Рішення № 34310924, 04.10.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1304/8786/12 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.

Провадження № 22-ц/783/3870/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 46

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів: Богонюка М.Я., Шашкіної С.А.

з участю секретаря Рванцової О.О.

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 19 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, з участю третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, про стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, з врахуванням уточнених вимог, прийнятих судом, про стягнення з відповідача ОСОБА_5 коштів в сумі 81 863, 76 грн. як компенсації за проведений ними спільно під час перебування в шлюбі ремонт в квартирі АДРЕСА_1 та придбання меблів. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 7 серпня 1999 року до 21 січня 2011 року перебував у шлюбі з ОСОБА_5, яка є співвласником вказаної квартири разом з її родичами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (треті особи). У вказаній квартирі за сімейним рішенням мала проживати їх сім'я (він з дружиною). Він спільно з відповідачем провів ремонт квартири. Вважає, що ними для ремонту затрачено 163 727,52 грн. Оскільки це були кошти подружжя, просить стягнути в його користь ? їх частину - 81,863,76 грн.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 19 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Рішення оскаржив ОСОБА_2 Вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах справи. Зазначає, що з 7 серпня 1999 року до 21 січня 2011 року перебував у шлюбі з ОСОБА_5, яка є співвласником квартири АДРЕСА_1. Співвласниками цієї квартири є мати відповідача ОСОБА_6 та брат ОСОБА_7 Стверджує, що ним разом з дружиною під час їх шлюбу проведено ремонт спірного помешкання, придбано сантехніку та меблі на загальну суму 163 727,52 грн. В ремонт було вкладено кошти, отримані від продажу належної йому квартири АДРЕСА_2 в серпні 2007 року. Після проведення ремонту він разом з дружиною проживали в зазначеній квартирі, а мати відповідача - ОСОБА_6 проживала у квартирі в квартирі АДРЕСА_3 Вважає, що вкладені кошти в ремонт, придбання кухонних меблів та сантехніки для вказаної квартири є його спільною сумісною власністю з відповідачем, яка має повернути частину коштів, що належать йому. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечила, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, оскільки суд першої інстанції зробив свої висновки без належних підстав, справу вирішено без достатньої перевірки обґрунтованості позовних вимог і заперечень проти позову; висновки суду по суті позовних вимог не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, встановленим на підставі повної і всебічної перевірки доказів, їх дослідження і правильної оцінки; тому з висновками суду в повному об'ємі погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення цим вимогам в повному об'ємі не відповідає.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що з 7 серпня 1999 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Галицького районного суду м.Львова від 21 січня 2011 року (а.с.27).

Відповідач ОСОБА_5 є співвласником квартири АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (а.с.24).

У вказаній квартирі під час подружнього життя сторін проведено ремонт, чого вони не заперечують.

Згідно зі ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, вони мають право на поділ такого майна, яке ділиться між ними в натурі, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Кошти, вкладені сторонами в ремонт квартири, де співвласником є відповідач, належать їм на праві спільної сумісної власності, оскільки такі набуті під час шлюбу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що ремонт проводився в квартирі, яка не є їх спільною сумісною власністю. З такими висновками суду погодитися не можна.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 2 ст.59 ЦПК України, обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Встановлено, що позивач під час перебування в шлюбі мав доходи (а.с.125-129,157-158,225-228). Позивачем надано квитанції на придбання меблів під час перебування в шлюбі на суму 27 210 грн. Зокрема, відповідно до договору-замовлення на ім'я відповідача від 13 вересня 2007 року придбано меблі на суму 8 300 грн., 10 вересня 2008 року ОСОБА_2 надано послуги з виготовлення меблів на суму 18 910 грн., 16 вересня 2008 року придбано диван вартістю 7 500 грн. (а.с.22,23,60,220).

З договору підряду № 11/07 на виконання будівельно-монтажних робіт, кошторису та акту виконання робіт вбачається, що позивач був замовником на виконання таких робіт у квартирі АДРЕСА_1 Ним замовлено виконання робіт на суму 106 000 грн. (а.с.7-13,209-210). Наданими квитанціями, товарними чеками та накладними стверджується придбання будівельних матеріалів, столярних виробів, обладнання для улаштування водопостачання, водовідведення та опалення на суму 135 287,93 грн. (а.с.16-21,56-59,61-74,109-110,156,213-219,222). ОСОБА_2 укладено договори на сервісне обслуговування системи опалення за адресою квартири, співвласником якої є відповідач (а.с.14-15,211-212).

Якщо виходити з рівності часток сторін у спільно придбаному майні (меблів для квартири), то частка позивача становить 13 605 грн.(27 210 грн. :2). Договором підряду, кошторисом, актами про виконання робіт та договором на сервісне обслуговування, товарними чеками, накладними і рахунками, наданими позивачем, стверджується, що сторонами під час перебування в шлюбі проводилися ремонтні роботи в належній відповідачу як співвласнику квартирі. Такий висновок випливає з того, що у вказаних письмових доказах вказано прізвище сторін та адреса квартири, про яку йдеться. Витрати становлять 135 287,93 грн. Якщо виходити з того, що відповідач є одна із трьох співвласників квартири, части співвласників у ній не визначені, то, виходячи із рівності їх часток, слід вважати, що позивач вправі ставити вимоги про затрати на покращення частки квартири, що належить відповідачеві. До інших співвласників вимоги не заявлені. Відтак, в користь позивача слід стягнути половину коштів, направлених га ремонт 1/3 частки квартири, що належить відповідачеві, - 22 548 грн. Разом в користь позивача підлягає стягненню частина коштів, затрачених на ремонт квартири АДРЕСА_1, де співвласником є відповідач, а також придбання меблів у цю квартиру в сумі 36 153 грн.

Доводи відповідача про відмову в позові за пропуском позивачем строку позовної давності є неприйнятними, оскільки колегія суддів вважає, що такий строк ним не пропущений, виходячи з того, що шлюб між сторонами розірваний 21 січня 2011 року, а даний позов подано 27 вересня 2012 року.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.ст. 309, 313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 19 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 36 153 (тридцять шість тисяч сто п'ятдесят три) грн. - частину у спільних коштах подружжя, затрачених на проведення ремонту квартири та придбання меблів.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Т.І. Приколота