Рішення № 34322706, 15.10.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Справа № 925/1559/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - Стецун І.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - Василенко В.М. - за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства "по газопостачанню та

газифікації "Черкасигаз"

до

відповідача комунального підприємства "Драбівські теплові мережі"

про стягнення 387 088,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій ВАТ по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" просить стягнути з комунального підприємства "Драбівські теплові мережі" - 387 088,53 грн. в тому числі: 344 029,31 грн. основного боргу з оплати за поставлений природний газ, 35 614,43 грн. договірної пені та 7 444,79 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №04/113/50-13 від 24.01.2013, позивач у січні - квітні 2013 року здійснив поставку відповідачу природного газу, який останній прийняв, однак його вартість не сплатив, внаслідок чого утворився прострочений борг, на який нараховані договірна пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, а також відповідно до ст.625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми за весь період прострочення.

У судовому засіданні представник позивача подала заяву у якій повідомила, що відповідно до вимог закону України "Про акціонерні товариства", 25.09.2013 проведена державна реєстрація змін до установчих документів товариства про зміну назви: відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на нову - публічне акціонерне товариство "по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", на підтвердження чого надано копію виписки із ЄДР та копію довідки із ЄДРПОУ.

За таких обставин, суд ухвалив заяву позивача про зміну назви позивача прийняти. Зміна найменування юридичної особи не пов'язана зі змінами організаційно-правової форми юридичної особи. Змінити назву позивача з Відкрите акціонерне товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на Публічне акціонерне товариство "по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у письмовому відзиві на позов позовні вимоги визнав частково в сумі 314 029,31 грн. основного боргу оскільки, за період з 15.09.2013 по 07.10.2013 платіжними дорученнями: №100 від 23.09.2013 та №1071 від 30.09.2013, підприємством сплачено 5000,00 та 25 000,00 грн. та зазначив, що КП "Драбівські теплові мережі" являється єдиним теплопостачальним підприємством у районі і є бюджетною установою, заборгованість за спожиту теплову енергію виникла внаслідок дефіциту бюджету і тому підприємство неспроможне своєчасно провести розрахунки за спожитий природний газ. Відповідач вважає, що вини підприємства в порушенні виконання грошових зобов'язань немає, а тому і немає підстав для застосування фінансових санкцій.

Відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем у заявленій у позові сумі 314 029,31 грн. основного боргу і подав клопотання про розстрочення виконання судового рішення на шість місяців зі сплатою позивачу: у листопаді 2013 - 44 029,31 грн., з грудня 2013 року щомісячно включаючи квітень 2014 року по 54 000,00 грн. В обґрунтування цього клопотання відповідач вказав, що оскільки порушення відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати вартості спожитого природного газу сталося не з його вини, та послався на фінансову кризу, яка негативно вплинула на грошовий обіг та можливість вчасного виконання господарських зобов'язань на всіх без винятку суб'єктів господарювання, що вплинула і на розрахунки відповідача перед позивачем.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

24 січня 2013 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (постачальник, позивач у справі) та комунальним підприємством "Драбівські теплові мережі" (споживач, відповідач у справі) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №04/133/50-13, відповідно до якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбаченому договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п.1.2 договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єкту споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку №1 до договору.

Відповідно до п.2.6, 2.9 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку №1 до договору. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача із постачальником.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем в розмірі 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки. У випадку недоплати вартості послуг з газопостачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.4.2.2 договору, загальна вартість 1000 куб.м. газу з урахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2%) до ціни газу, становить 3 942,08 грн., разом з ПДВ 4 730,50 грн.

У додатку №1 до договору визначений Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання.

У додатку №2 до договору сторони визначили договірні обсяги постачання природного газу на 2013 рік, а саме: у січні - березні 2013 року - 565 тис. куб.м, у квітні - 43 тис. куб.м.

У додатковій угоді №3 до договору сторони виклали розділ 1 та розділ 2 договору у новій редакції та змінили порядок та умови приймання-передачі газу, порядок його обліку.

На виконання умов договору позивач здійснював поставку відповідачу природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31 січня 2013 року в кількості 201 108 куб.м; від 28 лютого 2013 року в кількості 154 720 куб.м; від 31 березня 2013 року в кількості 174 181 куб.м. Акти підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств.

Вартість поставленого природного газу становить: у січні 2013 року - 734 078,98 грн. (155 180 куб.м х 4730,50 грн.); у лютому 2013 року - 665 784,77 грн. (140 743 куб.м х 4730,50 грн.); у березні 2013 року - 643 674,40 грн. (136069 куб.м х 4730,50 грн.); у квітні 2013 року - 201 528,76 грн. (42602 куб.м. х 4730,50 грн.), а всього у вказаний період поставлено природного газу на суму 2 245 066,92 грн.

Відповідач за отриманий газ розрахувався не у повному обсязі та із порушенням договірних строків оплати. Згідно розрахунку позивача, відповідач сплатив 1 901 037,60 грн., залишок заборгованості на день подачі позову становить 344 029,31 грн., яку позивач просить стягнути із відповідача.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення з відповідача грошової суми основного боргу з оплати за поставлений по договору природний газ, договірної пені та трьох процентів річних, які нараховані у зв'язку із порушенням виконання грошових зобов'язань.

Договір, на підставі якого виникли господарські зобов'язання сторін та заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із матеріалів справи позивач, свої зобов'язання за договором виконав та поставив відповідачу природний газ на загальну суму 2245066,92 грн., а саме:

- у січні 2013 року - 155 180 куб.м на суму 734 078,98 грн.

- у лютому 2013 року - 140 743 куб.м на суму 665 784,77 грн.;

- у березні 2013 року - 136069 куб.м на суму 643 674,40 грн.

- у квітні 2013 року - 42602 куб.м. на суму 201 528,76 грн.

Поставка позивачем природного газу відповідачу підтверджується підписаними сторонами копіями актів приймання - передачі від 31.01.2013, від 28.02.2013, від 31.03.2013 та від 30.04.2013 (а.с. 22-25).

Таким чином, з урахуванням п. 4.6. договору відповідач повинен був проводити остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ до 14-го числа м'ясця, наступного за місяцем поставки.

Суд при визначенні розміру заборгованості відповідача встановив, що заборгованість Споживача за переданий газ, за період з січня по квітень 2013 року становить 344 029,31 грн., разом з тим, 23.09.2013 відповідач сплатив ВАТ "Черкасигаз" - 5 000,00 грн. заборгованості за поставлений природний газ, що підтверджується копією платіжного доручення №100 від 23.09.2013, що є підставою для відмови в позові в цій частині, оскільки вказана сплата була здійсненна відповідачем до подання позивачем позову (дата реєстрації у суді 26.09.2013).

Також платіжним доручення №1071 від 30.09.2013, відповідачем було сплачено ще 25 000,00 грн., заборгованості за газ, які не могли бути враховані позивачем.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначені положення законодавства, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 25 000,00 грн. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

З огляду на встановлені обставини справи, вищенаведені докази у справі та наведені правові норми, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 314 029,31 грн. боргу з оплати за поставлений природний газ.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідальність за порушення строків оплати, передбачена п.6.2.2 договору, згідно з яким, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 35 614,43 грн. пені нарахованої за період з 15.02.2013 по 13.09.2013.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок позивача прийшов до висновку, що він зроблений вірно, та у відповідності до зазначених положень договору та закону.

Не заслуговують на увагу заперечення відповідача щодо відмови у позові в частині стягнення пені, оскільки наведені у доповнення до відзиву доводи відповідача щодо негативного впливу фінансової кризи на грошовий обіг та можливість вчасного виконання господарських зобов'язань на всіх без винятку суб'єктів господарювання, що вплинула і на розрахунки відповідача перед позивачем, не є тими винятковими обставинами, в розумінні ст. 83 ГПК України, який дає суду підставу для зменшення штрафних санкцій, крім того розмір нарахованої пені на думку суду є співрозмірним зі строком порушення зобов'язання, а також відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

На підставі викладеного, вимога про стягнення пені за період з 15.02.2013 по 13.09.2013 в сумі 35 614,43 грн., підлягає до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони у договорі не встановлювали інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховано 7 444,79 грн. - 3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи) за період з 15.02.2013 по 13.09.2013 по кожному акту окремо, з врахуванням здійснених відповідачем оплат. Розрахунок трьох процентів річних перевірено судом, він зроблений вірно.

З огляду на наведені норми законодавства та докази у справі, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 314 029,31 грн. основного боргу, 35 614,43 грн. договірної пені, та 7 444,79 грн. - 3 % річних.

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, суд може розстрочити виконання рішення.

Відповідачем у відзиві на позов та у доповненні до нього, заявлено клопотання про розстрочення суми основної заборгованості на шість місяців, з огляду на те, що відповідач є єдиним теплопостачальним підприємством у районі, основними споживачами якого, між іншим, є 27 бюджетних установ, які внаслідок дефіциту своїх бюджетів своєчасно не розраховуються на отримані послуги, що і стало причиною виникнення вказаної заборгованості та несвоєчасної їх сплати за отримані послуги із теплопостачання. Приведені відповідачем в обґрунтування вказаного клопотання доводи є переконливими і такими, що заслуговують на увагу суду. Відтак господарський суд вважає можливим розстрочити відповідачу виконання судового рішення в частині стягнення основної суми заборгованості за запропонованим ним графіком.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, позивачу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача 7 641,77 грн. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Драбівські теплові мережі" (вул. Комарова, 5, смт. Драбів, Черкаська область, код 21356824) на користь публічного акціонерного товариства "по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (вул. Громова, 142 м. Черкаси, код 03361402) - 314 029,31 грн. основного боргу, 35 614,43 грн. договірної пені, та 7 444,79 грн. - 3 % річних та 7 641,77 грн. витрат на сплату судового збору.

В частині стягнення 25 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

У задоволенні позовних вимог в сумі 5 000,00 грн. основного боргу відмовити.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу у розмірі 314 029,31 грн., встановивши такі строки стягнення з комунального підприємства "Драбівські теплові мережі" (вул. Комарова, 5, смт. Драбів, Черкаська область, код 21356824) присуджених сум боргу:

у листопаді 2013 року - 44 029,31 грн.,

у грудні 2013 року - 54 000,00 грн.

у січні 2014 року - 54 000,00 грн.

у лютому 2014 року - 54 000,00 грн.

у березні 2014 року - 54 000,00 грн.

у квітні 2014 року - 54 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене 21.10.2013.

Суддя О.І. Кучеренко