Рішення № 34313921, 23.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2013 р. Справа № 914/3431/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», м.Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м.Львів

про визнання припиненим права оренди Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» земельної ділянки за договором оренди землі, укладеного 22.02.2005 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» та Львівською міською радою

Представники сторін:

Від позивача: Нецкар Ю.І. - представник

Від відповідача: Колос Е.Б. - начальник відділу правового забезпечення

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», м.Львів до відповідача: Львівської міської ради, м.Львів про визнання припиненим права оренди Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» земельної ділянки за договором оренди землі, укладеним 22.02.2005 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» та Львівською міською радою.

Ухвалою господарського суду від 06.09.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 01.10.2013р.

Ухвалою суду від 01.10.2013р. відкладено розгляд справи на 17.10.2013р.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.10.2013р. оголошено перерву до 23.10.2013р. з метою подачі графічних матеріалів житлового мікрорайону по вул.Шевченка, 134 «а» і по вул.Шевченка, 134 у м.Львові і доказів присвоєнання адреси: м.Львів, вул.Шевченка, 134 «а».

Позивачем явку представника в засідання суду, яке відбулося 23.10.2013р. забезпечено, подано клопотання від 22.10.2013р. (вх.№44207/13 від 23.10.2013р.) в якому виражено прохання про долучення до матеріалів справи: розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 09.02.2008р. №186 про присвоєння новозбудованому житловому будинку, який позначений в техпаспорті від 12.12.2007р. лі. «А-9», загальною площею 14518,7 кв.м. комплесного житлового мікрорайону (кварталу) на вул..Шевченка, 134 (перша черга), поштового номера 134 «А» на вул..Шевченка в м.Львові; листа ОСББ «Західні ворота» від 28.02.2012р, адресованого директору ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій» Я.Я. Візняку; запиту ОСББ «Західні ворота» №13/09, адресованого міському голові А.І.Садовому; припису Державної інспекції сільського господарства в Львівській області від 29.04.2013р. №664; списку мешканців; акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Львівській області від 29.04.2013р.; планів відведення земельної ділянки, які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи. Крім того, представником позивача подано клопотання від 21.10.2013р. (вх..№44208/13 від 23.10.2013р.) про видачу копії ухвали про оголошення перерви від 17.10.2013р., яку судом задоволено і представнику позивача п.Нецкару Ю.І. видано копію ухвали про оголошення перерви від 17.10.2013р.

Відповідачем явки представника в засідання суду, яке відбулося 23.10.2013р. забезпечено, позовні вимоги заперечено.

Судом встановлено:

22.02.2005р. між Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» та Львівською міською радою було укладено договір оренди землі., відповідно до якого ДП «ЛЗЗК» отримало в оренду у Львівської міської ради земельну ділянку пл. 1,74 га розташовану за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 134 для будівництва житлового кварталу строком на 10 років до 16.12.2014 року.

ДП «ЛЗЗК» з початку виникнення права оренди вказаної земельної ділянки по червень 2013 року сплачувало до бюджету орендну плату за користування цією земельною ділянкою.

Будівництво першої черги житлового комплексу завершилось та було прийняте в експлуатацію 21.12.2007 року за актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 21.12.2007 року комплексного житлового мікрорайону (кварталу) на вул. Т.Шевченка, 134 (1-черга), а другої черги 18.12.2008 року за актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18.12.2008 року комплексного житлового мікрорайону (кварталу) на вул. Т.Шевченка, 134 (2 черга).

Право власності на квартири та нежитлові приміщення житлового комплексу було набуте інвесторами, яким виконавчим комітетом Львівської міської ради видані свідоцтва про право власності, що підтверджується поданим позивачем списком мешканців станом на 13.09.2013р.

Власниками квартир та нежитлових приміщень зазначеного житлового комплексу створене Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Західні Ворота» (м. Львів, вул. Шевченка, 134 А, код ЄДРПОУ 36118496).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будімекс» на підставі договору на пайову участь у будівництві житла від 27.12.2004 року, від імені ДП «ЛЗЗК» передало ОСББ «Західні Ворота» активи першої та другої черги житлового комплексу по вул. Т.Шевченка, 134 А у м. Львові за актом приймання-передачі активів першої та другої черги житлового комплексу від 09.12.2011 року.

Таким чином, позивач вважає, що право оренди ДП «ЛЗЗК» земельною ділянкою у м. Львові по вул. Шевченка, 134 припинилось 09.12.2011 року в силу закону (ч. 2 ст. 120, п. «є» ч. 1 ст.141 ЗКУ, ч.3 ст. 7, ч.1 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі»), в зв'язку з переходом права власності на житловий комплекс, розташований на вказаних земельних ділянках до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Західні Ворота» (м. Львів, вул. Шевченка, 134 А, код ЄДРПОУ 36118496) і починаючи з 1 січня 2012 року орендну плату за користування земельною ділянкою 1,74 га, розташованою за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 134 зобов'язане сплачувати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Західні Ворота» їм. Львів, вул. Шевченка, 134 А, код ЄДРПОУ 36118496).

Проте, як стверджує позивач, вищевказана земельна ділянка продовжує бути зареєстрована за ДП «ЛЗЗК» на праві оренди. Відтак, позивач змушений сплачувати орендну плату за користування цією земельною ділянкою, незважаючи на відсутність правових підстав (припинення права оренди земельної ділянки).

При цьому, ДП «ЛЗЗК» зверталось з відповідним листом від 04.01.2013р. №4 до Львівської міської ради, в якому просило прийняти рішення про припинення договору оренди землі, проте Львівською міською радою в задоволенні листа відмовлено та запропоновано укласти додаткову угоду до договору оренди землі, якою передбачено підвищення розміру орендної плати.

Оскільки, така відмова відповідача свідчить про невизнання ним припинення права оренди ДП «ЛЗЗК» спірної земельної ділянки позивач звернувся до суду з позовом про визнання права оренди припиненим.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст, 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Право оренди земельною ділянкою, відповідно до глави 15 Земельного кодексу України, є складовою права користування землею.

Пунктом "є" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно ч.2 ст.19 ЗУ «Про оренду землі» після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

За змістом ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, у тому числі, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Крім того, ч. 2 ст. 120 ЗК України встановлено, що у випадку коли житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ст.1 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» житловий комплекс - це єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній житловим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

За змістом ст. 11 ЗУ «Про ОСББ» об'єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс.

Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.

Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що право оренди ДП «ЛЗЗК» земельною ділянкою у м. Львові по вул. Шевченка, 134 припинилось 09.12.2011 року в силу закону (ч. 2 ст. 120, п. «є» ч. 1 ст.141 ЗКУ, ч.3 ст. 7, ч.2 ст.19, ч.1 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі»), в зв'язку із завершенням будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію і переходом права власності на житловий комплекс, розташований на вказаних земельних ділянках до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Західні Ворота», на підставі акту приймання-передачі активів першої та другої черги житлового комплексу від 09.12.2011 року.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Також, ч.33 ст. 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У частині другій статті 20 ГК України зазначено, що способами захисту прав суб'єктів господарювання є, зокрема, визнання наявності або відсутності прав та припинення господарських правовідносин.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. 141 ЗК України, ст.ст. 19, 31 ЗУ «Про оренду землі» припинення права користування земельною ділянкою означає такий стан сторін, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Заперечення відповідачем факту припинення права оренди земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки залишає позивача в стані правової невизначеності відносно своїх прав і обов'язків перед відповідачем.

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-20цс11 від 21.05.2012р., яку було прийнято за результатами перегляду з підстав неоднакового застосування судами положень чинного законодавства, а саме ст. 16 Цивільного кодексу України.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту права про визнання припиненим права оренди земельної ділянки, відповідає змісту порушеного права, та спрямований на його захист, відтак є належним та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, то суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2. Визнати припиненим право оренди Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» земельної ділянки за договором оренди землі, укладеного 22.02.2005 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» та Львівською міською радою.

3. Стягнути з Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 222, код ЄДРПОУ 08006864) 1147,00 грн. судового збору.

4.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 24.10.2013р.

Суддя Станько Л.Л.