Рішення № 34315433, 21.10.2013, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1506/13-ц

Провадження 2/190/570/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 жовтня 2013 року м. П'ятихатки

П'ятихатськийрайонний суд Дніпропетровськоїобласті

у складі: головуючого судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гук С.Р.,

прокурора Романової К.С.,

представника позивача Шкурко Л.О.,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Пальмирівської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області до ОСОБА_3, треті особи - Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, П'ятихатська районна державна адміністрація, про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

16.09.2013 р. прокурор П'ятихатського району пред'явив до суду позов в інтересах держави в особі Пальмирівської сільради П'ятихатського району до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, обґрунтовуючи вимоги тим, що за межами Пальмирівської сільської ради П'ятихатського району розташована земельна ділянка площею 6,0 га. Проведеною 25.06.2013 р. відділом оперативного контролю за дотриманням земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 самовільно зайняв цю ділянку, використовує її без правовстановлюючих документів і вирощує на земельній ділянці сільськогосподарську культуру «кукурудзу», про що складено акт, а також проведено розрахунок завданої державі шкоди. Просить стягнути з ОСОБА_3 суму завданої шкоди у розмірі 5839 грн..

Прокурор Романова К.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник позивача Шкурко Л.О. позов підтримала і наполягала на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав і пояснив, що дійсно мав і в теперішній час має намір користуватися земельною ділянкою площею 6,0 га, що розташована на території Пальмирівської сільської ради. Ще у 2007 р. отримав дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду, замовив і почав виготовляти технічну документацію, але договір оренди цієї ділянки з ним не був укладений по теперішній час. Був присутній при проведенні перевірки та складання актів обстеження ділянки, претензій до їх складання не висловлював, оскільки розуміє незаконність користування ним земельною ділянкою. Вважає, що він добросовісно обробляє землю, своїми силами і технікою привів її у належний до обробітку стан.

Треті особи - Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, П'ятихатська районна державна адміністрація про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, своїх представників у судове засідання не направили і подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні у справі письмові докази суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що на території, але поза межами Пальмирівської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області розташована земельна ділянка площею 6,0 га, яка віднесена до земель сільськогосподарського призначення та належить до державної власності.

Перевіркою відділом оперативного контролю за дотриманням земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області складено акт № 244/27 від 25 червня 2013 р. (а.с. 11-14), встановлено, що земельна ділянка площею 6,0 га фактично використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 без відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання в користування (оренду). Земельна ділянка на момент перевірки засіяна кукурудзою, що вказує на самовільне використання земельної ділянки за рахунок земель, не наданих у власність чи користування. З актом погодився ОСОБА_3, підписав його і претензій до акту не висловив.

Крім того, 25.06.2013 р. головним спеціалістом вказаного відділу Шаповаловим Д.В. складено акт обстеження земельної ділянки № 48/27 (а.с. 15), з якого слідує, що земельна ділянка площею 6,0 га самовільно використовується ОСОБА_3 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади. Акт погоджений ОСОБА_3 та ним підписаний.

Згідно розрахунку Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області (а.с. 20) заподіяна ОСОБА_3 шкода внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 6,0 га, яка розташована на території Пальмирівської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, становить 5839 грн..

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» термін «самовільне зайняття земельної ділянки» визначає будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Положеннями ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності або право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації, забороняється.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення тощо.

Приписами ст. 211 ч. 1 п. «б» ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Частиною 3 статті 152 ЗК України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_3 заподіяної внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки шкоди, оскільки відповідач не має ані права власності, ані права постійного користування земельною ділянкою чи права оренди, бо не укладав договору оренди, не одержав документ, що посвідчував би ці права.

На підставі ст.ст. 83, 116, 125, 126, 152, 157, 211 ЗК України, ст.ст. 1, 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 16 ЦК України України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави в особі Пальмирівської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (р/р 33117331700274 в ГУ ДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989321, МФО 805012) 5839 (п'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) гривень в рахунок відшкодування завданої шкоди, а також 229 гривень 40 копійок судового збору в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2013 року.

Суддя