Постанова № 34307162, 08.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 р. Справа № 821/2775/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецького сільськогосподарського підприємства "Афіни" до Іванівського відділення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" (далі - позивач, ТОВ УГСП "Афіни") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Іванівського відділення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.07.2013 року № 0000512200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 82205,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 54803,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 27402,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що висновок податкового органу щодо не підтвердження реального здійснення операцій по придбанню ТОВ УГСП "Афіни" у ПП «ЮГ ОЙЛ» дизельного пального ґрунтується виключно на акті позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача, який не є первинним документом податкового та бухгалтерського обліку. При цьому, вказує, що до перевірки позивачем були надані всі первинні документи, у т.ч. податкові накладні, які підтверджують факт поставки товару та його використання у діяльності підприємства. Позивач також вказує, що оскільки ТОВ УГСП "Афіни" є платником фіксованого сільськогосподарського податку, то суми ПДВ віднесені до скороченої декларації з ПДВ не підлягають сплаті до бюджету, а залишається в розпорядженні такого підприємства.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких вказує на те, що враховуючи встановлення під час перевірки нікчемність господарських операцій ТОВ УГСП "Афіни" з ПП «ЮГ ОЙЛ», податковим органом правомірно зроблено висновок про безпідставне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2012 року, а тому правомірним є нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

Ухвалою суду від 24 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

В судове засідання, призначене на 08 жовтня 2013 року, представники сторін не з'явилися, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 4 ст.128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" зареєстроване як юридична особа відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.07.2013 р. за №14901020000000160, та перебуває на обліку в Нижньосірогозькій МДПІ (Іванівське відділення) з 25.08.2005 р. за № 392.

Основними видами діяльності ТОВ УГСП "Афіни" згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ та коду КВЕД є - 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур, 01.12.0 - овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників, 01.30.0 - змішане сільське господарство тощо.

У перевіреному періоді ТОВ УГСП "Афіни" було платником фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 20.06.2013 року по 25.06.2013 року на підставі наказу №202 від 20.06.2013 року, згідно ст. 79, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань правомірності формування податкового кредиту, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з платником податків ПП «ЮГ ОЙЛ» за період липень 2012 року, та правильність відображення (перенесення) суми податку на додану вартість по строку «Перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень-грудень 2012 року, за результатами якої було складено акт від 25.06.2013 року №12/22.2/33582550 (далі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки встановлені порушення, зокрема -

- частини 1 ст. 203, 215, 228, 662, 665, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України), п. 198.3, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 123.2 ст. 123, п. 209.2, п. 209.3 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено:

- за період липень 2012 року занижено по рядку 14 декларації "позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду" на суму 54803,00 грн. та завищено по рядку 18 декларації «перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 14 - рядок 16, від'ємне значення) або рядок 15+рядок 16)(значення цього рядка переноситься до рядка 16 декларації (скороченої) наступного звітного (податкового) періоду) на суму 54803,00 грн.;

- за період серпень 2012 року завищення по рядку 16 «перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 18 декларації (скороченої) попереднього звітного (податкового) періоду)» у сумі 58189,00 грн., у зв'язку з чим встановлено завищення по рядку 18 «перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 14 - рядок 16, від'ємне значення) або рядок 15+рядок 16)(значення цього рядка переноситься до рядка 16 декларації (скороченої) наступного звітного (податкового) періоду)» у сумі 54803,00 грн.;

- за період вересень 2012 року завищення по рядку 16 «перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 18 декларації (скороченої) попереднього звітного (податкового) періоду)» у сумі 54803,00 грн., у зв'язку з чим встановлено завищення по рядку 18 «перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 14 - рядок 16, від'ємне значення) або рядок 15+рядок 16)(значення цього рядка переноситься до рядка 16 декларації (скороченої) наступного звітного (податкового) періоду)» у сумі 54803,00 грн.;

- за період жовтень 2012 року у зв'язку з допущеним порушенням за вересень 2012 року встановлено завищення по рядку 16 «перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 18 декларації (скороченої) попереднього звітного (податкового) періоду)» у сумі 54803,00 грн., у зв'язку з чим встановлено завищення по рядку 18 «перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 14 - рядок 16, від'ємне значення) або рядок 15+рядок 16)(значення цього рядка переноситься до рядка 16 декларації (скороченої) наступного звітного (податкового) періоду)» у сумі 54803,00 грн.;

- за період листопад 2012 року у зв'язку з допущеним порушенням за жовтень 2012 року встановлено завищення по рядку 16 «перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 18 декларації (скороченої) попереднього звітного (податкового) періоду)» у сумі 54803,00 грн., у зв'язку з чим встановлено завищення по рядку 18 «перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 14 - рядок 16, від'ємне значення) або рядок 15+рядок 16)(значення цього рядка переноситься до рядка 16 декларації (скороченої) наступного звітного (податкового) періоду)» у сумі 54803,00 грн.;

- за період грудень 2012 року у зв'язку з допущеним порушенням у листопаді 2012 року встановлено завищення по рядку 16 «перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 18 декларації (скороченої) попереднього звітного (податкового) періоду)» у сумі 54803,00 грн., у зв'язку з чим встановлено заниження по рядку 17 «сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства (рядок 14- рядок 16, позитивне значення)» у сумі 54803,00 грн.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки від 25.06.2013 року №12/222/33582550 МДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення від 03.07.2013 року №0000512200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 82205,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 54803,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 27402,00 грн., яке є предметом оскарження у даній справі.

Судом встановлено, що перебуваючи на спеціальному режимі оподаткування, ТОВ УГСП "Афіни" у період з липня по грудень 2012 року надало до МДПІ по дві податкові декларації з ПДВ за кожен звітний (податковий) період, а саме:

- загальну - Декларація з податку на додану вартість, де суб'єктом господарювання декларуються операції, що не пов'язані з виробництвом (продажем) сільськогосподарської продукції (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальних умовах), надалі Декларація з ПДВ (загальна);

- скорочену - Декларація з податку на додану вартість сільськогосподарського товаровиробника, сума якого нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), надалі Декларація з ПДВ (скорочена).

Як вбачається з акту перевірки на встановлення порушення Податкового кодексу України та збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням вплинули обставини, встановлені на підставі висновку акту перевірки ПП «Юг Ойл» від 23.04.2013 року № 8/22-2/37586166 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період липень 2012 року та податку на прибуток за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року при здійсненні правових відносин з ТОВ «Адіантум», яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів у ТОВ «Адіантум» на загальну суму 308770,00 грн., що стало підставою для визнання угод ПП «Юг Ойл» нікчемними, у т.ч. по покупцю товару - ТОВ УГСП "Афіни".

Таким чином, вказані обставини вплинули на висновок податкового органу, що правочини позивача з постачальником ПП «Юг Ойл» не мали на меті настання правових наслідків і відповідно до ст. 203, 2015 Цивільного кодексу України є нікчемними, внаслідок чого ТОВ УГСП "Афіни" неправомірно задекларувало у липні 2012 року у скорочені декларації з ПДВ податковий кредит на суму ПДВ 54803,00грн. по угоді з вказаним контрагентом.

Суд не погоджується з вказаним висновком МДПІ виходячи із наступного.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства у перевіреному періоді визначав Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), та може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст. 209 цього Кодексу згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з наданих позивачем документів, про наявність яких також зазначено в акті перевірки, у перевіряємому періоді позивач мав договірні взаємовідносини з контрагентом - постачальником ПП «Юг Ойл».

Так, 07 липня 2012 року між ТОВ УГСП "Афіни" (за договором - покупець) та ПП «Юг Ойл» (за договором - продавець) був укладений договір купівлі-продажу №5, згідно якого продавець зобов'язується продавати, а покупець оплатити та прийняти товар - нафтопродукти в кількості, яка визначається у відповідності з товарно-транспортними накладними, оплата товару здійснюється на умовах 100% передоплати, доставка товару здійснюється за рахунок покупця автотранспортом продавця, датою передачі товару є дата зазначена в товарно-транспортній накладній, термін дії договору до 31.12.2012 року.

На виконання вказаного договору ПП «Юг Ойл» у липні 2012 року на адресу ТОВ УГСП "Афіни" поставив дизельне паливо на загальну суму 328820,00 грн., у тому числі ПДВ 54803,03 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000004 від 09.07.2012 року та податковою накладною від 07.07.2012 року.

Оплата товару на загальну суму 328820,00 грн., здійснена шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується банківською випискою. Транспортування товару проводилось згідно товарно - транспортної накладної.

Доказом використання нафтопродуктів в господарській діяльності ТОВ УГСП " Афіни " є надані позивачем до матеріалів справи сертифікат відповідності, матеріальні звіти з руху ПММ за відповідний період, з якого вбачається фіксування придбання відповідних паливо - мастильних матеріалів, кількість використаних нафтопродуктів згідно лімітно - заборних карт, та залишок на кінець відповідного періоду, що не заперечувалось представником відповідача та не було предметом спору.

Таким чином, в наслідок перевірки первинних документів відповідач не вказує на невідповідність вимогам податкового законодавства податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит.

Внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що у перевіреному періоді позивачем було отримано від ПП «Юг Ойл» дизельне пальне, вказаний товар оплачений позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість, після чого була отримана податкова накладна на суму ПДВ 54803,00 грн., за рахунок якої був сформований податковий кредит у відповідному звітному періоду за скороченою декларацією з ПДВ.

Такими чином, судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо порядку формування податкового кредиту за спірною господарською операцією.

Крім того, суд вважає помилковими висновки відповідача, покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, щодо нікчемності поставки дизельного палива ПП «Юг Ойл» на адресу позивача з посиланням на ч. 1 ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, виходячи із наступного.

За змістом статей 203, 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Кожна із цих вимог є самостійною підставою недійсності правочину.

Однак, МДПІ не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Даною нормою визначено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена виключно законом, а не актами перевірки, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладена угода, яка суперечить діючому законодавству, відповідачем не наведено.

Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вважає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою і тому не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, якщо перевіркою контрагента позивача ПП «Юг Ойл» встановлено недоліки його господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача на віднесення сплаченої ним у липні 2012 року суми ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що ТОВ УГСП "Афіни" у перевіреному періоді перебував на спеціальному режимі оподаткування та відповідно був платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Підпунктом 14.1.256. пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що фіксований сільськогосподарський податок для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів.

Згідно статті 307 Податкового кодексу України особливістю обкладення платників фіксованого сільськогосподарського податку окремими податками і зборами є звільнення їх від сплати таких податків і зборів, як податку на прибуток підприємств; земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва); збору за спеціальне використання води; збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності). Податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 затверджено Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках ( далі - Порядок №11). Пунктом 4 Порядку №11 передбачено, що сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюють органи державної податкової служби (п. 5 Порядку № 11).

Зокрема, відповідно до п. 30.8 ст. 30 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем Порядку №11 щодо нецільового використання коштів податку на додану вартість та підстави для встановлення такого порушення позивачем згідно поданого до МДПІ Звіту про суми податкових пільг.

Також суд зазначає, що позивач в скороченій декларації з податку на додану вартість в розділі 2 Податковий кредит в рядку 8.1 "придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які, зокрема, підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" (колонка Б) зазначив за липень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 265691,00 грн., яка включає податковий кредит у сумі ПДВ 54803,00 грн. по операції з придбання у ПП «Юг Ойл» дизельного пального.

Вказана операція в акті перевірки визнана податковим органом нікчемною.

Однак, форма та порядок заповнення вказаної декларації не передбачає розрахунки з бюджетом, внаслідок чого податкове зобов'язання, які виникають за цією декларацією не можуть визначатись як податкові (або грошові) зобов'язання до бюджету.

Пунктом 14.1.39 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Визначена МДПІ в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні сума грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 54803,00 грн. має спеціальний режим, оскільки повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств та спрямовується на підтримку власного виробництва і тому зазначена сума не підлягає перерахуванню до бюджету і, відповідно, не є податковим зобов'язанням позивача.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину та не реальність господарських операцій між позивачем і його контрагентами не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, то суд приходить до висновку про недоведеність факту порушення ТОВ УГСП "Афіни" вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України. З огляду на вказане, суд також вважає, що у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 54803,00 грн., а тому не має підстав і для застосування відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 03.07.2013 року № 0000512200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - грецького сільськогосподарського підприємства "Афіни".

Керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03 липня 2013 року №0000512200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 82205,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 54803,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 27402,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1