Рішення № 34313998, 17.10.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. Справа № 915/1480/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" /54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40/

до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України /54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41/

про визнання недійсним рішення

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Рудяк С.О. (довіреність від 29.07.2013 №01/53-117), Волик В.М. (довіреність від 22.05.2013 №01/53-79), Клис Н.А. (довіреність від 26.12.2012 №01/33-421), Тюнін М.В. (довіреність від 04.02.2013 №01/53-22)

від відповідача: Войтенкова І.О. (довіреність від 25.06.2013 №18)

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2013 №80-ріш.

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що спірне рішення відповідача суперечить ст.ст. 1, 2, 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 1, 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", п.п. 30, 36, 37, 38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи тим, що спірне рішення відповідача повністю грунтується на чинному законодавстві України та фактичних обставинах справи. Безпосередньо для підключення електропостачання технічна перевірка не є необхідною, оскільки проводиться вже після того, як здійснено підключення електроустановок споживача. Якщо під час відновлення електропостачання позивач проводить технічну перевірку, то рахунок на оплату такої послуги має надаватись споживачу лише у тому разі, якщо під час проведення перевірки представниками позивача було виявлено пошкодження, втрату або неправильну роботу приладу обліку саме з вини споживача. Позивач, висуваючи вимогу про оплату вартості технічної перевірки електроустановки споживача обов'язковою умовою для відновлення йому електропостачання, при тому, що сам споживач не замовляв у нього цієї послуги (виконання робіт), відповідних договорів на її надання не укладав, допустив порушення норм ст. 16, 25 Закону України «Про електроенергетику» та ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Наслідком таких дій є ущемлення інтересів споживачів, що є однією з кваліфікуючих ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку.

Ухвалою суду від 23.08.2013 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 16.09.2013 о 16 год. 10 хв.

У судовому засіданні 16.09.2013 судом оголошувалась перерва до 25.09.2013 о 15 год. 00 хв.

У судовому засіданні 25.09.2013 судом оголошувалась перерва до 03.10.2013 о 16 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 03.10.2013 розгляд справи був відкладений на 17.10.2013 о 12 год. 00 хв. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2013 адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла спірне рішення № 80-ріш у справі № 1-26.213/01-2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Даним рішенням відповідач:

- визнав, що позивач займав монопольне становище у 2011-2012 роках на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню у межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача, як такий, що на цьому ринку не мав жодного конкурента;

- визнав, що дії позивача, які полягали у висуванні вимог до гр. Титаря О.І. щодо оплати вартості технічної перевірки електроустановки цього споживача, що мешкає за адресою: м. Миколаїв, вул. Фурманова, 53, як обов'язкової умови для відновлення йому електропостачання, при тому, що сам споживач не замовляв у позивача цієї послуги (виконання робіт) і відповідних договорів на її надання, як то вимагається законодавством, не укладав, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- за вчинене порушення наклав на позивача штраф у розмірі 68000 гривень.

Вказане рішення позивач отримав 11.07.2013, що підтверджується листом відповідача від 08.07.2013 № 1-292/80-1965 та поясненнями позивача.

При прийнятті даного рішення відповідач керувався наступними обставинами та висновками:

- позивач здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом;

- товаром є постачання електричної енергії за регульованим тарифом, споживачі - населення Миколаївської області, товарними межами ринку є постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню, територіальні межі ринку - межі території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача;

- позивач є єдиним суб'єктом господарювання, який постачає електричну енергію за регульованим тарифом населенню в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі позивача відповідно до отриманих ліцензій НКРЕ від 18.08.2005 № 177322, від 18.08.2005 № 177323, від 28.04.2011 № 500343, від 28.04.2011 № 500344;

- часовими межами ринку визначено 2011 - 2012 роки - проміжок часу, протягом якого залишились незмінні структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому;

- за визначенням ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач у 2011 - 2012 роках займав монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню у межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача, як такий, що на цьому ринку не мав жодного конкурента;

- між позивачем та гр. Титарем О.І. укладений договір від 18.03.2009 № 1109230 про користування електричною енергією, за яким позивач узяв на себе зобов'язання надійно постачати споживачу (гр. Титарю О.І.) за адресою: м. Миколаїв, вул. Фурманова, 53, електричну енергію у необхідних йому обсягах, а споживач, у свою чергу, зобов'язався сплачувати одержану електричну енергію за діючими тарифами у терміни, передбачені договором;

- 06.06.2012 споживачу було припинено електропостачання, про що складено відповідне повідомлення. Підставою для відключення споживача стало порушення ним п. 30 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (далі - ПКЕЕн).

Пунктом 30 ПКЕЕн передбачено, що якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до приладу обліку, він залишає споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати показання приладу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п. 36 ПКЕЕн відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику;

- для відновлення електропостачання у своє житло споживач (гр. Титар О.І.) 20.06.2012 звернувся до позивача, пред'явивши абонентську книжку, яка свідчила про відсутність заборгованості за спожиту електроенергію. Для підключення до електропостачання споживачу було надано квитанції на оплату послуг, в т.ч. на оплату технічної перевірки електроустановки на суму 69,12 грн.;

- на звернення споживача від 22.06.2012 позивач відповів, що останню технічну перевірку за адресою споживача було проведено 10.09.2009, тобто, термін проведення наступної технічної перевірки, 1 раз на 3 роки, співпадає з періодом відсутності доступу до електроустановки споживача;

- безпосередньо для підключення електропостачання технічна перевірка не є необхідною, оскільки технічна перевірка проводиться вже після того, як здійснюється підключення. Отже, технічна перевірка не є послугою з підключення, а проводиться енергопостачальником за власною ініціативою під час відновлення електропостачання задля реалізації обов'язку надійного постачання електроенергії, який встановлений ПКЕЕн;

- пунктом 3.33 ПКЕЕ передбачено, що технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією не рідше одного разу на 3 роки;

- якщо під час відновлення електропостачання позивач проводить технічну перевірку, то розрахунок на оплату такої послуги має надаватись споживачу тільки у тому разі, коли під час проведення перевірки представниками енергопостачальника виявлено пошкодження, втрату або неправильну роботу приладу обліку саме з вини споживача;

- позивач надав споживачу рахунок на оплату послуг з технічної перевірки без встановлення факту пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача та вказує на необхідність проведення технічної перевірки для відновлення електропостачання, тобто нав'язує споживачеві послугу з проведення технічної перевірки;

- споживач не звертався до позивача для надання послуги позачергової технічної перевірки правильності роботи засобу обліку, встановленого у його помешканні. Договір на надання послуг з технічної перевірки засобу обліку між позивачем та споживачем не укладався, плата за обсяг наданої послуги не узгоджувалась між сторонами до початку надання цих послуг, як то вимагається п.п. 1.4, 3.1. Методики, затвердженої постановою НКРЕ від 25.12.08р. № 1522;

- виконання робіт з технічної перевірки засобу обліку, встановленого у помешканні споживача, є правом позивача, і не має ознак послуги, у якій споживач мав потребу. Ці роботи можна віднести до послуг при їх замовленні споживачем, тобто при наявності попиту на вказані послуги;

- пунктом 36 ПКЕЕн передбачено виконання низки умов підключення до мереж електропостачання після відключення за порушення ПКЕЕн, серед яких умова оплати вартості технічної перевірки електроустановки взагалі не міститься;

- відповідно до п. 37 ПКЕЕн енергопостачальник має право пропонувати споживачам додаткові послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії. Тобто, правилами передбачено, що додаткові платні послуги пропонуються споживачеві, а споживач, у випадку потреби, погоджується їх сплатити, тобто існують ринкові відносини, є попит та пропозиція. У даному випадку вимога позивача оплатити вартість позапланової технічної перевірки лічильника при здійснення підключення електроенергії (якому передувало відключення споживача) висувається без замовлення чи згоди споживача, що суперечить чинному законодавству, та забезпечує позивачу надходження додаткових коштів, оскільки їх оплата є умовою поновлення електропостачання;

- позивач, висуваючи вимогу про оплату вартості технічної перевірки електроустановки споживача обов'язковою умовою для відновлення йому електропостачання, при тому, що сам споживач не замовляв у нього цієї послуги (виконання робіт), відповідних догорів на її надання не укладав, допускає ущемлення інтересів споживачів, що є однією із кваліфікуючих ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку. За умов значної конкуренції на ринку наведені дії позивача були б неможливими, оскільки маючи зацікавлення продати свій товар, позивач мав би вживати заходів щодо недопущення ущемлення інтересів споживачів в частині неправомірного висування вимог оплати робіт та послуг, яких споживачі не потребували та не замовляли. За наявності значної конкуренції на ринку споживач міг би обирати для себе іншого постачальника послуг, який дотримується вимог чинного законодавства та не допускає ущемлення його законних інтересів, які полягають в одержанні послуг з постачання електричної енергії виключно на тих умовах, що передбачені законодавством.

З огляду на монопольне становище позивача на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача, дії позивача, які полягають у висуванні вимог до гр. Титаря О.І. щодо оплати вартості технічної перевірки електроустановки цього споживача, що мешкає за адресою: м. Миколаїв, вул. Фурманова, 53, як обов'язкової умови для відновлення йому електропостачання, при тому, що сам споживач не замовляв у позивача цієї послуги (виконання робіт) і відповідних договорів на її надання, як то вимагається законодавством, не укладав, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- споживач був позбавлений послуг електропостачання у належне йому помешкання за адресою: м. Миколаїв, вул. Фурманова, 53, з 06.06.2012 до 21.05.2013. 20.05.2013 споживач звернувся до позивача з заявою щодо відновлення електропостачання за цією адресою, у зв'язку з чим з ним було укладено договір від 20.05.2013 № АЛ-1347, згідно з яким Титар О.І. цього ж дня сплатив 259,62 грн., в т.ч. за повторне підключення побутових споживачів на вводі 1-ф. 3 ПЛ - 150,18 грн. (з ПДВ), за відшкодування транспортних витрат - 109,44 грн. (з ПДВ). Позивач виконав підключення до електропостачання помешкання споживача без стягнення з нього плати за технічну перевірку електроустановки.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 1 ПКЕЕн ці Правила регулюють відносини між громадянами (далі - споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 30 ПКЕЕн якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до приладу обліку, він залишає споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати показання приладу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п. 37 ПКЕЕн енергопостачальник має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.

Відповідно до п. 38 ПКЕЕн енергопостачальник зобов'язується: гарантувати безпечне користування послугами, пов'язаними з електропостачанням, за умови дотримання споживачами вимог правил безпечної експлуатації внутрішньої електромережі, електроустановок та побутових електроприладів; проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором.

Згідно з п. 40 ПКЕЕн енергопостачальник безплатно здійснює: планові повірку, обслуговування та ремонт приладів обліку (крім випадків, передбачених абзацом першим пункту 17 цих Правил).

Відповідно до п. 17 ПКЕЕн у разі пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача він відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового приладу обліку. В інших випадках перевірка, ремонт або заміна пошкодженого чи втраченого приладу обліку здійснюється за рахунок енергопостачальника або організації, яка відповідає за збереження приладу обліку.

Згідно з п. 2.19. розділу V Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.06р. № 258, перед увімкненням під напругу електроустановки і введенням тимчасово вимкненого обладнання на вимогу неелектротехнічних працівників оперативний працівник повинен оглянути обладнання, переконатися в його готовності до увімкнення під напругу, попередити працюючих на ньому працівників про наступне увімкнення та впевнитись у відсутності сторонніх осіб на обладнанні, що вмикається під напругу.

Відповідно до п.п. 1.4.-1.6. Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, затвердженої постановою НКРЕ від 25.12.2008 № 1522, виконання додаткових робіт (послуг) здійснюється на підставі договору, який укладається між замовником і виконавцем згідно з чинним законодавством України. Перелік додаткових робіт (послуг) наведений в додатку 1 до цієї Методики. Вартість додаткових робіт (послуг) не включається до складу витрат на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом і обліковується окремо від витрат з ліцензованої діяльності у випадку виконання зазначених робіт (послуг) виконавцем.

Згідно з додатком № 1 до цієї Методики до переліку додаткових робіт (послуг) входить позачергова технічна перевірка правильності роботи засобу обліку.

З матеріалів справи вбачається та визнається обома сторонами, що споживач (гр. Титар О.І.) порушив п. 30 ПКЕЕн та не передав позивачу у встановлений строк відомостей про кількість спожитої електричної енергії, внаслідок чого позивач реалізував своє право та припинив постачання електричної енергії даному споживачу.

Повідомленням про послуги позивач запропонував гр. Титарю О.І. провести технічну перевірку електроустановки споживача та оплатити її вартість в розмірі 69,12 грн., проте акцепту цієї пропозиції від даного споживача не отримав.

Відповідно до п. 36 ПКЕЕн відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику.

Після звернення 20.05.2013 гр. Титаря О.І. в установленому порядку до позивача з заявою про відновлення електропостачання за адресою помешкання споживача та укладення між споживачем та позивачем договору від 20.05.2013 № АЛ-1347, згідно з яким Титар О.І. цього ж дня сплатив 259,62 грн., в т.ч. за повторне підключення побутових споживачів на вводі 1-ф. 3 ПЛ - 150,18 грн. (з ПДВ), за відшкодування транспортних витрат - 109,44 грн. (з ПДВ), 21.05.2013 позивачем було здійснено відновлення електропостачання даного споживача, при здійсненні якого позивач, не висуваючи до споживача неакцептованих ним вимог про оплату послуг з технічної перевірки електроустановки останнього, самостійно, з метою гарантування безпечного користування послугами, пов'язаними з електропостачанням, здійснив технічну перевірку 1-ф електроустановки споживача, що підтверджується актом технічної перевірки від 21.05.2013.

В той же час, спірним рішенням відповідач визнав дії позивача, які полягали у висуванні вимог до гр. Титаря О.І. щодо оплати вартості технічної перевірки електроустановки цього споживача, що мешкає за адресою: м. Миколаїв, вул. Фурманова, 53, як обов'язкової умови для відновлення йому електропостачання, при тому, що сам споживач не замовляв у позивача цієї послуги (виконання робіт) і відповідних договорів на її надання, як то вимагається законодавством, не укладав, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, у зв'язку з чим наклав на позивача штраф в розмірі 68000 грн.

За вищевикладених обставин, господарський суд вважає, що відповідач не довів обставини, які мають значення для справи, і які визнав встановленими, а також дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи. Відповідачем взагалі не враховано, що п. 36 ПКЕЕн передбачено, що відновлення електропостачання споживача здійснюється після оплати споживачем витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику.

Дана обставина є підставою для визнання недійсним спірного рішення відповідача та відповідно задоволення позову позивача.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Господарським судом встановлено, що у спірному рішенні відповідач дійшов висновку, що за наявності значної конкуренції на ринку споживач міг би обирати для себе іншого постачальника послуг, який дотримується вимог чинного законодавства та не допускає ущемлення його законних інтересів, які полягають в одержанні послуг з постачання електричної енергії виключно на тих умовах, що передбачені законодавством.

З огляду на вищевикладені, встановлені судом, обставини недоведеності висновків відповідача щодо незаконних дій позивача, господарський суд вважає, що відповідачем у спірному рішенні не доведено, що дії позивача по пропонуванню споживачу оплатити послуги з технічної перевірки електроустановки споживача були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, що є окремою підставою для задоволення господарським судом позову позивача.

Щодо інших підстав позову позивача, то господарський суд вважає необхідним зазначити, що норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. Тому, зокрема, не можуть братись до уваги посилання сторін спору на те, що той чи інший ринок товарів, вивчення якого проводиться органом Антимонопольного комітету України, не передбачений законом. Господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти задоволення позову позивача, оскільки вони не грунтуються на чинному законодавстві України та фактичних обставинах справи.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Відповідно до ст. 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2013 №80-ріш у справі № 1-26.213/01-2013 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

3. Стягнути з Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41, код 22440366) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код 23399393) 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код 23399393) з державного бюджету України судовий збір в сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням від 16.08.2013 № 35199, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 23.10.2013.

Суддя Д.О.Бездоля