Рішення № 34322625, 14.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р.Справа № 916/2204/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Міллєр К.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Залеська Ю.С. за довіреністю від 02.01.2013р. № 5

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 9 351,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (далі по тексту - КП „ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3) про стягнення заборгованості за поставлену протягом періоду з листопада 2012 року по квітень 2013 року теплову енергію в сумі 9 351,61 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги фактом споживання відповідачем теплової енергії протягом вищезазначеного періоду без укладення письмового договору з цього приводу.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення суду під розписку, проте жодного разу представник ОСОБА_3 в судові засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.07.2008р. між ТОВ „Ізмаїльський хлібокомбінат" (Орендодавець) та ОСОБА_3 (Суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна, у відповідності до умов якого Орендодавець передав Суборендарю у тимчасове користування нерухоме майно - приміщення магазину загальною площею 84 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Нерухоме майно передається для подальшої організації торгівлі продовольчими та промисловими товарами. Договір було укладено строком до 09.07.2009р. із можливістю його щорічної автоматичної пролонгації за принципом мовчазної згоди, тобто за відсутності на це заперечень сторін.

11.05.2012р. ОСОБА_3 звернулась до КП „ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" із заявою про укладення договору на теплопостачання нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (продуктовий магазин).

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про теплопостачання") постачанням теплової енергії (теплопостачанням) є господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Таким чином, з огляду на наведені положення чинного законодавства, господарський суд зазначає, що правовідносини із постачання теплової енергії споживачу мають виникати на договірних засадах. В даному випадку, між сторонами по справі не було укладено письмового договору на постачання теплової енергії, незважаючи на надсилання КП „ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" відповідного проекту договору відповідачу.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, протягом опалювального сезону 2012-2013 років, а саме з листопада 2012 року по квітень 2013 року включно, КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" без укладення письмового договору було поставлено ОСОБА_3 теплову енергію на опалення об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 9 351,61 грн., що підтверджується розпорядженням Ізмаїльського міського голови № 356р від 22.10.2012р. „Про початок опалювального сезону", розпорядженням Ізмаїльського міського голови № 93р від 03.04.2013р. „Про закінчення опалювального сезону", довідками роботи котельної, яка забезпечує тепловою енергією належний відповідачу об'єкт, протягом спірного періоду, актами-фактурами № 0000001494 від 30.11.2012р., № 0000001908 від 28.12.2012р., № 0000000263 від 31.01.2013р., № 0000000869 від 29.03.2013р., № 0000001030 від 12.04.2013р., № 0000000522 від 28.02.2013р., розрахунковими накладними № 0001353 від 30.11.2012р., № 0001661 від 28.12.2012р., № 00218 від 31.01.2013р., № 00461 від 28.02.2013р., № 00729 від 29.03.2013р., № 00915 від 12.04.2013р. Акти-фактури та розрахункові накладні до них були направлені на адресу ОСОБА_3 поштовою кореспонденцією, що підтверджується наявними у матеріалах справи реєстрами поштових відправлень позивача.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до до ч.ч. 5, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію

Відповідно до п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (з наступними змінами та доповненнями), при наявності засобів обліку, як в даному випадку, розрахунок витрат теплової енергії на опалення визначається відповідно до показників лічильника пропорційно опалювальній площі. В свою чергу, розмір щомісячних витрат теплової енергії відповідно до показань теплового лічильника підтверджується копіями витягу з журналу обліку теплової енергії.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в порушення прийнятих на себе зобов'язань ОСОБА_3 не було здійснено оплати вартості фактично спожитої теплової енергії протягом періоду з листопада 2012 року по квітень 2013 року включно на суму 9 351,61 грн., в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість перед КП „ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" у вказаній сумі, яка на момент звернення позивача до суду є непогашеною.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ОСОБА_3 перед КП „ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" за теплову енергію, спожиту без укладення договору протягом періоду з листопада 2012 року по квітень 2013 року включно, в сумі 9 351,61 грн., випливає із змісту зобов'язань сторін та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих вказаний висновок суду, відповідачем надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги КП „ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" доведеними та обґрунтованими, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 9 351,61 грн. підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 1, 19 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями), ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 617, 625 ЦК України, ст. 275 ГК України, п.п. 12, 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 19 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями), ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 617, 625 ЦК України, ст. 275 ГК України, п.п. 12, 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ на користь комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ 05514413, р/р26009300170168 у філії Одеського ОУ АТ „Ощадбанк", МФО 328845/ заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 9 351 грн. 61 коп. /дев'ять тисяч триста п'ятдесят одна грн. 61 коп./, судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. /одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписаний 21.10.2013р.

Суддя С.П. Желєзна