Постанова № 34309677, 15.10.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. Справа № 809/2772/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Ткачук І.М.

за участю:

представників позивача Гнатюк Т.Б., Кузь А.П., Татаренко Н.В.,

представників відповідача Мелінишин С.Б., Худик Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит"

до відповідача: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0000512200 та №0000502200 від 30.08.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніплит" (надалі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0000512200 та №0000502200 від 30.08.2013 року (том 1 а.с. 4-9).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" з питань взаємовідносин з ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ", ТОВ "АПЕКС ЛТД", ТОВ "Повітряні системи", ПП "Сістем Кард ІФ", ПП "В2 Серовіс", ПП "Алкіона", ПП "Декарт" та ТзОВ "Станкозапчастина", результати якої оформлені Актом від 19.08.2013 року №206/09-05-22/30905968. На підставі висновків, викладених в Акті від 19.08.2013 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000502200, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 106095,00 грн. та №0000512200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26047,00 грн.

З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає такими, що винесені на підставі помилкових висновків відповідача щодо визнання угод безтоварними та господарських операцій без фактичного здійснення, сформованих на основі актів зустрічних перевірок контрагентів по ланцюгу постачальників, які не можуть слугувати доказами для висновків щодо недійсності правочинів, укладених позивачем із ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ", ТОВ "АПЕКС ЛТД", ТОВ "Повітряні системи", ПП "Сістем Кард ІФ" , ПП "В2 Серовіс", ПП "Алкіона", ПП "Декарт" та ТзОВ "Станкозапчастина", а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню, а дії відповідача щодо викладення таких висновків є протиправними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в заявленому адміністративному позові підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити повністю.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених в поданому письмовому запереченні (том 1 а.с. 75-81) та доповненні до заперечення (том 2 а.с. 95-96), додатково зазначили, що матеріали податкової перевірки надали достатні підстави стверджувати про відсутність настання реальних наслідків від укладених договорів та здійснення господарських операцій, які не мали реального товарного характеру. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 29.07.2013 року №70 (том 2 а.с. 97-98) та на підставі направлень від 29.07.2013 року №46, 47, 48 (том 2 а.с. 99-101), виданих Долинською оДПІ, посадовими особами здійснено позапланова виїзну перевірку ТОВ "Уніплит" з питань взаємовідносин із ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ", в частині податку на прибуток за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року та в частині податку на додану вартість за грудень 2011 року, ТОВ "АПКС ЛТД" в частині податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року та в частині податку на додану вартість за грудень 2010 року , ТОВ "Повітряні системи" в частині податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року та в частині податку на додану вартість за січень 2012 року, ПП "Сістем Кар ІФ" в частині податку на прибуток за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року та в частині податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 року, ПП "В2 Сервіс" в частині податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 30.09.20111 року та в частині податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2011 року, ПП "Алкіона" в частині податку на прибуток за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року та в частині податку на додану вартість за грудень 2012 року, ПП "Декарт" в частині податку на прибуток за період з 01.04.2012 року по 30.09.32012 року та в частині податку на додану вартість за квітень, травень, липень2012 року, ТОВ "Станкозапчастина" в частині податку на прибуток за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року та в частині податку на додану вартість за березень, квітень 2013 року. Перевірка проводилась з 30.07.2013 по 12.08.2013 року.

За результатами перевірки складено Акт від 19.08.2013 року №206/09-05-22/30905968 (том 2 а.с. 223-269). Згідно з висновками даного акту встановлено порушення: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-В.Р. (із змінами та доповненнями), 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток в сумі 104547,00 грн. в т.ч. за 3-й квартал 2010 року на суму 5798,00 грн., 4-квартал 2010 року на суму 388,00 грн., 1-й квартал 2011 року на суму 26467,00 грн., 2-й квартал 2011 року в сумі 66442,00 грн., 3-й квартал 2011 року в сумі 5452,00грн., а також п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1, п.7.4, абз 3 п.п. 7.5.1, п. 7.5., п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-В.Р. "Про податок на додану вартість" та пп. 14.1.181, п.14.1, ст.. 14, п.198.2, 198.3, 198.6, п.201,4, п.201.6, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого позивачем занижено до сплати в бюджет податку на додану вартість на суму 21171,00 грн., в тому числі за вересень 2010 року на суму 4640,00 грн., за грудень 2010 року на суму 311,00 грн. за березень 2011 року на суму 3510,00, за травень 2011 року на суму 5438,00 грн., за липень 2011 року на суму 5024,00 грн., за січень 2012 року на суму 506,00 грн., за березень 2013 року на суму 1582,00 грн., за квітень 2013 року на суму 160, 00 грн.

За результатами перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами при придбанні товарів та послуг.

Вирішуючи відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України питання, яку правову норму необхідно застосувати до спірних відносин суд зазначає, що правовідносини з приводу формування податкового кредиту і валових витрат до 01.01.2011 року були врегульовані положеннями Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а з 01.01.2011 року Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання згаданих Законів.

Досліджуючи доводи позивача про помилковість висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 19.08.2013 року, щодо відсутності господарських операцій з контрагентами, судом встановлено наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону чинного на час придбання товарів) податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічно, поняття податкового кредиту і його формування із 01.01.2011 року врегульовано підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14, пунктоми 198.2, 198.3 статті 198 та статтею 200 Податкового кодексу України.

В той же час, за змістом вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодекс.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) "валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності".

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, встановлених підпунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" "Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах…"

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI "Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу".

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України "… не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку".

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно акту перевірки від 19.08.2013 року, внаслідок виявлених порушень відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0000502200, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 106095,00 грн., в тому числі 104547,00 грн. за основним платижем, та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1548,00 грн. (том1 а.с. 36), №0000512200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26047,00 грн., в тому числі 21171,00 грн. за основним платижем, та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4876,00 грн. (том1 а.с. 35).

До матеріалів справи судом долучені розрахунки розміру визначених оскаржуваними рішеннями податкових зобов'язань в розрізі податку на прибуток та податку на додану вартість, періодів, декларацій, розміру основних платежів та штрафних (фінансових) санкцій (том 2 а.с. 270), а в розрізі контрагентів, договорів, податкових, видаткових, накладних, сум - в доповненнях до заперечення (том 2 а.с. 95-96).

Таким чином, з врахуванням обставин спірних правовідносин, норм матеріального та процесуального законодавства, яке регулює такі правовідносини, матеріалів справи і пояснень сторін суд вважає необхідним дослідити господарські операції позивача з контрагентами: ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ", ТОВ "АПЕКС ЛТД", ТОВ "Повітряні системи", ПП "Сістем Кард-ІФ", ПП "В2 Сервіс", ПП "Алкіона", ПП "Декарт" та ТзОВ "Станкозапчастина".

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ" судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніплит" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року здійснювало фінансово - господарські операції з ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ", в результаті яких ТОВ "Уніплит" включено до Декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі - 960,00 грн. вартість придбаного основного засобу (ноутбук Lenovo). Дана сума, скоригована підприємством самостійно відповідно до уточнюючого розрахунку від 03.10. 2012 року №9060357184 (том 2 а.с. 213).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зареєстрована "Харківська філія ТзОВ "Уніплит" (том 2 а.с. 119-120). Для здійснення господарської діяльності Харківської філії позивач придбав ноутбук Lenovo у ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ". Зазначений товар на підставі виданої довіреності прийняв Швець Р.Л. (том 2 а.с. 124-127).

Відповідно наказу №2 від 02.11.2009 року Швець Р.Л. прийнятий на посаду економіста по фінансовій роботі, а 04.01.011 року переведений на посаду заступника директора Харківської філії (том 2 а.с. 131-133).

В судовому засіданні позивачем подані письмові пояснення Швець Р.Л., в яких вказується, що зазначений основний засіб отриманий особисто ним, додаткового транспортування не потребував. Відповідно до акта від 28.12.2011 року введений в експлуатацію наказом №28/12 від 28.12.2011 року (том 2 а.с. 128-130).

Позивачем згідно рахунку фактури (том 1 а.с. 219), перераховано в оплату за ноутбук грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням №9906 на суму 5760,00 грн. (том 2 а.с. 50), ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ" надано позивачу податкову та видаткову накладну (том 2 а.с. 217-218).

Суд приходить до переконання, що вищедосліджені обставини та докази підтверджують реальність здійснення операції по придбанню ТМЦ позивачем від ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ".

ТОВ "Уніплит" здійснювало господарські операції з ТОВ "АПЕКС ЛТД" по придбанню ТМЦ та послуг, в результаті яких їх вартість включалась в Декларації з податку на прибуток за 2010 рік (від 09.02.2010 9006994125) в сумі 1553,36 грн. Сума ПДВ, обчислена з вартості придбаних послуг у ТОВ "Апекс ЛТД" включалась до податкового кредиту всього в сумі 310,67 грн. , а саме по податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі - 311,00 грн.

Встановлено, що ТОВ "Уніплит" придбало в ТОВ "Апекс ЛТД" запчастини. На підставі довіреності запчастини отримав головний технік ТОВ "Уніплит" ОСОБА_1, призначений на посаду з 17.11.2008 року наказом № 218-К від 17.11.2008 року (том 2 а.с. 136-141). Згідно поданих письмових пояснень ним отримано ТМЦ та доставлено на підприємство, в подальшому запчастини використано для ремонту обладнання (том 2 а.с.135). Як встановлено судом, позивач здійснив оплату придбаних ТМЦ згідно рахунку -фактури (том 1 а.с. 129), що підтверджується платіжним дорученням №9426 від 24.12.2010 року-1864,03 грн. (том 1 а.с. 232), позивачу надані податкова і видаткова накладні (том 1 а.с. 127-128), таким чином підтверджений факти отримання даних ТМЦ .

Що стосується господарських відносин ТОВ "Уніплит" з ТОВ "Повітряні системи" встановлено придбання ТМЦ, а саме соленоїдного клапана 100009003 та соленоїдного клапана 100008869. Вартість придбаних ТМЦ позивачем була включена до складу витрат в Деклараціях з податку на прибуток: за 1 квартал 2012 року - 2529,00 грн. та було сформовано податковий кредит в сумі 505,83 грн., а саме Декларація з податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі - 506, 00 грн.

Зазначені клапани відповідно до виданої довіреності отримав ОСОБА_2, який працює на посаді інженера-енергетика Дзвинецької філії ТОВ "Уніплит", починаючи з 01.08.2007 року разом з агентом з постачанням ОСОБА_3., з яким 22.07.2013 року припинено трудовий договір (том 2 а.с. 143-161). Довіреність видана ОСОБА_3. №90 від 19.01.2012 року, що підтверджується витягом із книги обліку довіреностей (том 2 а.с. 126). Згідно наданих письмових пояснень та товарно-транспортної накладної 19.01.2012 року ТМЦ отримані на складі №1 ТОВ "Нова пошта" (том 2 а.с. 112).

Позивачем у свою чергу відповідно до рахунку-фактури №000000011від 18.01.2012 року здійснено оплату (том 1 а.с. 103).

Реальність вищевказаної операції підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: платіжним дорученням №10619 від 9.01.2012 року (том 2 а.с. 52), податковою накладною від 19.01.2012 року (том1 а.с. 102), видатковою накладною №0000000013 від 19.01.2012 року (том1 а.с. 101).

Щодо господарських операцій позивача з ПП "Систем Кард-ІФ" судом встановлено наступне.

Так, позивачем укладено Договір поставки лісової сировини від 15.01.2010 року №08/42 ПП "Систем Кард-ІФ", згідно з яким (постачальник) зобов'язується поставити ТОВ "Уніплит" (покупцю) лісосировину: дрова технологічні ТУ 56.196-95 хвойні породи - 100%, баланси (хвойні, м'яколистяні) (том 1а.с.105-107), а також угоду №08/88 про доповнення та зміни договору поставки лісової сировини №08/42 з ПП "Систем Кард-ІФ" (том 1 а.с. 108).

В результаті вартість придбаних ТМЦ та послуг включались позивачем до складу витрат в Деклараціях з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року в сумі 23191,95 грн. Сума ПДВ, обчислена з вартості придбаних послуг у ПП "Систем Кард-ІФ" включалась до податкового кредиту в сумі 4640,19 грн., а саме в Деклараціях з податку на додану вартість: за серпень 2010 року в сумі - 3749,11 грн.; за вересень 2010 року в сумі - 891.08 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що ПП "Систем Кард-ІФ" виписано накладні та податкові накладні №20 від 07.08.2010 року, №21 від 11.08.2010 року, №22 від 27.08.2010 року, №23 від 29.08.2010 року , № 28 від 31.08.2010 року (том 1 а.с. 109-112,114-118 ).

Факт оплати за отримання вказаних ТМЦ підтверджується копіями платіжних доручень № 4513, 5132, 5235, 5659, 5715, 5825, 5934, 6004, 6026 (том 1 а.с. 220-229).

Реальність господарських операцій з ПП "Систем Кард-ІФ" позивач підтвердив також поясненнями завсклада біржі сировини ТОВ "Уніплит" ОСОБА_4 (том 2 а.с. 162) та звітом по біржі сировини за серпень 2010 року (том 2 а.с. 165-166).

Згідно з договором про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом №443/14 від 04.01.2011 року ПП "В2 Сервіс" (Перевізник) зобов'язувався виконувати перевезення вантажів, а ТОВ "Уніплит" (Замовник) зобов'язувався надати для перевезення вантажі. Вид розрахунків згідно з умовами Договору був безготівковий (том 1 а.с. 132), а також укладено додаткову угоду №1 від 01.06.2011 року (том 1 а.с.133) .

Також відповідно до договору поставки лісової сировини №08/43 від 03.01.2011 року ПП "В2 Сервіс" (постачальник) зобов'язується поставити ТзОВ "Уніплит" (покупцю) сировину: дрова технологічні ТУ 56.196-95 хвойні породи - 100%, баланси (хвойні, м'яколистяні) (том 1 а.с.134-136).

Реальність вищевказаних операцій підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: податковими накладними, реєстрами перевезень, видатковими накладними, актами приймання-здачі виконаних робіт, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями (том 1 а.с. 137-215, том 1 а.с. 234-248, том 2 а.с. 1-49).

Підтвердженням фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом ТзОВ "Станкозапчастина" (постачальник) є договір поставки від 22.09.2011 року №000518, відповідно до умов якого позивачем (покупець) придбано гідроклапани та гідрозподільники, кількість та ціна яких вказується в погоджених сторонами рахунках-фактурах (том 1 а.с.120-122). Реальність даної господарської операції підтверджується видатковою накладною №РН-0000258 від 20.12.2012 року (том 1 а.с.123), податковими накладними №10 від 17.12.2012 року, №14 від 20.12.2012 року та платіжним дорученням (том 2 а.с. 51).

В судовому засіданні позивачем подані письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (том 2 а.с. 175-176, 182-183), в яких вказується, що зазначені ТМЦ отримані на складі ТОВ "ТК"САТ" в м.Івано-Франківську на підставі довіреності №255 від 20.12.2012 року (том 2 а.с. 179-181), що також підтверджується товарно-транспортною накладною (том 2 а.с. 177-178).

Щодо господарських операцій між ТОВ "Уніплит" та ПП "Декарт" судом встановлено, що за квітень, травень, липень 2012 року господарських операцій не здійснювалося про, що Долинську оДПІ позивач повідомив листом від 09.07.2011 року №11/1906 (том 2 а.с. 209-210). Також встановлено, що господарські операції між позивачем та ПП "Алкіона" протягом грудня 2012 року не здійснювалися (том 2 а.с. 211-212).

Вищенаведені обставини, підтверджені належними первинними документами, вказують про реальність господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентами ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ", ТОВ "АПЕКС ЛТД", ТОВ "Повітряні системи", ПП "Сістем Кард-ІФ", ПП "В2 Серовіс" та ТОВ "Станкозапчастина" та спростовують доводи відповідача, наведені в письмовому запереченні.

Однак, податковим органом було зроблено необґрунтовані та незаконні висновки про те, що господарські операції між ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ", ТОВ "АПЕКС ЛТД", ТОВ "Повітряні системи", ПП "Сістем Кар ІФ", ПП "В2 Серовіс" та ТОВ "Станкозапчастина" фактично не відбувалися, а ТОВ "Уніплит" порушено вимоги податкового законодавства.

Поряд з цим, в судовому засіданні встановлено, що висновки Акту перевірки Долинської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.08.2013 року №206/09-05-22/30905968 грунтуються на висновках актів зустрічних податкових перевірок контрагентів позивача.

Так, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська надано Акт від 25.01.2013року №247/226/36640300 про результати позапланової невиїзної перевірки щодо підтвердження господарських відносин ТОВ "Астеріт Плюс" та ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ" за період листопад, грудень, 2011 року, січень 2012 року. В акті викладені висновки податкового органу про відсутність об'єктів по ланцюгу постачання між ТОВ "Астеріт Плюс" та ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ" - контрагенти/покупці (том 1 а.с. 82-83).

Відповідачем також зазначається, що ним було отримано інформацію від ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якій вказано про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Апекс ЛТД" з питань підтвердження господарських відносин із ТОВ "ФІРМА "П.С.В." за період грудень 2010 року, ТОВ "ІНТЕНР-ПЛЮС" за період червень 2011 року, ТОВ "Дидактика" за період лютий 2012 року, і їх реальності та повноти відображення в обліку. За результатами перевірки складено Акт № 36/22-1421/36448416від 27.02.2013 року. В акті викладені висновки, що перевіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами-постачальниками (том 1 а.с. 84-87).

Що стосується взаємовідносин ТОВ "Уніплит" та ТОВ "Повітряні системи", то в ході перевірки використано Акт №831/22-721/32771227 від 05.03.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Повітряні системи" з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток під час взаємовідносин з ПП "Вега-ДК" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року та ПП "Нафта-Лідер" за період з 01.01.2012 рокупо 31.03.2012 року (том 1 а.с. 96-99). В акті безпосередньо викладені висновки податкового органу щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ "Повітряні системи" із контрагентами та зазначається про те, що вказаною перевіркою було встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання ТОВ "Повітряні системи" товарів у підприємців-постачальників та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям у 2011-2012 рр.

Крім того, Долинською оДПІ було також отримано від ДПІ у м.Івано-Франківську Акт №2347/22-36497568 від 19.03.2013 року, в якому зазначено про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Сістем кард ІФ" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року з причин відсутності підприємста за юридичною адресою (том 1 а.с. 91-93).

Долинською оДПІ отримано інформацію від ДПІ в Сихівському районі м. Львова, в якій зазначено про проведення документальної невиїзної перевірки ПП "В2 Сервіс" з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий, квітень, червень, липень, 2011 року. За результатами перевірки складено Акт № 522/22-4008/36929523 від 03.04.2013 року про відсутність за місцезнаходженням (том 1 а.с. 94-95).

Також, в судовому засіданні встановлено, що Кіровоградська оДПІ повідомила відповідача про те, що проведено перевірку ТОВ "Станкозапчастина" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість з ПП "Онікс-СГ" та ТОВ "Созидатель", про що складено Акт від 04.06.2013 року № 3060/7/1520 та викладено висновки про вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків (том 1 а.с. 88-90).

Суд дослідивши вищевказані акти зустрічних податкових перевірок контрагентів позивача встановив, що висновки в цих актах сформовані виходячи, в тому числі, з факту не знаходження за юридичною адресою, не отриманням документів щодо формування податкового кредиту і виникнення зобов'язань, в більшості випадків без виїзду безпосередньо на підприємство, без з'ясування у посадових осіб підприємства відповідних обставин, та на підставі даних тільки самих декларацій контрагентів, а також інших відомостей, які знаходяться у облікових справах податкових органів.

Поряд з цим, у відповідності до підпункту 5.2. пункту 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за №984 від 22.12.2010 року (надалі - Порядок), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищенаведені акти зустрічних податкових перевірок контрагентів позивача складено і сформовано у них відповідні висновки лише на підставі загальних даних декларацій платника податку без встановлення і фіксування фактів порушень податкового чи іншого законодавства щодо ведення фінансово-господарської діяльності контрагентів з позивачем. А тому, суд вважає, що такі акти не є належним та допустимим доказом у даній адміністративній справі, а посилання відповідача на них як на обставину, яка обґрунтовує правомірність і підставність оскаржуваних дій та рішень, безпідставними.

Крім того, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, а позивачем документально підтверджено товарність господарських операцій з ТОВ "Фотомаг Ком ЮЕЙ", ТОВ "АПЕКС ЛТД", ТОВ "Повітряні системи", ПП "Сістем Кард-ІФ", ПП "В2 Сервіс" та ТзОВ "Станкозапчастина", та правомірність їх відображення у податковому обліку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0000512200 та №0000502200 від 30.08.2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується вимог позивача про визнання дій відповідача протиправними щодо викладених в акті від 19.08.2013 року №206/09-05-22/30905968 висновків, то суд вважає дану вимогу безпідставною та необґрунтованою, з огляду на наступне.

Встановлено, що акт перевірки, так само і висновки, викладені в акті, не містять рішень суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Натомість, п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України встановлено право платника податку оскаржити в адміністративному або судовому порядку рішення, прийняті контролюючим органом, які відповідно до п. 14.1.157. ст. 14 Податкового кодексу України є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Враховуючи наведене, визнання протиправними висновків акту перевірки може мати вплив виключно на загальні висновки перевірки, правове втілення яких відбувається шляхом прийняття відповідних рішень про донарахування податкових зобов'язань. Такі рішення і є тими рішеннями, що породжують для підприємства відповідні обов'язки зі сплати податків.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, закріпленими у акті, складеному за її результатами, та втіленими у відповідних рішеннях контролюючого органу, вимога про визнання неправомірними висновків акту перевірки не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішень контролюючого органу, якими визначено суми податкових зобов'язань.

Зважаючи на те, що за обставин, які склалися у даній справі, податкові повідомлення-рішення оскаржені у межах даного судового провадження, слід відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними щодо викладених в акті від 19.08.2013 року №206/09-05-22/30905968 висновків.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області від 30.08.2013 року №0000502200 та №0000512200.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 21.10.2013 року.