Ухвала суду № 34322642, 24.10.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" жовтня 2013 р. Справа № 903/1091/13 за позовом Столяра Василя Андрійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь"

про стягнення 101 063 792 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники сторін :

не викликались

Суть спору: позивач - Столяр Василь Андрійович звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь" та просить стягнути 101 063 792 грн. вартості належної частки у статутному фонді товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не проведення з ним розрахунків, пов'язаних з його виходом із складу учасників ТзОВ "Футбольний клуб "Волинь".

Подаючи позов до суду, позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки, рухоме, нерухоме майно ТзОВ "Футбольний клуб "Волинь", інтелектуальну власність ( трансферні права гравців футбольної команди).

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що робота товариства, згідно його Статуту, повинна бути спрямована на отримання прибутку, проте, на його думку, виключно через недбалу господарську діяльність Генерального директора, Товариство несе величезні збитки, та бере багатомільйонні позики, що підтвердили останні загальні збори товариства.

У зв'язку з тим, що ТзОВ «Футбольний клуб «Волинь» працює у збиток, також у зв'язку з тим, що він отримав повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Волинь», де одним з питань порядку денного загальних зборів є розгляд питань щодо відчуження Товариством нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Україна, Волинська область, Ківерцівський район, с. Дачне, вул. І. Франка, 49 у складі 14 (чотирнадцяти) приміщень та рухомого майна - футбольного поля і спортивного майданчика , позивач дану обставину розцінює як те, що ТзОВ «Футбольний клуб «Волинь» починає позбуватися майна, яке знаходиться на балансі товариства, а тому виплата належної йому частки у статутному капіталі товариства може не відбутись, а відтак і виконання рішення суду може стати неможливим.

Крім того, позивач зазначає, що незважаючи на пряму заборону Статуту товариства здійснювати одноособово господарські операції, які перевищують суму у 500 000 гривень, згідно додатку до протоколу загальних зборів учасників товариства від 25.10.2012р.- 15.11.2012р., своїми неправомірними діями генеральний директор товариства завдала підприємству збиток у сумі 21 783 249,94 грн. (двадцять один мільйон сімсот вісімдесят три тисячі двісті сорок дев'ять гривень дев'яносто чотири копійки), 33 542 627,29 дол. США (тридцять три мільйони п'ятсот сорок дві тисячі шістсот двадцять сім доларів США, двадцять дев'ять центів), 1 988 966 євро (один мільйон дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість євро).

Позивач припускає, що за таких обставин, у випадку якщо рішення суду буде прийнято на його користь його неможливо буде виконати, оскільки майно може бути втрачене.

Вивчивши матеріали поданої при подачі позову заяви , суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення даного позову . При цьому суд виходив із такого.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п.п. 43-48 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вирішуючи корпоративні спори суд має право вживати заходи до забезпечення позову. При цьому заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 66 ГПК: якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК, є вичерпним.

Верховний Суд України звертає увагу на заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 ГК).

Заходи до забезпечення позову не повинні призводити до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність, а також порушення товариством чинного законодавства. Господарські суди не вправі забороняти товариству чи його посадовим особам вчиняти будь-які дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Водночас, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому з позиції п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Позивач - Столяр В.А. в обґрунтування причини звернення із заявою про забезпечення позову з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, подав докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову, а саме копію отриманого ним повідомлення № 468 від 20.09.2013р. про скликання позачергових загальних зборів учасників ТзОВ "Футбольний клуб "Волинь" відповідно до змісту якого до порядку денного позачергових зборів , призначених на 25.10.2013р. внесені такі питання :

1. Про розгляд питання щодо відчуження Товариством нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Україна, Волинська область, Ківерцівський район, с. Дачне, вул. І.Франка, 49 у складі 14 (чотирнадцяти) приміщень та рухомого майна - футбольного поля і спортивного майданчика.

2. Про затвердження істотних умов відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Україна, Волинська область, Ківерцівський район, с. Дачне, вул. І.Франка, 49 у складі 14 (чотирнадцяти) приміщень та рухомого майна - футбольного поля і спортивного майданчика.

3. Про затвердження проекту договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Україна, Волинська область, Ківерцівський район, с. Дачне, вул. І.Франка, 49 у складі 14 (чотирнадцяти) приміщень та рухомого майна - футбольного поля і спортивного майданчика.

4. Про надання повноважень Генеральному директору Товариства на укладення (підписання) договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Україна, Волинська область, Ківерцівський район, с. Дачне, вул. І.Франка, 49 у складі 14 (чотирнадцяти) приміщень та рухомого майна - футбольного поля і спортивного майданчика.

Враховуючи те, що відчуження об'єктів нерухомого майна товариства потягне за собою зміну розміру статутного капіталу до моменту виплати частки вартості майна його учаснику у зв'язку з його виходом з числа засновників, господарський суд з врахуванням вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" дійшов висновку про доцільність вжити заходи до забезпечення даного позову шляхом заборони товариству вчиняти дії по відчуженню у будь - який спосіб об'єктів нерухомого майна, що належать ТзОВ "Футбольний клуб "Волинь" .

Заява про вжиття заходів до забезпечення даного позову в частині накладення арешту на рахунки товариства та інтелектуальну власність ( трансферні права гравців футбольної команди) до задоволення не підлягає, оскільки не підтверджена відповідними доказами та суперечить змісту ст.ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 66. ст.67 Господарськього процесуального кодексу України України, суд, -

ухвалив:

1. Вжити заходи до забезпечення позову Столяра Василя Андрійовича про виплату частки майна в статутному фонді товариства шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь"" ( код ЄДРПОУ 37204659, м.Луцьк, пр-т Перемоги,7а ) вчиняти дії по відчуженню у будь - який спосіб об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності товариства.

2.Ухвалу для відому та виконання направити сторонам та Відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції.

Суддя В. М. Дем`як