Ухвала суду № 34317213, 24.10.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В. М.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 415/2107/13-ц

Провадження № 22ц/782/3649/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Дмитрієвої Л. Д., Заіки В. В.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 01 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до повноліття дитини.

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради про визначення місця проживання дитини, в якому просив суд визначити місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання її батька за адресою: АДРЕСА_1, та стягнути з ОСОБА_3 на його користь судові витрати.

Оскаржуваним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 01 серпня 2013 року первісний позов ОСОБА_3 було задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 березня 2013 року і до повноліття дитини, а у задоволенні зустрічного позову відмовив ОСОБА_2 за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з рішенням суду не згоден, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його зустрічні позовні вимоги, а у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 червня 2008 року, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 червня 2008 року (а. с. 5). Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07 жовтня 2009 року (а. с. 4).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, суд виходив з того, що відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про необхідність визначення місця проживання дитини разом із ним. При цьому суд враховував, що з відповіді начальника Служби у справах дітей Лисичанської міської ради від 25 березня 2013 року та акту обстеження житлово-побутових умов від 25 березня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 створені всі необхідні умови для життя та розвитку дитини (а. с. 37, 38), за місцем проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно (а. с. 54), у лікаря психіатра на обліку не перебуває, а Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради у своєму висновку вважає доцільним визначити місце проживання дитини саме разом із матір'ю (а. с. 55).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, суд виходив з положення ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, визначений відповідно до вимог ст. ст. 182 та 183 СК України.

Враховуючи те, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 01 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: