Постанова № 34322787, 23.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.10.2013 р. справа №31/6пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників: від прокурора не прибув від позивача: не прибув від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне поданняПрокурора Ленінського району м. Харкова в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкована рішення господарського суду Донецької області від10.03.2006р.по справі№31/6пд (суддя Ушенко Л.В.)за позовомПрокурора Ленінського району м. Харкова в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харковадо Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамстор» с.Грабове Донецької області Науково-виробничого підприємства «Альянс-Сервіс 98» товариства інвалідів Київського району м. Харкова провизнання недійсним договору поставки №9 від 05.01.2003р.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ленінського району м. Харкова в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рамстор» с. Грабове Донецької області Науково-виробничого підприємства «Альянс-Сервіс 98» товариства інвалідів Київського району м. Харкова про визнання договору поставки № 9 від 05.01.2004р. (далі - договір) на загальну суму 3 190 280,00грн., згідно податкових накладних №№ 7/1 від 05.01.2003р., 20/1 від 09.01.04р., 30/1 від 09.01.04р., 50/1 від 14.01.04р., 54/1 від 14.01.04р., 60/1 від 15.01.04р., 66/1 від 17.01.04р., 82/1 від 21.01.04р., 89/1 від 22.01.04р., 95/1 від 23.01.04р., 101/1 від 26.01.04р., 109/1 від 28.01.04р. (далі - податкові накладні) недійсним с підстав передбачених статтями 203, 215, 216 Цивільного кодексу України та 207, 208 Господарського кодексу України.

В обґрунтування вимог прокурор посилається на договір № 9 від 05.01.2004р., податкові накладні, висновок судово-економічної експертизи № 8153 від 29.09.2005р., акт перевірки правомірності відшкодування податку на додану вартість за січень 2004р., декларацію по податку на додану вартість за січень 2004р. і вважає, що даний договір суперечить інтересам держави і суспільства.

Прокурором неодноразово надавалися доповнення до позовної заяви з метою уточнення правових підстав позову та доповнення обставин, за якими прокурор вважає даний договір не дійсним.

Заявою від 21.12.2005р. №5414-вих.-05 (надійшла до господарського суду 02.03.2006р. вх.№ 0241/7613) прокурор уточнив правові підстави позову та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. В даній заяві прокурор посилається на те, що спірний право чин є фіктивним відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України, як вчинений сторонами без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином, оскільки приймання - передача готової продукції за договором не відбулася, а в оплату передано простий вексель. Прокурор вважає, що даний договір було спрямовано на досягнення злочинної мети - приховування НВП „Альянс - сервіс 98" прибутку від оподаткування та незаконне отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість з метою легалізації отриманих коштів у господарській діяльності. В якості правових підстав для визнання правочину - договору № 9 від 05.01.2004р. - недійсним прокурор визначає частину 5 статті 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.03.2006р. у справі №31/6пд у задоволенні позовних вимог відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що порушення податкового законодавства не є підставою для визнання угоди фіктивною.

Прокурор Ленінського району м. Харкова в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційним поданням, в якому просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач мав відносини з приватним підприємством «Мердісон», який податкову звітність не подавав та установчі документи якого визнані недійсними. Вважає, що господарським судом залишено поза увагою, що НВП «Альянс-Сервіс 98» отримало з державного бюджету відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 360 210,00грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. порушено апеляційне провадження у справі №31/6пд. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2006р. провадження у даній справі зупинено до розгляду по суті місцевим судом Ленінського району м. Харкова кримінальної справи №17050146 за звинуваченням Лапти С.Н. у скоєнні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. поновлено апеляційне провадження у справі №31/6пд з підстав повідомлення прокурором м. Харкова про закриття кримінальної справи №17050146 на підставі пункту 2 статті 6 Кримінального процесуального кодексу України.

Прокурор та сторони у судове засідання не прибули, причини невиконання вимог суду не повідомили.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність прокурора та представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про поновлення апеляційного провадження у справі від 09.10.2013р. сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційне подання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Позов прокурора подано до господарського суду Донецької області 10.01.2006р. за правилами Господарського процесуального кодексу України. Рішення у справі ґрунтується також на нормах Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України. Апеляційне подання подано прокурором, а апеляційне провадження відкрито також за приписами Господарського процесуального кодексу України. При цьому, утворені Донецький окружний та Донецький апеляційний адміністративні суди розпочали роботу у квітні - травні 2007р.

Виходячи з того, що в момент звернення з позовом спір був підсудний господарським судам України, законодавець не передбачив механізму передання справ за підсудністю у зв'язку із утворенням системи адміністративних судів, апеляційна скарга розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю „Рамстор", с. Грабово Донецької області та Науково - виробничим підприємством „Альянс - Сервіс 98" товариства інвалідів Київського району м.Харкова був укладений договір поставки № 9 від 05.01.2004р., згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю „Рамстор", с. Грабово Донецької області (постачальник) зобов'язалось поставити Науково - виробничому підприємству „Альянс - Сервіс 98" товариства інвалідів Київського району м. Харкова м'ясо глибокої заморозки 1-ї категорії та бляшану банку на загальну суму 4 000 000,00грн.

Згідно податкових накладних (копії яких наявні у справі) Науково - виробничим підприємством „Альянс - Сервіс 98" товариства інвалідів Київського району м.Харкова було отримано м'ясо глибокої заморозки та металева (бляшана) банка від товариства з обмеженою відповідальністю „Рамстор", с. Грабово Донецької області на суму 3 190280,00 грн., у т.ч. ПДВ - 531 713,34 грн.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька від 20.05.2004р. №1255/23-24-1/32357645 про результати проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю „Рамстор", з питань взаємовідносин з НВП „Альянс-Сервіс 98" підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Рамстор" поставило по податковим накладним на виконання договору продукцію на загальну суму 3190280грн. (ПДВ 531713,34грн.). Дані податкові накладні відображені в книзі продажу і включені до податкового зобов'язання з ПДВ в декларацію за січень 2004р. Фактичне відвантаження підтверджене видатковими накладними, накладними і в рахунок оплати НВП „Альянс-Сервіс 98" передало по акту приймання-передачі від 25.02.2004р. простий вексель на суму 3579240грн.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова була здійснена перевірка правомірності відшкодування податку на додану вартість за січень 2004р. НВП „Альянс-Сервіс 98" товариства інвалідів Київського району м. Харкова за результатами якої було складено акт №305/23-204/38 від 03.08.2005р., яким було встановлено порушення підпункту 7.2.3. пункту 7.2., підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме: підприємством завищена сума податку на додану вартість, що заявлена до бюджетного відшкодування у січні 2004р. на загальну суму 1 360 210,00грн.

Акт перевірки мотивовано тим, що зустрічними перевірками по ланцюгу поставок (в тому числі по даному договору) до кінцевого виробника не підтверджена сплата податку до бюджету.

На підставі акту перевірки податкова інспекція визначила НВП "Альянс-Сервіс 98" суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1360130грн. та застосувала штрафну санкцію у цій же сумі.

Також з матеріалів справи вбачається, що 12.07.2005р. першим заступником прокурора м. Харкова була порушена кримінальна справа за фактом розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах, ухилення від сплати податків та зловживання службовим становищем службовими особами НВП "Альянс-Сервіс 98" і в ході досудового слідства пред'явлено обвинувачення посадовій особі НВП „Альянс-Сервіс 98" - директору Лапта С.А.

У даній кримінальній справі була проведена судово-економічна експертиза, за висновком якої до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2004р., внесені дані, які не відповідають дійсності, одночасно зроблено висновок про те, що акти перевірок податкових органів, проведених 16.04.2004р. та 18.03.2005р. складені з порушеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання податкового та валютного законодавства СПД-юридичними особами, їх філіями, віділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 429 від 16.09.2002р.

Разом з тим, в експертному висновку фактично не досліджувались питання, пов'язані з виконанням НВП "Альянс-Сервіс 98" та товариством з обмеженою відповідальністю „Рамстор", с.Грабово умов договору від 05.01.2004р. і як вони відображені в бухгалтерському та податковому обліку.

Прокурором та позивачем не були надані первинні документи, пов'язані з виконанням спірного договору та формуванням податкового кредиту та податкового зобов'язання у відповідачів по даній угоді в підтвердження обставин, на які позивач та прокурор посилаються в обґрунтування своїх доводів щодо укладення з боку НВП "Альянс-Сервіс 98" фіктивного договору, тобто вчиненого сторонами без наміру створити правові наслідки, які ним обумовлюються.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

З матеріалів справи вбачається, що договір укладено та спору щодо його укладання або підписання не має.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами спірний договір виконувався, що підтверджується рахунками-фактурами, випискою з особового рахунку відповідача, які містяться в матеріалах справи. За змістом договору узгоджені всі істотні умови договору.

Невиконання або неналежне виконання однією із сторін договору не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання його недійсним у розумінні статті 215 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві зазначено (в редакції уточнень від 21.12.2005р.), прокурор просить визнати правочин у формі договору поставки №9 від 05.01.2003р., укладений між відповідачами на суму 3 190280,00грн. (згідно податкових накладних). При цьому правовими підставами для визначення спірного правочину недійсним визначає статтю 203 частину 5 статті 215, статті 216, 234 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний договір № 9 від 05.01.2004р., згідно якого і здійснювалась поставка товарів. Договір № 9 від 05.01.03р., який оспорюється прокурором, до матеріалів справи не доданий і факт його укладення не доведений.

В уточненнях до позовної заяви прокурор в обґрунтування вимог щодо визнання недійсним правочину як фіктивного посилається на незаконність отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за даною угодою у сумі 531713,34 грн., однак даний факт не підтверджений прокурором належними засобами доказування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №305/23-204/38 від 03.08.2005р., висновок судово-економічної експертизи № 8153 від 29.09.2005р., протоколи допиту свідків в кримінальній справі не є безспірними і належними доказами в підтвердження даного факту, оскільки дана обставина повинна бути доведена відповідними засобами доказування.

Отже, допущені НВП "Альянс-Сервіс 98" порушення податкового законодавства, пов'язані з відшкодуванням із бюджету податку на додану вартість самі по собі не є підставою для визнання угоди фіктивною, однак мають значення для визначення відповідальності НВП "Альянс-Сервіс 98" за дані порушення у відповідності до чинного законодавства.

Посилання прокурора та позивача в поясненнях на статтю 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності даного правочину також не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором і податковим органом не надано суду належних доказів в підтвердження фіктивності договору, наявності у сторони чи у обох сторін мети на укладення угоди без наміру її виконання і виникнення правових наслідків.

Вимогами статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Проте, всупереч вимогам статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України апелянтом не доведено наявності підстав для визнання спірного договору поставки від 05.01.2004р. за №9 недійсним.

Враховуючи наведене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що спірний договір поставки від 05.01.2004р. за №9 був укладений сторонами у відповідності до вимог Закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2006р. у справі №31/6пд підлягає залишенню без змін.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційне подання Прокурора Ленінського району м. Харкова в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова на рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2006р. у справі №31/6пд залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2006р. у справі №31/6пд - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 5 прим.: 1. Позивачу; 2. Відповідачу 1;3. Відповідачу 2; 4. Прокурору 5. У справу; 6. ДАГС; 7. ГСДО