Ухвала суду № 34310541, 01.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3377/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Білої Л.М., Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального центрального управління внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України в особі начальника - Машталяра Анатолія Григоровича на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Територіального центрального управління внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України в особі начальника - Машталяра Анатолія Григоровича про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України в особі начальника Машталяра Анатолія Григоровича про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення «догани», застосованого 29.07.2013 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2013 року адміністративний позов задоволено, а саме, визнано протиправним та скасовано дисциплінарне стягнення - догану, накладену 29.07.2013 року на ОСОБА_3 начальником Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту і фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України.

Відповідач, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права. На підставі викладеного, апелянт просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2013 року.

Сторони та їх представники в судове засідання не з"явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

30.09.2013 року на адресу суду надійшла заява позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв"язку з його перебуванням у відрядженні. На доказ своїх доводів позивач надав копію посвідчення про відрядження, з якого вбачається, що його термін встановлений з 17.09.2013 року по 28.09.2013 року.

Таким чином, колегія суддів вважає причини відкладення апеляційного розгляду справи, зазначені в заяві позивача безпідставними, оскільки відрядження ОСОБА_3 закінчилось 28.09.2013 року, а апеляційний розгляд справи призначено на 01.10.2013 року.

Відповідно до ч.8 ст. 177 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення позивача до суду з даним позовом стало неправомірне, на його думку, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани за незнання дисциплінарного статуту начальником Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту і фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України.

Суд першої інстанції, за результатом розгляду справи, прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та відповідають вимогам чинного законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Із змісту статті 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 проходить дійсну військову службу в територіальному центральному управлінні внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України на посаді старшого інспектора відділу аудит відповідності.

29.07.2013 року о 11:00 год. позивач звернувся до начальника територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України з рапортом, який містив прохання надати позивачу завірену належним чином копію службової картки та листа ознайомлення, для оскарження, на думку позивача, неправомірно застосованого дисциплінарного стягнення у суді.

Судом першої інстанції, під час судового розгляду встановлено, що в той же день начальник управління Машталяр А.Г. запросив до себе позивача, і в присутності заступника начальника управління полковника Джуринського В.Ф., начальника адміністративного відділу підполковника Єйдіна О.В., начальника відділу аудит відповідності підполковника Мазка С.А. зачитав рапорт позивача, потім почав запитувати, чи відомо позивачу в які терміни він може оскаржувати дисциплінарні стягнення. Після того, як позивач надав відповідь на поставлене запитання, полковник Машталяр А.Г. почав задавати питання, які не стосувались суті поданого позивачем рапорту, після чого полковник Машталяр А.Г. дійшов висновку, що позивач не знає Дисциплінарного статуту, а саме строку звернення до суду зі скаргою, застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани за незнання Дисциплінарного статуту.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого 24.03.1999 року Верховною радою України, усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Також вказаним статутом визначено обов'язки військовослужбовців, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Так, згідно зі ст. 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

На підставі вказаної норми, до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляду догани в зв'язку з тим, що останній не знає Дисциплінарного статуту, а саме, строку звернення до суду зі скаргою, застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани за незнання Дисциплінарного статуту.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, Дисциплінарний статут Збройних сил України не передбачає строку звернення військовослужбовця, який вважає, що не вчинив правопорушення, зі скаргою до суду. Статут передбачає, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції відносно того, що строки звернення до суду військовослужбовців, які вважають, що не вчинили правопорушення встановлюється процесуальним законом, а тому, у відповідача не було підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за незнання Дисциплінарного статуту, а саме, строку звернення до суду зі скаргою.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Територіального центрального управління внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України в особі начальника - Машталяра Анатолія Григоровича залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Біла Л.М.

Сушко О.О.