відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників з підготуванням у необхідних випадках пропозицій щодо переобладнання об'єктів, залишення їх частин у спільній власності, а також визначенням грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу стала меншою за ідеальну; розробка варіантів порядку користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі, що належать громадянам на праві спільної власності; визначення технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання (відсоток зносу, придатність до експлуатації, необхідність ремонту, наявність дефектів, причини, які їх викликали та ін.).

Призначення експертизи, відповідно до ст.ст. 41,42 ГПК України є правом, а не обов'язком суду.

Крім того, на розгляд місцевого господарського суду позивачем подано матеріали, які є необхідними та достатніми для встановлення усіх обставин і вирішення спору по суті.

Відповідач був обізнаний щодо звіту про оцінку майна, поданого позивачем під час розгляду справи у місцевого господарському суді, проте не скористався своїм право та не надав звіту про вартість предмету іпотеки до суду першої інстанції на спростування звіту поданого ПАТ «Укрсоцбанк», що могло б бути підставою для призначення судової експертизи.

Проте, відповідач таким правом та можливістю не скористався при розгляді справи у суді першої інстанції.

Відповідачем подано до суду апеляційної інстанції Звіт про оцінку нерухомого майна станом на 12.09.13, який проведений ПП «Леда», ринкова вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки у даному звіті становить 8 023 106,00 грн.

Проте, поданий відповідачем звіт не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції як належний та допустимий доказ, оскільки виходячи зі змісту вищенаведених норм матеріального права, вартість предмету іпотеки повинна бути визначена саме на момент подання позивачем позову про звернення стягнення на предмет іпотеки і до моменту винесення судом відповідного рішення.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене в сукупності, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення у даній справі.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст.49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Разом з тим, судова колегія зазначає про те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.13 у даній справі апелянту було відстрочено сплату судового збору в сумі 33 549,75 грн. до закінчення апеляційного провадження у даній справі, а відтак дана сума підлягає стягненню з апелянта в доход Спеціального фонду державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.13 у справі № 914/1315/13 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група» (адреса: 79000, м. Львів, вул. Грабовського, буд. 11; ідентифікаційний код 32262559) в доход Спеціального фонду державного бюджету України 33 549,75 грн. доплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 24.10.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.