Рішення № 34315482, 18.10.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

18.10.2013 Єдиний унікальний номер 205/3864/13-ц

Провадження № 2/205/2158/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі Банк), звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 19.04.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (далі Банк) та ОСОБА_1 (далі Відповідач) було укладено Кредитний договір № DNZ0GK00000072, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 37 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.04.2027 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також і інші платежі.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали Договір іпотеки № DNZ0GK00000072 від 19.04.2007 року (далі Договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 70,10 кв.м., житловою площею 51,60 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, м/р Таромське, вул. Фрунзе, буд. 64. Майно належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу посвідченого 19.04.2007 року нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 2289. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 186 850(сто вісімдесят шість тисяч вісімсот пятдесят) грн. 00 коп.

У свою чергу відповідач порушив умови укладеного договору, у звязку з чим, станом на 15.04.2013 року виникла заборгованість на загальну суму у розмірі 100 359,73 доларів США, яка складається із наступного: 36 412,06 доларів США заборгованість за кредитом, 21 969,79 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 218,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 32 951,05доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31, 29 доларів США штраф (фіксована частина), 4 777, 54 доларів США штраф (процентна складова).

Оскільки відповідач добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажає, позивач змушений був звернутись до суду та просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNZ0GK00000072 від 19.04.2007 року в розмірі 100 359,73 доларів США, звернути стягнення на будинок загальною площею 70,10 кв.м., житловою площею 51,60 кв.м., яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, м/р Таромське, вул. Фрунзе, буд. 64, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені Відповідача договору купівліпродажу, будьяким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівліпродажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. А також, виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, м/р Таромське, вул. Фрунзе, буд. 64, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входить питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку. Стягнути судові витрати по справі.

17 жовтня 2013 року до суду надійшла заява від представника Позивача, в якій вона просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.104).

Відповідач у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення у друкованому засобі масової інформації газеті «Вісті Придніпровя» № 78 (1469) від 08 жовтня 2013 року (арк.10), причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило (а.с. 106).

У відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочну форму розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, зясувавши обставини справи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що 19.04.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № DNZ0GK00000072, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 37 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.04.2027 року. Відповідно до умов договору у визначений період погашення повинно було здійснюватись щомісяця згідно за графіком погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, а також інших витрат, відповідно до умов кредитного договору (а.с.20-24).

Відповідно до п.4.1 та 7.4 вказаного договору за порушення термінів оплати заборгованості по кредиту відповідач зобовязаний сплатити пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали Договір іпотеки № DNZ0GK00000072 від 19.04.2007 року, за умовами якого п.п.7.3 відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння загальною площею 70,1 кв.м., житловою площею 51,60 кв.м., яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, м/р Таромське, вул. Фрунзе, буд. 64 (а.с.25-32). З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір пройшов процедуру нотаріального посвідчення, а відомості щодо обтяження вказаного майна іпотекою були внесенні до Державного реєстру іпотек за № 12172912. Судом також встановлено, що на момент передачі вказаного майна в іпотеку відповідач був його власником, право власності якого зареєстровано у встановленому порядку у Реєстрі прав власності.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує у звязку з чим станом на 15.04.2013 року виникла заборгованість на загальну суму у розмірі 100 359,73 доларів США, яка складається із наступного: 36 412,06 доларів США заборгованість за кредитом, 21 969, 79 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 218,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 32 951,05 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31, 29 доларів США штраф (фіксована частина), 4 777, 54 доларів США штраф (процентна складова).

Відповідно до п.24 іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.33, ст.39 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобовязаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України Про іпотеку.

Відповідно до приписів ст.35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Так, відповідачу банком направлялось повідомлення про невиконання ним умов договору кредиту, необхідності усунення таких порушень, намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень, та пропонування добровільно виселитись з житлового приміщення, що є предметом іпотеки (а.с. 13).

На підставі викладеного, а також враховуючи розмір заборгованості, обставину, що борг відповідача за основним зобовязанням є значним, наявна стабільна тенденція до збільшення суми заборгованості, яка не погашена тривалий час, а також невиконання відповідачем своїх зобовязань по погашенню кредиту, суд доходить висновку, що позивач обґрунтовано порушив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 24-27 договору іпотеки від 19 квітня 2007 року передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані (а.с. 25-30). Відповідно до п.24 вказаного договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться у цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; приоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, то дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.

З укладеного між банком та позичальником (відповідачем по справі) договору іпотеки вбачається, що умовами договору іпотеки передбачено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу банком предмету іпотеки (п. 29 договору).

Разом з цим, відповідно до ст. 34. Закону України «По іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або за рішенням суду може бути передано іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України, яка підлягала застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги . Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не є зареєстрованим у спірному домоволодінні (а.с. 57). Так, згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Дніпропетровській області відповідач є зареєстрованим за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Кузнєцова, буд. № 21. Доказів проживання відповідача у спірному домоволодінні суду не надано. Відповідно до вимог ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. У звязку з викладеним, суд доходить висновку, що в задоволенні позову в частині виселення та зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України слід відмовити з-за відсутності спору між сторонами щодо викладених обставин.

Суд також вважає, що позов в частині виселення будь-яких інших осіб із спірної квартири задоволенню не підлягає через неконкретизованість позовних вимог та недоведеності предмету спору, що не позбавляє права позивача звернутись до суду окремо з такою вимогою к конкретним особам при наявності спірних правовідносин між ними. Суд також зауважує, що відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Статтею 7 цього ж Закону встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм матеріального закону, прийняте рішення суду про виселення відповідно є підставою для зняття цієї особи з реєстрації, тому вимоги про додаткові зобовязання реєстраційного органу вчинити ці дії є такими, що не узгоджуються з вказаними вимогами чинного законодавства та є передчасними.

Суд вважає вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, у звязку з чим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на вказане домоволодіння, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Крім того згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати, і його вимоги задоволені частково, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 61, 88,207, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 526,530, 553, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України Про іпотеку, ст. 109 ЖК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задовольнити частково.

2. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № DNZ0GK00000072 від 19.04.2007 року на загальну суму 100 359,73 доларів США, яка складається із наступного: 36 412,06 доларів США заборгованість за кредитом, 21 969, 79 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 218,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 32 951,05 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31, 29 доларів США штраф (фіксована частина), 4 777, 54 доларів США штраф (процентна складова), що за курсом 7,99 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 15 квітня 2013 року складає 801 874 (вісімсот одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн. 28 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки домоволодіння № 64, що знаходиться по вул. Фрунзе, м/р Таромське, в м. Дніпропетровську під літ. А-1, шл.наб житлова площа 51,60 кв.м., загальна площа 70,1 кв.м. Б-1 сарай, шл.бл., В- убиральна, дерев., Г-сарай, цегла, Д погріб з шийкою, шл.бл., Е літня кухня, шл.бл., Ж- сарай (тим час.), 1- мостіння, та яке належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівліпродажу, посвідченого 19.04.2007 року нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 2289, для задоволення грошових вимог ПАТ КБ «Приватбанк».

3. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки домоволодіння № 64, що знаходиться по вул. Фрунзе, м/р Таромське, в м. Дніпропетровську, під літ. А-1, шл.наб житлова площа 51,60 кв.м., загальна площа 70,1 кв.м., Б- сарай, шл.бл., В- убиральня, дерев., Г- сарай, цегла, Д погріб з шийкою, шл.бл., Е літня кухня, шл.бл., Ж- сарай (тимчас.) дерев., 1- мостіння - шляхом надання права іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» на продаж предмета іпотеки від імені ОСОБА_1 ОСОБА_3 способом з отриманням усіх необхідних правоустановлюючих документів на таке домоволодіння. Початкову ціну майна встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки субєкту оціночної діяльності, виконаної на стадії укладення договору купівлі продажу.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені ним та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Д.В. Мовчан