Ухвала суду № 34321350, 24.10.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/5673/13 Головуючий 1 інст. - Сенаторов В.М.

Справа №2018/5053/2012 Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кружиліної О.А.,

суддів колегії - Котелевець А.В.,Макарова Г.О.,

при секретарі - Татаріновій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2013 року

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и л а:

23 березня 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути на її користь з ВАТ НАСК «Оранта» суму матеріальної шкоди - 13214,95 грн., суму пені - 2569,31 грн., суму інфляційних витрат 422,90 грн., суму 3% річних - 503,58 грн., а всього: 16710,74 грн. та судові витрати, а з ОСОБА_4 суму франшизи в розмірі 510 грн. 00 коп., та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказала, що 26 жовтня 2009 року на спуску Весніна в Київському районі м. Харкова сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль «КІА» д.н.НОМЕР_3 , який належав відповідачу ОСОБА_4 та під його керуванням, допустив зіткнення з автомобілем «Мітсубіші Кольт», д.н.НОМЕР_2, який належав ОСОБА_3, та під її керуванням.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №3/3-5029/2009 ОСОБА_4 був визнаний винним у спричиненні вказаної ДТП.

Власником автомобілю «Мітсубіші Кольт», який було пошкоджено внаслідок ДТП, була ОСОБА_3 Згідно зі звітом незалежного товарознавчого дослідження №1042/11, який було проведено на замовлення ВАТ «СК»ПЗУ Україна», ринкова вартість транспортного засобу на момент настання страхового випадку становила - 101743 грн. 02 коп.

Відповідно до умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, ОСОБА_3 отримала від ВАТ «СК»ПЗУ Україна» страхове відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої загибеллю ТЗ внаслідок ДТП, в розмірі 50808,077 грн.

Також ОСОБА_3 були реалізовані залишки автомобіля, вартість яких становила 37210,00 грн. (маркетингове дослідження проведене на замовлення ВАТ «СК «ПЗУ Україна».

Таким чином, сума невідшкодованої матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 внаслідок ДТП , яке мало місце 26.10.2009 року, складає 13724 грн. 95 коп. /101743 грн. 02 коп. - 50808 грн. 77 коп. - 37210 грн. 00 коп. = 13724 грн. 95 коп.

Таким чином, сума страхового відшкодування за вирахуванням 510 грн. 00 коп. франшизи становить 13214 грн.95 коп.

Розрахунок пені складає 2569 грн.31 грн.

Розрахунок інфляційних витрат складає 422 грн.90 коп.

3% річних від простроченої суми складає 503,58 грн. /13214 грн. 95 коп. Х 3% = 503 грн. 58 коп./, а загальна сума складає 16710 грн. 74 коп.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2013 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі.

Суд стягнув з ВАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди - 13214,95 грн., суму пені - 2569,31 грн., суму інфляційних витрат - 422,90 грн., суму 3% річних - 503,58 грн., а всього: 16710 грн. 74 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 франшизу у розмірі 510 грн. 00 коп., судові витрати у сумі 214 грн.00 коп., а всього 724 грн.00 коп.

На зазначене рішення ВАТ НАСК «Оранта» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалося на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія , заслухавши суддю-доповідача , пояснення осіб, що з'явилися відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги , вважає що скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень статей 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та тих обставин, що відмова ВАТ «НАСК «ОРАНТА» про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування прийнята майже через рік від дати подання заяви про виплату. ВАТ «НАСК «ОРАНТА» при перерахуванні своїх лімітів у розмірі 24990 грн. на рахунок ВАТ «СК»ПЗУ Україна» на зазначив підстав такого перерахування .

Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що саме ВАТ «НАСК «ОРАНТА» має відшкодувати суму невідшкодованої ВАТ «СК»ПЗУ Україна» матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 внаслідок ДТП , виною особою якого є ОСОБА_4, яким згідно поліса № ВС6064640 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладено з ВАТ «НАСК «ОРАНТА» договір страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, яким встановлено обов'язок ВАТ «НАСК «ОРАНТА» виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку .

З таким висновком суду першої інстанції, судова колегія погоджується, вважає його правильним ,обґрунтованим, та таким , що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказів які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України .

З огляду на викладене , судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, правовідносини які виникли між ОСОБА_3 і ВАТ «НАСК «ОРАНТА» не регулюються статтею 993 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України , судова колегія судової палати ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»- відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя-

Судді колегії-