Рішення № 34316032, 30.09.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10118/13-ц

2/569/1910/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі суддіМузичук Н.Ю.,

при секретарі Швець А.Л.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки та виселення без надання іншого житла,,

В С Т А Н О В И В:

Із травня 2013 року в провадженні Рівненського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки у вигляді квартири АДРЕСА_1 загальною площею 65,8 метрів квадратних, належної на праві власності відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2027, на забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором між сторонами № 1701/0908/71-133 від 09 вересня 2008 року, загальна сума заборгованості по якому станом на 09.03.2013 року становить 123 332,70 доларів США, що за курсом валют згідно службового розпорядження НБУ станом на 09.03.2013 року складає 985 798 грн. 27 коп.

В обгрунтування позову покликаються на те, що 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС - Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, відповідно до п. 2.1, 2.2 якого банк відступив своє право вимоги заборгованості по кредитному договору № 1701/0908/71-133 від 09.09.2008 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_3. В свою чергу, 28.11.2012 року між Факторинговою компанією «Вектор Плюс» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до п. 2.1, 2.2, згідно якого ТзОВ, «Фактору», відступлене право вимоги заборгованості по кредитному договору № 1701/0908/71-133 від 09.09.2008 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_3. На підставі чого відбулася зміна кредиторів, та позивач набув статусу нового кредитора/стягувача за договором № 1701/0908/71-133 від 09 вересня 2008 року.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору банк зобовязується надати позичальнику кредит в сумі 74 000 доларів США, а відповідач зобовязується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 74 000 доларів США.

В свою чергу відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 09.03.2013 року має прострочену заборгованість в сумі 123 332, 70 доларів США, а саме: за кредитом 69 771,00 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 557 679,60 грн.; по відсотках 30 618,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 244 737,11 грн.; пеня 22 942,77 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає 183 381, 56 грн.

З метою забезпечення належного виконання зобовязання за Кредитним договором між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 09.09.2008 року укладено іпотечний договір № 1701/0908/71-133-Z-1, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку наступне майно: трикімнатна квартири АДРЕСА_2, загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі продажу квартири від 09 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстрованим № 2027. Сторони оцінили вищевказаний предмет іпотеки в 428 150 грн. 00 коп.

На підставі ч. 2 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України одночасно із рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки просять суд винести рішення про виселення зі зняттям із реєстраційного обліку відповідача та інших мешканців житлового приміщення за заявою іпотекодерджателя, оскільки такі підлягають виселенню на вимогу іпотекодержателя.

Згідно наданих суду заперечень відповідача, останній позовні вимоги визнає частково. Вказує, що справно сплачував всі платежі за кредитним договором, однак змінилась соціально економічна ситуація в країні, різко зріс курс валюти, у результаті чого дохід відповідача різко знизився, можливості гасити кредит не має, на утриманні неповнолітня дитина і непрацююча дружина. Вказує на завищений розмір неустойки та просить в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі і просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності відповідачу, а саме: квартиру № 81, розташовану в будинку № 41 по вулиці Млинівській в місті Рівне, загальною площею 65,8 метрів квадратних, для задоволення грошових вимог позивача за Кредитним договором в сумі 123 332,70 доларів США, що за курсом валют згідно службового розпорядження НБУ від 09.03.2013 року становить 985 798 грн. 27 коп., виселити із житлового приміщення відповідача та інших мешканців, що з ним проживають, особи яких позивачем не встановлені. Також просить суд стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по справі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні частково визнав позовні вимог з викладених в письмових запереченнях підстав. Доповнив, що виселення його одного від дружини і неповнолітньої дитини, які проживають в квартирі вважає неправомірним. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено на підставі досліджених доказів, що 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС - Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, відповідно до п. 2.1, 2.1 якого банк відступив своє право вимоги заборгованості по кредитному договору № 1701/0908/71-133 від 09.09.2008 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_3. В свою чергу, 28.11.2012 року між Факторинговою компанією «Вектор Плюс» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до п. 2.1, 2.2, згідно якого ТзОВ, «Фактору», відступлене право вимоги заборгованості по кредитному договору № 1701/0908/71-133 від 09.09.2008 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_3. На підставі чого відбулася зміна кредиторів, та позивач набув статусу нового кредитора/стягувача за договором № 1701/0908/71-133 від 09 вересня 2008 року.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору банк зобовязується надати позичальнику кредит в сумі 74 000 доларів США, а відповідач зобовязується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1. договору кредиту позивач надає відповідачу грошові кошти в сумі 74 000 (сімдесят чотири тисяч) доларів США 00 центів (далі за текстом - „Кредит) на прибання квартири, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 08.09.2038 року.

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 74 000 доларів США.

В свою чергу відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору.

Розрахунок заборгованості згідно кредитного договору № 1701/0908/71-133 від 09 вересня 2008 року свідчить про наявність заборгованості по кредиту наданому відповідачу станом на 09 березня 2013 року на вказану позовом суму, що складається із: 69 771,00 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 557 679,60 грн. заборгованості за кредитом; 30 618,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 244 737,11 грн. заборгованості по відсотках; 22 942,77 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає 183 381, 56 грн. - пеня.

У звязку з порушення відповідачем умов договору в відповідача перед банком виникла заборгованість, яка становить 123 332,70 доларів США, що за курсом валют згідно службового розпорядження НБУ від 09.03.2013 року складає 985 798,27 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ВАТ «Сведбанк» та відповідачем 09 вересня 2008 року був укладений договір іпотеки № 1701/0908/71-133-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за р. № 2029. Предметом іпотеки згідно п. 2 даного договору є трикімнатна квартири АДРЕСА_2, загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м. Згідно п. 5 Договору, вартість предмета іпотеки сторони визначили в сумі 428 150,00 грн. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі продажу квартири від 09 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстрованим № 2027. Відповідачем здійснена державна реєстрація права власності на вказану квартиру у встановленому порядку, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 20338695, виданого КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» 24.09.2008 року, номер запису: 183-55823 в книзі: 196, після чого відповідач ОСОБА_3 проживає в спірній квартирі, яка є предметом іпотеки, будучи зареєстрованим в ній. Доказів наявності іншого житла у власності чи користуванні відповідача не встановлено.

Відповідно до п. 2 договору іпотеки, відповідач ОСОБА_3 передав в іпотеку позивачу вище вказану квартиру у якості забезпечення виконання відповідачем зобов'язань, що випливають із договору кредиту, а саме: повернення кредиту в сумі 123 332,70 доларів США, що за курсом валют згідно службового розпорядження НБУ від 09.03.2013 року складає 985 798 грн. 27 коп., що складалася із 69 771,00 доларів США заборгованості за кредитом, 30 618,93 доларів США заборгованості по відсотках, 22 942,77 доларів США пеня.

Згідно умов договору іпотеки (п. 11), позивач (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_3 вимог кредитного договору щодо своєчасного погашення процентів за користування кредитом, на виконання вимог кредитного договору, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про іпотеку», 22 квітня 2013 року позивачем був надісланий відповідачу лист з вимогами повністю повернути заборгованість за кредитним договором протягом тридцяти днів з моменту отримання вказаного повідомлення та з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зазначених вимог. Такі вимоги позивача були залишенні без задоволення.

У відповідності до ст. 33 Закону України Про іпотеку, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 39 Закону України Про іпотеку у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в тому числі зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У відповідності до ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач має право в разі порушення боржником, забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки після того, як вони добровільно не звільнять житлове приміщення.

Отже, суд вважає, що позовна вимога позивача про звернення стягнення на майно повністю доведена, обґрунтована на підставі чинного законодавства та підлягає до задоволення.

Відповідно положень ст.ст. 386, 387,391,393 ЦК України, передбачені забезпечений державою рівний захист прав усіх субєктів права власності від порушень такого права.

Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як за підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці переданої в іпотеку квартири, вичерпний перелік яких позивачем не встановлений, докази не налдані і вимоги не конкретизовані, не звільняють житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 до виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки зберігає право власності на предмет іпотеки, крім того врегульований вказаний вище порядок виселення мешканців, позивач має право після звернення стягнення на будинок направити відповідачу, та особам, що мешкають у вказаному будинку письмову вимогу про їх добровільне виселення протягом одного місяця з дня отримання вимоги. У разі відмови мешканців квартири висилитися, їх виселення може бути проведено у судовому порядку. Таким чином, позовні вимоги щодо виселення відповідача та членів його сім'ї з будинку, що є предметом іпотеки та зняття їх з реєстрації є передчасним.

Відповідно до статті 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 3 441 грн. 00 коп. судових витрат, які були оплачені позивачем при подачі позовної заяви, підтверджені платіжними дорученнями позивача № 444 від 23.04.2013 року.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 589, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 33,35 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 1701/0908/71-133 від 09.09.2008 року на предмет іпотеки задовольнити частково.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором № 1701/0908/71-133 від 09.09.2008 року в розмірі /борг за кредитом 557 679,60 грн. + борг по відсотках 244 737,11 грн./ 802 416 грн. 71 коп. на предмет іпотеки, трикімнатну квартиру № 81, в придатному для житла стані, загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., розташовану в будинку № 41 по вулиці Млинівській в місті Рівне, належну на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №2027, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253, п/р26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк» МФО 300346, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житла відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253, відшкодування судових витрат в справі на суму 3441, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю. Музичук