Рішення № 34313971, 16.10.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 915/1497/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Щукіна В.Б., довіреність від 12.07.2012р.

від відповідача: Драндалуш Є.В., довіреність №744 від 22.07.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Технологій «ВіК» (54036, м. Миколаїв, вул. Поштова, 30-А, код ЄДРПОУ 33437218)

до відповідача: Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Київська, 129-А, код ЄДРПОУ 33089321)

про: стягнення 48380,01 грн.,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Технологій «ВіК» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» 49107,40 грн., з яких: 28147,72 грн. основного боргу, 2484,09 грн. трьох відсотків річних, 1627,98 грн. втрат від інфляції, 2342,84 грн. пені та 14504,77 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

Позовні вимоги ТОВ «Центр Технологій «ВіК» мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №10/08-2010 від 27.08.2010р. в частині здійснення своєчасного та повного розрахунку за отриманий товар.

13.09.2013р. за вх.№17887/13 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 28147,72 грн. основного боргу, 2379,35 грн. трьох відсотків річних, 1598,83 грн. збитків від інфляції, 2342,84 грн. пені та 13911,27 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

На виконання вимог ухвали суду від 27.08.2013р. сторонами надано до суду витребувані судом документи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову частково заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 11.09.2013р. за вх.№17722/13, відповідно до якого визнав позовні вимоги на суму 35184,63 грн., з яких: 28147,72 грн. основного боргу, 5066,57 грн. пені та 1970,34 грн. штрафу, у решті позовних вимог просить суд відмовити.

У відповідності до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 17.09.2013р. оголошувалась перерва до 16.10.2013р. об 11:00.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

27.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Технологій «ВіК» (Постачальник, позивач) та Комунальним підприємством Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» (Покупець, відповідач) був укладений договір №10/08-2010, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити фасонні вироби, надалі «Продукція», партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими в Рахунках-фактурах або Специфікаціях Сторонами в (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п.4.1.2 договору Постачальник на протязі нормально необхідного часу направляє Покупцю по факсу рахунок-фактуру з зазначенням вартості вказаної у замовленні продукції, строку її постачання та оплати. Рахунок-фактура є підтвердженням Постачальника замовлення Покупця. Відповідно до п.3 ст. 205 ЦК України умови щодо строків і оплати партії продукції, та/або інші умови, визначені рахунком-фактурою, вважаються узгодженими Покупцем, якщо на протязі двох робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від нього не надійде зауважень, про що також свідчить підпис Покупця за цим договором.

Пунктом 4.1.3 договору встановлено, що достатнім підтвердженням всіх умов поставки, зазначених в товаропровідних документах, буде також приймання Покупцем продукції в порядку, передбаченому п.4.4 даного договору, незалежно від наявності замовлення або підтвердження Покупцем умов поставки, зазначених у рахунку-фактурі.

Відповідно до п.4.4 договору поставка партії продукції повинна супроводжуватись передачею Покупцю накладної Постачальника та/або акта здавання-приймання вантажу до перевезення, підписання кожного з яких представником Покупця або експедитором (у випадку доставки продукції перевізником), буде свідчити про отримання Покупцем продукції. Представник Покупця повинен надати Постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання матеріальних цінностей (Довіреність ТМЦ). На момент передачі продукції допускається узгодження довіреності ТМЦ від Покупця за факсом, з наступною передачею оригіналу в порядку п.4.4 цього договору.

За п.4.6 договору датою поставки продукції вважається дата накладної Постачальника, що передається Покупцю, та/або дата підписання акту здавання-приймання вантажу до перевезення. При цьому обов'язок Постачальника поставити продукцію Покупцю вважається виконаним у момент передачі продукції перевізнику для доставки Покупцю або з моменту забезпечення наявності продукції на складі Постачальника (допускається інформування про це в телефонному режимі), якщо специфікацією передбачена вибірка продукції зі складу Постачальника.

У відповідності до п.5.1 Покупець повинен оплатити 100% вартість продукції, не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі продукції, якщо інший термін не визначений рахунком-фактурою в порядку, передбаченому даним договором.

Згідно з п.5.3 договору у випадку невиконання (прострочення) Покупцем зобов'язання по оплаті продукції з моменту настання передбачених договором термінів, він за вимогою Постачальника сплачує на користь Постачальника крім неустойки, передбаченої даним договором, 3% річних за весь час прострочення (відповідно до ст. 625 ЦК України).

За п.5.6 договору у разі поставки продукції Покупцю до моменту її оплати (у випадках, передбачених п.4.1.3 цього договору, коли терміни оплати не були узгоджені сторонами, або в разі передачі Покупцю продукції, що постачається на умовах повної або часткової передоплати, до моменту її оплати), обов'язок з оплати вартості продукції виникає у Покупця з моменту передачі йому продукції в повному розмірі, зазначеному у відповідних рахунках-фактурах /специфікаціях та/або товаросупровідних документах.

Відповідно до п.8.1 договору кожна із сторін несе відповідальність за невиконання умов даного договору у відповідальності з діючим законодавством та цим договором.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати продукції або термінів виконання обов'язків, передбачених п.п. 4.5 та 5.6 даного договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 0,5% вартості узгодженої партії продукції за кожний день прострочення.

У відповідності до п.8.4 договору сторони компенсують друг другу всі збитки в повному обсязі зверх неустойки, які виникли в результаті повного або часткового невиконання якої-небудь зі сторін умов цього договору. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань з оплати продукції за цим договором припиняється після належного виконання цього зобов'язання.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р.

Згідно з п.11.5 договору якщо Покупець прострочив терміни оплати продукції, поставленої з відстрочкою оплати або поставленої на умовах часткової передоплати, на прострочену суму за письмовою вимогою Постачальника нараховуються проценти за використання чужих грошових коштів відповідно до ст. 536 ЦК України, п.6 ст. 231 ГК України в розміні подвійної облікової ставки НБУ з дня, коли продукція повинна була сплачена Покупцем до дня її фактичної оплати. У випадку прострочення Покупцем термінів оплати продукції понад 15 днів, Постачальник відповідно п.5 ст. 694 ЦК України має право нарахувати проценти за використання чужих коштів в розмірі 17% річних за весь період відстрочення оплати, починаючи з моменту передачі продукції Покупцю.

На виконання договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 30147,72 грн., що підтверджується видатковими накладними №00463 від 14.09.2010р. на суму 15073,86 грн. та №00722 від 07.12.2010р. на суму 15073,86 грн. (а.с. 18, 20), підписаними представником позивача, підписи якого скріплено печатками, та уповноваженими представниками відповідача, які діяли на підставі виданих відповідачем довіреностей №11 від 14.09.2010р. та №53 від 06.12.2010р. (а.с. 17, 19).

На оплату поставленого товару ТОВ «Центр Технологій «ВіК» виставлено рахунки-фактури №642 від 14.09.2010р. на суму 15073,86 грн. та №964 від 07.12.2010р. на суму 15073,86 грн., а також згодом повторні рахунки-фактури №1200 від 01.11.2011р. на суму 15073,86 грн. та №94 від 06.02.2012р. на суму 14073,86 грн.

Таким чином позивач свої договірні зобов'язання виконав в повному обсязі.

Натомість відповідач своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару належним чином не виконав, розрахувавшись за отриманий товар лише частково на суму 2000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8303 від 10.11.2011р. на суму 1000 грн. та №1267 від 07.02.2012р. на суму 1000 грн. (а.с. 21-22), у зв'язку з чим у нього виник борг перед позивачем у розмірі 28147,72 грн.

11.07.2013р. за вих.№70 (а.с. 23, докази надсилання - а.с. 26-27) позивач надіслав відповідачу претензію щодо сплати заборгованості за договором поставки №10/08-2010 від 27.08.2010р., в якій заявив вимогу про сплату КП Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» наявного боргу.

Між тим, відповідачем претензію позивача було залишено без відповіді та задоволення, наявний борг не сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом та подальшою заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач проти позову частково заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, відповідно до якого визнав факт поставки йому товару за видатковими накладними №00463 від 14.09.2010р. та №00722 від 07.12.2010р., а також визнав позовні вимоги на суму 35184,63 грн., з яких: 28147,72 грн. основного боргу, 5066,57 грн. пені та 1970,34 грн. штрафу, у решті позовних вимог просить суд відмовити через те, що КП Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» є підприємством державного сектору економіки та у нього відсутні кошти на оплату нарахованих йому трьох відсотків річних, індексу інфляції та відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вимог ч.ч. 1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарським судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №10/08-2010 від 27.08.2010р. в частині здійснення своєчасної та повної оплати поставленого товару. Жодних доказів погашення наявного боргу відповідач до суду не надав, більш того у своєму відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях визнав наявність у нього основного боргу в розмірі 28147,72 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Центр Технологій «ВіК» про стягнення з відповідача 28147,72 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 2342,84 грн. пені за неналежне виконання договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі п.8.3 договору, вимог ст.ст. 549-552 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України.

При цьому господарський суд приймає до уваги розрахунок пені, наданий позивачем до суду в позовній заяві, вважає його обґрунтованим та таким, що зроблений з повним дотриманням норм чинного законодавства України, з огляду на що приходить до висновку про підставність та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Центр Технологій «ВіК» в частині стягнення з відповідача 2342,83 грн. пені.

Щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних та індексу інфляції слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд приймає до уваги розрахунки трьох відсотків річних та індексу інфляції, надані позивачем до суду в заяві про зменшення розміру позовних вимог за вх.№17887/13 від 13.09.2013р., вважає їх обґрунтованими та такими, що зроблені з повним дотриманням норм чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ «Центр Технологій «ВіК» в частині стягнення з відповідача 2379,35 грн. трьох відсотків річних та 1598,83 грн. індексу інфляції.

Відносно стягнення з відповідача відсотків за неправомірне користування чужими коштами слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Господарський суд приходить до висновку, що на підставі п.11.5 договору, вимог ст. 536 ЦК України, ст. 232 ГК України вимоги позивача про стягнення з відповідача 13911,27 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд не приймає до уваги посилань відповідача в якості підстави для часткової відмови у задоволенні позову на відсутність у нього коштів на оплату нарахованих йому трьох відсотків річних, індексу інфляції та відсотків за неправомірне користування чужими коштами у зв'язку з віднесенням його до державного сектору економіки, оскільки такі обставини не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення ним свого договірного зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Центр Технологій «ВіК» в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Технологій «ВіК» задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Київська, 129-А, код ЄДРПОУ 33089321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Технологій «ВіК» (54036, м. Миколаїв, вул. Поштова, 30-А, код ЄДРПОУ 33437218) 28147 (двадцять вісім тисяч сто сорок сім) грн. 72 коп. основного боргу, 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 35 коп. трьох відсотків річних, 1598 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 83 коп. індексу інфляції, 2342 (дві тисячі триста сорок дві) грн. 84 коп. пені, 13911 (тринадцять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 27 коп. відсотків за неправомірне користування чужими коштами та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська