Рішення № 34314146, 16.10.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2013 р.Справа № 921/1016/13-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хандлопекс", вул. Городоцька, 355-3, м. Львів, Львівська область, 79040

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумеранг", вул. Бережанська, 47, м. Тернопіль, 46000

про стягнення 23389.24 грн.

за участю представника позивача: Германович І. М., довіреність від 11.10.2013р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хандлопекс" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача ТОВ "Бумеранг" про стягнення 23389.24 грн., в т. ч. 20736.00 грн. основної заборгованості, 1825.70 грн.- тридцяти відсотків річних та 827.54 грн. пені.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані в судовому засіданні повноважним представником, посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого ним, на підставі видаткових накладних, товару, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, з врахування санкцій, в розмірі 23389.24 грн., стягнення якої і є предметом судового розгляду.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причин цьому не повідомив, витребуваних документів не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні повноважному представнику позивача належні йому права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

27 березня 2013р. між господарським товариством "Хандлопекс" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бумеранг" (Покупець) укладено договір поставки №20 (далі - Договір).

Згідно умов даного правочину (п. 1.1) Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар відповідно до рахунків та накладних, що є невід'ємними частинами даного Договору.

Покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару, вказану у накладній у повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження матеріальних цінностей (п. 4.1, 4.2).

Вивіз продукції здійснюється Покупцем власними силами та за власні кошти, якщо інше не передбачено договірними умовами (п. 6.2).

Термін дії даного Договору у його п. 7.7 визначено до 31.12.2013р., а в частині зобов'язань до їх повного виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, яким у відповідності до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов правочину, продав відповідачу товар, згідно видаткових накладних: №304 від 24.05.2013р., №346 від 07.06.2013р., на загальну суму 22262.00 грн.

Отримання даної продукції підтверджується: по накладній від 24.05.2013р. підписом довіреної особи ТОВ "Бумеранг" Костриби І. М. (довіренсть і №43 від 23.05.2013р.); по накладній від 07.06.2013р. відтиском печатки з підписом повноважної особи відповідача.

Проте вартість отриманого товару Покупцем оплачено лише частково в сумі 1526.00 грн., про що свідчать банківські виписки від 07.06.2013р. та 22.08.2013р., копії яких знаходяться у матеріалах справи.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Позивачем 11.09.2013р., згідно фіскального чека №3496 та опису вкладення, направлено на адресу відповідача претензію №11/09/13 у формі вимоги про сплату спірної суми заборгованості, яка останнім залишена без задоволення.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на день звернення із позовом та вирішення спору становить 20736.00 грн., яка відповідачем у встановленому процесуальним законодавством порядку не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що при несвоєчасній оплаті за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, тридцяти відсотків річних, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Із наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку слідує, що ним відповідачу пеню в сумі 827.54 грн.визначено, за період з 07.06.2013р. по 26.09.2013р.

За наслідками проведеного перерахунку, судом встановлено, що Постачальником, з врахуванням п. 6 ст. 232 ГК України та умов Договору, здійснені відповідні обчислення, а відтак заявлену до стягнення суму пені слід задовольнити в повному обсязі.

Також, судом розглянуто представлений розрахунок тридцяти відсотків річних, за період з 07.06.2013р. по 26.09.2013р., в сумі 1825.70 грн., який суд вважає обґрунтованим та правомірним, а тому в цій частині вимог позов також підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумеранг" (вул. Бережанська, 47, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 31602501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хандлопекс" (вул. Городецька, 355-3, м. Львів, Львівська область, ідентифікаційний код 37800770) - 20736 (двадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн. 70 коп. тридцять відсотків річних, 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 54 коп. пені та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 21.10. 2013р.