Постанова № 34321780, 10.10.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 рокуСправа № 161/13549/13-а

Провадження № 2-а/161/703/13

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі : головуючого судді Філюк Т.М.

при секретарі Коритнюк А.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом директора дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у місті Луцьку про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Луцьку про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свою позовну заяву мотивує тим, що 19 липня 2013 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.

Вказують, що не згідний з даною постановою, виходячи з того, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску проводиться одночасно з виплатою заробітної плати, єдиний соціальний внесок за квітень-травень 2013 року сплачений раніше за заробітну плату, а за період червень-липень 2013 року даний внесок не сплачений так як і заробітна плата працівникам підприємства

Зазначає, що причиною затримки по сплаті заробітної плати підприємством є несвоєчасне фінансування державою дорожньої галузі України.

Просить скасувати постанову, винесену Управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку 19 липня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 ч.3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в адміністративному позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував, надав письмові заперечення, де зазначає що даний позов є безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення осіб, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Луцьку винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 гривень. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у звязку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року в сумі 65077 гривень 73 копійки та травень 2013 року в сумі 128790 гривень 48 копійок.

Відповідно до ч.3 ст. 165-1 КУпАП, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі «Закон»), дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 6 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. В п. 8 ст. 9 цього Закону визначено, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. В п. 11 даної статті зазначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законом, В п. 12 визначено, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ст. 26 Закону, посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Як вбачається із оскаржуваної постанови та відповідно до наведених норм Закону, граничний термін сплати єдиного соціального внеску за квітень 2013 року ДП "Волинський облавтодор" становить 20 травня 2013 року, а за травень 2013 року 20 червня 2013року. Сплата зазначеного внеску була проведена частинами лише 21 червня 2013 року, 27 червня 2013р. та 02 липня 2013р.

Таким чином, як вбачається із аналізу вищезазначених нормативно - правових актів та обставин справи, позивач являється посадовою особою ДП "Волинський облавтодор" та зобов'язаний був забезпечити сплату до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку у встановлені строки, визначену самим платником суму єдиного соціального внеску. А отже його правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст. 165-1 КУпАП.

Посилання позивача на абзац другий частини 8 ст. 9 та ст.. 12 цього Закону не заслуговує на увагу суду, оскільки зазначені норми регулюють механізм перерахування єдиного соціального внеску, а не строки сплати.

Також не заслуговує на увагу суду покликання представника позивача щодо невірної кваліфікації правопорушення, за яким позивача притягнено до адміністративної відповідальності

Згідно із ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд не вбачає підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, тому, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 99, 100, 160, 163 КАС України та на підставі ч. 3 ст.165-1 КУпАП, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд,

п о с т а н о в и в :

В позові директора дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у місті Луцьку про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Луцького міськрайонного судуОСОБА_4