Постанова № 34310142, 14.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 жовтня 2013 року 13 год. 15 хв. № 826/14709/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до приватного акціонерного товариства "Радосинь" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 16 вересня 2013 року надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (також далі - позивач, ГУ ДСНС України у місті Києві) до приватного акціонерного товариства "Радосинь" (також далі - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації ринку відповідача на вулиці Драйзера, 8 у Деснянському районі міста Києва (також далі - ринок) шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері офісних, складських, торгівельних приміщень ринку.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що виявлені у ході перевірки порушення відповідачем законодавства у сфері пожежної безпеки можуть призвести до виникнення пожежі, перешкоджати її гасінню та евакуації людей, а також спричинення шкоди життю та здоров’ю людей, у зв’язку з чим є доцільним застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації ринку.

Ухвалою суду від 18 вересня 2013 року, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України), відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

До суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з яких та довідки відділення поштового зв’язку із проставленою на ній датою, якою є 30 вересня 2013 року, вбачається, що копію вказаної ухвали відповідачу не вручено "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, до суду 30 вересня 2013 року через канцелярію надійшли письмові пояснення представника позивача по суті позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при постановленні судового рішення по суті.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем у період із 27 по 28 серпня 2013 року проведено перевірку відповідача, за результатами якої 28 серпня 2013 року складено акт № 453 перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб (також далі - акт перевірки), у якому зазначено, що у ході перевірки виявлені допущені відповідачем наступні порушення:

- не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

- допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- з’єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів у приміщеннях торгівельного комплексу не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- допускається складування горючих матеріалів ближче одного метра до розподільчих щитів, електроприладів та приладів опалення;

- електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладення під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на один см з кожного боку;

- електрична проводка у торгівельних павільйонах прокладена по горючих конструкціях;

- світильники освітлювальної електромережі кіосків (павільйонів) змонтовані на відстані, меншій 0,2 м від поверхні будівельних конструкцій, що виготовлені з горючих матеріалів та на відстані, меншій ніж 0,5 м від горючих товарів та тари;

- ширина дверей торгівельних павільйонів менша, ніж 0,8 м, а кіосків - 0,6 м;

- торгівельне обладнання розміщене таким чином, що уздовж рядів відсутні вільні проходи до евакуаційних виходів завширшки не менше 2 м;

- територія ринку не обладнана системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв’язком;

- допускається зберігання горючих матеріалів, відходів, упаковки та контейнерів на шляхах евакуації;

- двері павільйонів відчиняються не у напрямку виходу;

- допускається застосування у конструкціях кіосків (павільйонів) горючого утеплювача із наявністю пустот;

- допускається використання матеріалу для внутрішнього опорядження павільйонів (кіосків) з високою димоутворюючою здатністю та високо небезпечними за токсичністю продуктами горіння;

- існуючі в’їзди (виїзди) на території ринку не виконані згідно будівельних норм (ширина повинна бути не менша, ніж 4,5 м);

- кількість кіосків (павільйонів) в одній групі односмугових торгівельних рядів перевищує 10 одиниць, двосмугових - 20 одиниць;

- не забезпечений нормований протипожежний розрив 10 м між ринком та адміністративно-громадською будівлею;

- між групами кіосків (павільйонів) не влаштовано поздовжні та поперечні проходи (проїзди) завширшки не менше 4 м у просвіті;

- допускається стоянка автомобілів на відстані не менш, ніж 10 м від в’їзних воріт на територію ринку та не менше, ніж 5 м від джерел водопостачання, не встановлені відповідні заборонні знаки;

- допускається прибудова до будівлі ІІ ступеню вогнестійкості кіосків ІІІ ступеню вогнестійкості;

- не розроблений план евакуації з території ринку на випадок виникнення пожежі з указанням місць розташування первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників тощо), джерел відключення електроенергії та телефонів;

- посадові особи, які відповідають за протипожежний стан приміщень (павільйонів, кіосків тощо), не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- торгівельні павільйони (кіоски) не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від контрольно-приймального приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони.

Перевірку проведено на підставі наказу управління організації запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту у Деснянському районі ГУ ДСНС України у місті Києві від 19 липня 2013 року № 36 та повідомлення від 19 липня 2013 року № 27/384, за наявності посвідчення Деснянського районного управління ГУ ДСНС України у місті Києві від 05 серпня 2013 року № 27/326.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст.4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно зі ст.ст. 64, 66, ч. 2 ст. 68, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Тобто, як вбачається з викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Таким чином, враховуючи викладені положення та обставини, зважаючи, що акт перевірки, у якому перелічені виявлені у ході перевірки відповідача порушення, уповноваженим представником відповідача підписано без зауважень, суд прийшов до висновку про доцільність та необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації ринку шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері офісних, складських, торгівельних приміщень ринку.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 розділу 3, п. 4.1 розділу 4, п.п. 6.1-6.3, 6.7 розділу 6 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21 жовтня 2004 року № 130, у разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню, евакуації людей, у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності, а також у разі виявлення порушень протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення до їх усунення, уповноваженими на те посадовими особами органів Держпожнагляду застосовуються запобіжні заходи.

Головний державний інспектор України з пожежного нагляду, його перший заступник та заступники, головні державні інспектори з пожежного нагляду Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники мають право зупиняти: роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць; експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень; роботу агрегатів, експлуатацію опалювальних приладів та дільниць електричної мережі; випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; проведення пожежонебезпечних робіт, дію виданих дозволів на право проведення таких робіт; випуск і застосування проектів; будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення об'єктів виробничого та іншого призначення; проведення будівельно-монтажних робіт.

Протягом п'яти робочих днів з дня складення акта планової (позапланової) перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог у сфері пожежної безпеки або вручення довідки за результатами перевірки інших підконтрольних об'єктів посадова особа органу Держпожнагляду виносить постанову про застосування запобіжних заходів (далі - постанова) (додаток 1).

Питання, пов'язані з виконанням постанови про застосування запобіжних заходів на відповідному об'єкті, вирішуються особою, яка її винесла. Рішення за ними є обов'язковими для керівників (власників) об'єктів, посадових осіб, а також громадян.

У разі невиконання громадянами та керівниками (власниками) об'єктів вимог постанови або створення перешкод для діяльності органів Держпожнагляду посадові особи об'єкта, на якому застосовується запобіжний захід, та винні громадяни притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію.

Дата приведення постанови в дію визначається посадовою особою органу Держпожнагляду, яка її виносила, і не може бути меншою ніж п'ятнадцять днів з дня винесення постанови. При цьому враховується протипожежний стан об'єкта, загроза виникнення пожежі, пожежне завантаження, характеристика об'єкта, характер технологічного процесу тощо.

У разі перешкоджання громадянами, керівниками (власниками) об'єктів діям посадових осіб органів Держпожнагляду при виконанні своїх функцій, органами (посадовими особами) Держпожнагляду направляються відповідні інформації до органів прокуратури або суду тільки після вжиття всіх наданих законодавством прав.

У разі виявлення під час проведення планових (позапланових) перевірок об'єктів різних форм власності наявної загрози щодо виникнення пожежі уповноважена посадова особа органу Держпожнагляду може приймати рішення про зупинення роботи виробничої дільниці, агрегату, експлуатації окремого приміщення, опалювального приладу та дільниці електромережі, а також проведення пожежонебезпечних робіт або дію виданих дозволів на право проведення таких робіт, безпосередньо на місці виявлення порушень (за винятком випадів, коли це може призвести до зупинення роботи підприємства або окремого виробництва в цілому).

У такому разі постанова виконується негайно після винесення і вручається керівнику (власнику) об'єкта або уповноваженій ним особі під підпис.

У разі усунення на об'єкті, до якого застосовано запобіжний захід, порушень вимог правил пожежної безпеки у повному обсязі керівник (власник) об'єкта або фізична особа - підприємець надає до органу Держпожнагляду, який виніс постанову, письмове звернення щодо припинення дії постанови. Посадова особа, яка виносила постанову, доручає відповідному органу (посадовій особі) Держпожнагляду здійснити позапланову перевірку умов виконання постанови. Терміни перевірки не можуть перевищувати десяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів з дня надходження звернення.

Рішення про можливість припинення дії постанови на відповідному об'єкті приймається керівником (його заступником) органу Держпожнагляду, який її виносив, або іншою посадовою особою органу Держпожнагляду, яка уповноважена приймати відповідні рішення, передбачені цією Інструкцією, тільки за умов усунення усіх порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки на підставі зібраних матеріалів, про що ставиться відмітка в постанові та в журналі обліку постанов про застосування запобіжних заходів.

У разі не усунення усіх порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки на відповідному об'єкті, посадова особа органу Держпожнагляду має право відмовити у припиненні дії постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, представник позивача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а відповідач будь-яких заперечень проти позову та доказів, які у нього є, суду не надав.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов ГУ ДСНС у місті Києві до приватного акціонерного товариства "Радосинь" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Застосувати до приватного акціонерного товариства "Радосинь" (ідентифікаційний код 23379189, місцезнаходження: 02217, м. Київ, вул. Драйзера, 8) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації ринку приватного акціонерного товариства "Радосинь", розташованого за адресою: вулиця Драйзера, 8 у Деснянському районі міста Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері офісних, складських, торгівельних приміщень вказаного ринку.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

4. Роз’яснити, що згідно з ч. 12 ст. 183-2 КАС України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п. 5 ч. 1 цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин