Ухвала суду № 34310300, 17.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9974/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Шурка О. І., Степанюка А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Зеніт-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Зеніт-Сервіс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними та податкових повідомлень-рішень №0001502280 від 07.02.2013 р. та №0001492280 від 07.02.2013 р.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «РОСУКРБУД» підтвердженні первинними документами, складеними з урахуванням вимог чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2013 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем не підтверджені належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентом, відтак, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 11.01.2013 р. по 14.01.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Зеніт-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «РОСУКРБУД» за період з 01.01.09 р. по 31.12.10 р.

За результатами перевірки складено акт № 189/22.8-15/30438313 від 21.01.2013 року, яким встановлено порушення ПАТ «Зеніт-Сервіс» пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 97 681,00 грн.; пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 24 628, 00 грн.

На підставі акту перевірки від 21.01.2013 р. ДПІ в Шевченківському районі м. Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення №0001492280 від 07.02.2013 року податкове зобов'язання якого становить за основним платежем 97681,00 грн., за штрафними санкціями - 24421,00 грн. та №0001502280 від 07.02.2013 року податкове зобов'язання якого становить за основним платежем - 24628,00 грн., за штрафними санкціями - 6 157,00 грн.

Встановлено, що ТОВ «РОСУКРБУД» на замовлення ПРАТ «Зеніт-Сервіс» проводило ремонтно-будівельні роботи на об'єкті згідно наступних господарських договорів підряду: від 02.04.10 р. № 0204/1, від 05.05.10 р. № 0505/2, від 04.06.10 р. № 0406/3, від 02.08.10 р. № 0208/4, від 02.09.10 р. № 0209/5. ПРАТ «Зеніт-Сервіс» («Замовник»), в особі Голови правління Ольховікової А. А., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «РОСУКРБУД» («Підрядник»), що діє на підставі Ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 57-Л (Серія АВ №0313471) від 09.02.2007р., в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали господарські договори підряду.

Згідно вказаних договорів «Підрядник» зобов'язується своїми або залученими силами та засобами на замовлення «Замовника» провести ремонтно-будівельні роботи та здати «Замовнику» у встановлений строк відповідно до проектно-кошторисної документації комплекс робіт, вказаних в розрахунках договірної ціни.

Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало те, що Солом'янським районним судом м. Києва винесено вирок по справі №1-273/12 від 03.02.2012 р., згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 визнано винними у скоєнні злочину передбаченого ч.2ст.205 КК України.

Вказані особи придбали шляхом перереєстрації юридичну особу - ТОВ «РОСУКРБУД» та використовували вказане товариство для проведення фіктивних безтоварних операцій.

Згідно п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 1.7. Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Апелянт посилається на те, що правовідносини з ТОВ «РОСУКРБУД» підтверджуються платіжними дорученнями, податковими накладними.

Однак, судом встановлено, що ТОВ «РОСУКРБУД» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Тобто, первинні документи позивача виписані з порушенням законодавства та відповідно, позивачем не було належним чином визначено податкового зобов'язання по правовідносинах контрагента із ним для сплати до державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зеніт-Сервіс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Зеніт-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 24.10.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: О. І. Шурко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Шурко О.І.