ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2013 року Справа № 926/133/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4на постановувід 04.06.2013 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі№926/133/13-г господарського суду Чернівецької областіза позовомФОП ОСОБА_4доЧернівецької міської радипровизнання недійсним рішення за участю представників:
позивача: не з'явилися;
відповідача: не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 26.03.2013 (суддя А. Паскарь), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7) відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним підпункту 13.14 пункту 13 рішення ХV сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 24.11.2011 № 338, яким було зобов'язано позивача укласти з відповідачем додатковий договір до договору оренди землі від 13.06.2008 № 4960 в частині розміру орендної плати за землю.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями фізична особа-підприємець ОСОБА_4 - позивач у справі, - звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 26.03.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2013, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вважає, що висновок судів про те, що оскаржуване рішення ради є лише пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди від 13.06.2008 №4960 не відповідає ст. 144 Конституції України. Безпідставним, на думку скаржника, є висновок судів про те, що оскаржуване рішення ради не порушує його прав.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
13 червня 2008 року сторони у справі у встановленому законом порядку уклали між собою договір оренди землі № 4960, відповідно до умов якого Чернівецька міська рада передала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 в оренду до 01.12.2027 земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, загальною площею 0,1037 га, для обслуговування приміщень гаражів.
П. 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1037 га.
Відповідно до п. 3 сторонами погоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 102 238,0 грн., згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Чернівецького міського управління земельних ресурсів Держкомзему № 830 від 06.03.2008, економіко-планувальна зона № 65.
Сторонами у п. 4 договору оренди землі № 4960 від 13.06.2008 визначено, що земельна ділянка надається в оренду терміном до 01.12.2027 для обслуговування приміщень гаражів. Згідно з п. 5 договору річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі. Відповідно до Положення про оренду земельних ділянок та порядок визначення розмірів орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням 19 сесії міської ради V скликання від 31.08.2007 № 391, річна орендна плата становить 4 754,07 грн.
За умовами п. 9 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі: зміни ставок земельного податку, підвищення цін та тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни ставок орендної плати відповідно до положення про оренду земельних ділянок та порядок визначення розмірів орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням 19 сесії міської ради V скликання від 31.08.2007 № 391; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 23 договору зміна умов цього договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спір розв`язується у судовому порядку.
Згідно з п. 6.2 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки в м. Чернівцях, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради № 715 від 23.10.2008 (зі змінами, внесеними рішенням Чернівецької міської ради № 221 від 28.07.2011), розмір орендної плати переглядається у разі: затвердження нової нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців; зміни ставок земельного податку; зміни ставок орендної плати; перевищення строку, встановленого для будівництва об'єкта містобудування; введення об'єкта містобудування в експлуатацію та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України, в тому числі рішеннями Чернівецької міської ради, що набрали чинності, у порядку визначеному законодавством, або умовами Договору оренди землі.
Рішенням Чернівецької міської ради № 510 від 12.02.2008 "Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення", затверджено технічну документацію з грошової оцінки земель міста Чернівців, у складі текстових та графічних матеріалів, розроблену Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто". Згідно з п. 11 зазначеного рішення, грошова оцінка земель міста Чернівців вводиться в дію з 01.07.2008 (а.с. 11).
Відповідно до листа Управління Держкомзему у місті Чернівці № 1263 від 11.11.2011, нормативно-грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки, якою користується ПП ОСОБА_4, для комерційного використання розташованої по АДРЕСА_1, складає 799,65 грн. (а.с. 24).
П. 13 Рішення № 338 від 24.11.2011 Чернівецької міськї ради "Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в рішення міської ради з цих питань" (Витяг міститься в матеріалах справи) вирішено орендарям земельних ділянок до 01.03.2012 привести у відповідність до вимог рішення 24 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 12.02.2008 № 510 «Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення», Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 № 715 (із змінами, внесеними рішенням 10 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 28.07.2011 №221) річну орендну плату та укласти з Чернівецькою міською радою додаткові договори до договорів оренди землі.
Зокрема, п. 13.14 рішення зобов'язано підприємця ОСОБА_4 укласти з Чернівецькою міською радою додатковий договір до договору оренди землі від 13.06.2008 № 4960 на земельну ділянку площею 0,1037га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування приміщень гаражів (а.с.8-9).
П. 8.1 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях передбачено, що зміни до договору оренди землі здійснюються шляхом укладення додаткових договорів, які підписуються уповноваженими представниками Орендодавця та Орендаря. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору оренди землі спір розв'язується у судовому порядку.
Застосовуючи приписи ст.ст. 6,626,651,654 ЦК України, ст. 30 ЗУ "Про оренду землі", ст. 188 ГК України суди дійшли висновку про те, що оскаржуване рішення Чернівецької міської ради є лише пропозицією орендарю щодо зміни умов договору, в якому стороною є орган місцевого самоврядування. Вказане рішення не є додатковою угодою, а тягне за собою переукладення договору у відповідності до п. 23 договору № 4960 від 13.06.2008, а саме: за взаємною згодою сторін чи шляхом звернення до суду. Відтак, права позивача не порушено, тому немає підстав для задоволення позову.
З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він прийнятий з перевищенням повноважень, суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси позивача у справі.
Приписами с. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Статтею 154 ЗК України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.
При цьому, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 ЗК України).
Відповідно до пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 N 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (з наступними змінами та доповненнями) підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Згідно зі ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 25 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання. Частиною 1 ст.59 вказаного Закону передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
За змістом п.34 ст.26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення питань в частині регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції міської ради, що здійснюється на пленарних засіданнях. Відповідно до вимог ст.12 ЗК України саме міська рада має право на свій розсуд та в межах своєї компетенції розпоряджатися землями територіальної громади, в тому числі і визначати розмір орендної плати на земельні ділянки.
Частиною 2 ст.18 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003, № 1378-IV, зі змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.
Така оцінка здійснена у встановленому законом порядку, що підтверджується Рішенням 24 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 12.02.2008 № 510 «Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення» та Положенням про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 № 715 (із змінами, внесеними рішенням 10 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 28.07.2011 №221).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата (ст.ст.15,21 ЗУ "Про оренду землі" в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-VI від 03.06.2008 р. в ЗУ «Про оренду землі» були внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 р.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України. Так, приписами ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України встановлено граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
При цьому, Верховним судом України зауважено, що законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Постанови Верховного суду України від 27.12.2010 у справі №27/15-10, від 23.05.2011 у справі №7/105-10(30/234-09), від 04.07.2011 у справі №41/81пд).
Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що:
питання регулювання земельних відносин покладено на міську раду (ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування");
Чернівецькою міською радою було прийнято рішення про затвердження нової нормативної грошової оцінки земель міста;
договором оренди землі від 13.06.2008 №4960 передбачена можливість внесення змін до договору в частині розміру орендної плати;
законодавча зміна граничного розміру орендної плати відбулася на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-VI від 03.06.2008 та Податкового кодексу України.
Відтак, рада діяла в межах наданих їй повноважень. Водночас, суди встановили, що оскаржуване рішення не порушує прав позивача у справі. Позивач не згодний з таким висновком судів попередніх інстанцій та просить касаційний суд надати іншу правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що виходить за межі компетенції касаційної інстанції, встановленої ст.1117 ГПК України. Отже, висновки судів про відмову у позові є обґрунтованими. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення судами ст. 144 Конституції України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Судові рішення прийняті відповідно встановленим обставинам, дослідженим доказам і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України ,? Вищий господарський суд України, ?
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Чернівецької області від 26.03.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 №926/133-13-г залишити без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун
Судове рішення № 34307554, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 22.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 926/133/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: