Ухвала суду № 34316740, 09.09.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/10809/13-ц

провадження № 2/520/5131/13

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

та надання строку для усунення недоліків

09.09.2013 року суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення додаткових витрат»,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1, якою позивач просить «постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, на її користь на додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3, народження 25 липня 2007 року, 1000 гривень щомісячно до повноліття дитини, тобто до 25 липня 2025 року».

За загальними правилами, встановленими ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

09 вересня 2013 року, на виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, одержана інформація Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, якою підтверджена реєстрація відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у Київському районі м. Одеси по пр-ту. Марш. Жукова, 32, кв. 117 (дов. від 22.08.13 р.).

Справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок подання та оформлення позовних заяв встановлений статтями 119, 120 ЦПК України, якими визначенні вимоги до форми та змісту позовної заяви та порядку подання копій позовної заяви та доданих до неї документів.

При ознайомлені з позовною заявою ОСОБА_1 та додатками до заяви встановлені підстави для залишення позову без руху, у звязку з недодержанням вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України при його оформлені.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

В позовній заяві ОСОБА_1 адресою проживання відповідача зазначено «там же», що не відповідає сенсу п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України та поняттям, встановленим Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до якого місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

За своєю суттю адреса це умовна кодифікація місця знаходження обєкту, яка застосовується з метою поштового звязку. Правила написання адреси, встановлені Міністерством зв'язку, для забезпечення якнайшвидшого пересилання, зберігання і доставляння поштових відправлень. На всіх адресах пишеться: назва вулиці, номер будинку і квартири; назва населеного пункту, міста; назва району; назва області, індекс.

Отже позивачу необхідно виконати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України належним чином, вказавши місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс відповідача у відповідності до встановлених правил.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, яка за правилами, встановленими п. 4 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, у позовах про строкові платежі і видачі складається сукупністю всіх платежів, але не більше ніж за три роки.

Відбиття в позовній заяві ціни позову має значення в першу чергу для захисту прав самого позивача, так як обумовлює розмір сплати державного мита, розподіл судових витрат між сторонами і навіть впливає на можливість порушення судової діяльності на захист права, оскільки неприпустиме пред'явлення позову з ціною менше судових витрат на провадження справи в суді.

Позовна заява ОСОБА_1 ціну позову не містить. Вимоги п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не виконані. Також і відсутній документ, який підтверджує сплату позивачем судового збору.

До відома позивача - додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини, тобто за своєю суттю не є аліментами, тому не підпадають під дію п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яким встановлені пільги щодо сплати судового збору позивачами за подання позовів про стягнення аліментів.

Позивачу слід врахувати, що ставка судового, відповідно до ч.ч. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява ОСОБА_1 подана до суду у 2013 році.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлена з 1 січня у 2013 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі - 1147 гривень.

Тому позивачу необхідно визначити ціну позову, відбити її у позовній заяві та додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору з копією для направлення відповідачу, для належного виконання правил ч. 5 ст. 119 та ч. 1 ст. 120 ЦПК України.

Судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір» може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення звязку та справляється за місцем розгляду справи. Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення звязку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. При заповнені платіжного документа у графі «код» платником фізичною особою вказується ідентифікаційний код, а при його відсутності, у звязку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. У графі «призначення платежу» вказується: «Судовий збір за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача). Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів -ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м. Одеси), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ у Одеській області, код банку отримувача (МФО) -828011, рахунок отримувача 31218206700005, код класифікації доходів бюджету - 22030001, Київський районний суд м. Одеси, код ЄДРПОУ 02892928.

Крім того, п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивач зобовязується зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивач дані зобовязання не виконав, в позовній заяві не зазначив докази в підтвердження обставин, на які особисто посилається та до яких відносяться: розмір щомісячних додаткових витрат на дитину, який сумарно складає 2000 гривень та те, що відповідач є приватним підприємцем.

Позивачу також необхідно врахувати, що ним не зазначені обставини, які мають значення для розгляду справи, а саме що відповідач має змогу виплачувати таку суму (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України). Не зазначені і докази цим обставинам.

Звертається увага позивача на те, що доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоровя дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Поняття доказів наводиться у ст. 60 ЦПК України, згідно з якою доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів, що додаються до заяви.

Перелік документів не відповідає фактично доданим до заяви. В перелік не внесені копії посвідчення серії ААБ № 302692 та довідки № 891 від 15.08.13 р.

За правилами ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119 122 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення додаткових витрат».

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом пяти днів з дня отримання ним ухвали.

Розяснити позивачу, якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом у встановленому порядку.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова І. А.