Постанова № 34307018, 17.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 922/1226/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Міщенка П.К. суддів:Заріцької А.О., Поліщука В.Ю.перевіривши касаційну скаргу на ухвалу та на постанову Приватної фірми "Союз" господарського суду Харківської області від 05.04.2013 року (якою порушено провадження у справі про банкрутство) Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року у справі№ 922/1226/13господарського суду за заявоюХарківської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань"до Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика"провизнання банкрутомЗа участю представників: ПАТ "Миропільська паперова фабрика" - Кравченка В.П.; ПАТ "Промінвестбанк " - Тукмана Ю.В.; ПП "Союз" - Нагорного Є.Ф.; ПАТ "УІФК" - Шандрука О.Т.; ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Полевика О.Л.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2013 року у справі №922/1226/13 (суддя Чистякова І.О.) порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариство "Миропільська паперова фабрика",

визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань" у розмірі 450 846,77 грн., з яких безспірні вимоги - 445 111,77 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство - 5735,00грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, ухвалено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо, введено процедуру розпорядження майном боржника - Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика", призначено розпорядником майна боржника Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" арбітражного керуючого Телешуна Юрія Володимировича (ліцензія серія АГ№594766 від 15.03.2011р., адреса: 36003, м. Полтава, м-н. Незалежності, буд. 1-Б, кім. 18), встановлено арбітражному керуючому Телешуну Юрію Володимировичу оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень шляхом її авансування заявником - ініціюючим кредитором, відхилено клопотання кредитора про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича, відхилено заяву арбітражного керуючого Князєва Віктора Володимировича про призначення його розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика".

З урахуванням положень п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов`язано кредитора у 5-денний строк з дня прийняття даної ухвали подати до офіційних друкованих органів (газети "Урядовий кур`єр" або "Голос України") оголошення про порушення справи про банкрутство щодо Публічного акціонерного товариство "Миропільська паперова фабрика".

Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Докази звернення до офіційних друкованих органів з приводу публікації оголошення подати суду в 10-денний термін з дня прийняття даної ухвали, а примірник офіційного друкованого органу з опублікованим оголошенням подати господарському суду негайно після опублікування.

Зобов`язано розпорядника майна - арбітражного керуючого Телешуна Юрія Володимировича:

- не пізніше 22.05.2013 року подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, в порядку п. 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" подати письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду їх вимог та докази їх отримання кредиторами;

- не пізніше 22.05.2013 року скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду;

- разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість, провести інвентаризацію майна боржника не пізніше 24.05.2013 року. Відомості про результати проведеної інвентаризації подати суду у попереднє засідання.

Не погодившись із наведеною ухвалою, Приватна фірма "Союз" звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2013 року у справі №922/1226/13 та повернути заяву про порушення провадження у справі про банкрутство від 25.03.2013 року заявникові - ТОВ "Фірма "Рогань", а провадження по справі припинити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року у справі №922/1226/13 (Головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Лакіза В.В., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу Приватної фірми "Союз" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2013 року у справі №922/1226/13 залишено без змін.

Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій, Приватна фірма "Союз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2013 року, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України.

На думку заявника касаційної скарги, у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для порушення провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції під час перегляду ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не надав цьому належної юридичної оцінки.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.

У березні 2013 року ТОВ "Фірма "Рогань" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика" у порядку ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обґрунтовуючи її тим, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором протягом більш ніж трьох місяців після відкриття виконавчого провадження та безспірний розмір вимог кредитора становить більш ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, що підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили, постановою про відкриття виконавчого провадження та розрахунковим документом, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Розмір безспірних вимог кредитора до боржника в сумі 445 111,77 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів, а саме, рішенням господарського суду Харківської області від 05.11.2012 року у справі №5023/4742/12, наказом господарського суду Харківської області від 19.11.2012 року у справі №5023/4742/12 про примусове виконання рішення щодо стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості в сумі 436 384,08 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 8 727,69 грн., постановою Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 05.12.2012 року ВП№35536691 про відкриття виконавчого провадження, а також платіжною вимогою №35536691/5 від 27.02.2013 року, яка була отримана АТ "Брокбізнесбанк" 05.03.2013 року і була повернута банком на адресу Виконавчої служби у в зв'язку з відсутністю грошових коштів на поточному рахунку боржника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2013 року - 1147,00 грн., вимоги кредитора - ТОВ "Фірма "Рогань" до боржника - 445 111,77 грн., триста мінімальних заробітних плат становлять 344 100,00 грн., отже, сума основного боргу боржника перед кредитором є більшою ніж триста мінімальних заробітних плати.

Крім того, встановлено, що кредиторська заборгованість боржника перед кредитором в сумі 445 111,77 грн., є не погашеною протягом більш ніж трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами справи, а саме, документами, які були додані кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство. Також, вимоги ініціюючого кредитора в сумі 445 111,77 грн. не є забезпеченими заставою майна боржника.

Загальна сума кредиторської заборгованості боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату коштів складає 18 151 984,94 грн., з яких, заборгованість по заробітної платі 907 513,41 грн., заборгованість перед ДПІ 2 083 645,07 грн., заборгованість перед Пенсійним фондом 1 193 693,73 грн., заборгованість перед Фондом соціального захисту інвалідів 62 133,05 грн., заборгованість перед іншими кредиторами складає 13 904 999,68 грн.

Боржник володіє на праві власності майном загальною балансовою вартістю 2 502 129,97 грн., тобто, коштів та майна недостатньо, в достатній кількості, для погашення вимог кредиторів. Також, боржник не має рахунків у зберігачів, депозитаріїв та утримувачів, на яких обліковуються цінні папери, не проводить діяльності, пов'язаної із державною таємницею, не має на балансі підприємства майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу боржника.

За змістом приписів ст. 12-16 Закону про банкрутство, прийняття заяви про порушення справи про банкрутство і порушення провадження у справі про банкрутство є відокремленими одна від одної процесуальними діями. У першій з них господарський суд з'ясовує підставність прийняття заяви до розгляду, а у другій - підставність порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року прийнято заяву ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика" до розгляду та призначено підготовче засідання.

В ухвалі від 05.04.2013 року, господарський суд Харківської області, із висновком якого погодився у постанові від 29.07.2013 року Харківський апеляційний господарський суд, виходив з того, що вимоги ТОВ "Фірма "Рогань" до боржника є безспірними, складають 445 111,77 грн., що перевищує триста мінімальних заробітних плат, і невиконані більше ніж три місяці отже, ініціюючим кредитором доведено наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика".

Під час апеляційного перегляду даної справи, в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судом другої інстанції встановлено, що кредитор -Приватна фірма "Союз" вважає, що суду першої інстанції слід було відмовити у порушенні справи про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика" у зв'язку із тим, що заяву із якою ТОВ "Фірма "Рогань" звернулось до суду підписано неналежною особою.

Кредитор вважає, що Беленкова М.І. повинна була підписати заяву не як генеральний директор ТОВ "Фірма "Рогань", а як ліквідатор або голова ліквідаційної комісії, оскільки підприємство ініціюючого кредитора перебуває у стані припинення і саме до голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) в силу приписів цивільного законодавства перейшли усі повноваження керівника підприємства.

Як встановлено апеляційним господарським судом, ініціюючий кредитор, ТОВ "Фірма "Рогань", перебуває не у стадії ліквідації, а у стані реорганізації шляхом перетворення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань" у Товариство з додатковою відповідальністю, тобто відбувається зміна юридичною особою організаційно-правової форми без припинення її існування, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Фірма "Рогань" від 08.01.2013 року.

Доводи Приватної фірми "Союз", що заяву ТОВ "Фірма "Рогань" про порушення провадження у справі підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено, визнано необґрунтованими у оскаржуваній постанові, з посиланням на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ№819882, відповідно до якого, станом на 04.04.2013 року, ТОВ "Фірма "Рогань" знаходиться у стані припинення за рішенням засновників з 09.01.2013 року, Беленкова М.І. є керівником підприємства, підписантом та головою ліквідаційної комісії, разом з тим, при підписанні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика" було зазначено посаду підписанта Беленкової М.І., яка визначена згідно штатного розкладу ТОВ "Фірма "Рогань", а саме, "генеральний директор", що правомірно, зважаючи на те, що Беленкова М.І. є також головою ліквідаційної комісії.

Крім наведеного, враховуючи приписи ст. 16 Закону України про банкрутство, апеляційний господарський суд погодився із призначенням розпорядником майна - арбітражного керуючого Телешуна Ю.В., оскільки кандидатура останнього була визначена автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, за наявності у матеріалах справи відповідної заяви Телешуна Ю.В. щодо участі у справі.

Колегія суддів погоджується із висновками попередніх судових інстанцій щодо наявності повноважень у керівника ініціюючого кредитора Беленкової М.І. на підписання заяви про порушення справи про банкрутство із зазначенням посади "генеральний директор", з огляду на наступне.

Стаття 16 Закону про банкрутство регулює порядок проведення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні, яке провадиться в порядку, передбаченому Законом України про банкрутство, господарський суд здійснює перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо:

- заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство;

- вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

- відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону;

- за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Предметом заяви про порушення справи про банкрутство є вимога про порушення стосовно боржника справи про банкрутство, що ґрунтується на неплатоспроможності боржника. Підставою для подачі заяви є наявність сукупності обставин, що вказують на неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредитором (кредиторами). Виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, включає зазначення доказів наявності грошового зобов'язання боржника у розмірі, що перевищує триста мінімальних заробітних плат, здійснення заходів щодо стягнення боргу в позовному порядку, наявності порушеного виконавчого провадження щодо примусового стягнення боргу. Законодавець встановлює вимоги до доказів, які є допустимими при підтвердженні безспірності грошових вимог. Безспірними є грошові вимоги, які підтвердженні рішенням суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили.

Висновок попередніх судових інстанцій щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора та призначення розпорядника майна не ставиться під сумнів у касаційній скарзі Приватної фірми "Союз", отже оскаржувані рішення, в цій частині заявником не оскаржені та судом касаційної інстанції не переглядаються.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що Беленкова М.І. як "генеральний директор" не мала права підписувати заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика", враховуючи знаходження ініціюючого кредитора у процедурі припинення, а відтак, заяву підписано особою, яка не має права її підписувати (особою, посаду якої у заяві не зазначено), слід зазначити таке.

Ліквідація та реорганізація юридичної особи регулюється Цивільним кодексом України, Господарським Кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації, тобто передання усього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації.

Згідно зі ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа припиняється, зокрема, в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті перетворення (реорганізації).

Ст.34 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України рішення учасників юридичної особи або уповноваженого ними органом щодо припинення юридичної особи, а також даних про склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи. Відповідно до вимог ч.1,3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Стверджуючи про відсутність повноважень у Беленкової М.І., як у генерального директора ТОВ "Фірма "Рогань", на підписання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з реорганізацією підприємства ініціюючого кредитора, у даному випадку, заявник припустився помилкових висновків, оскільки, як було правомірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено належними та допустимими доказами, у Беленкової М.І. були відповідні повноваження на підписання заяви, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ№819882, відповідно до якого, станом на 04.04.2013 року, ТОВ "Фірма "Рогань" знаходиться у стані припинення за рішенням засновників з 09.01.2013 року, а Беленкова М.І. є керівником підприємства, підписантом (особа, яка має право вчиняти від імені юридичної особи дії без довіреності) та головою ліквідаційної комісії, одночасно.

Крім того, посаду Беленкової М.І., згідно штатного розкладу ТОВ "Фірма "Рогань", визначено, як генеральний директор, підпис останньої на заяві був скріплений печаткою ТОВ "Фірма "Рогань".

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права під час прийняття оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих рішень колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що решта доводів заявника касаційної скарги фактично зводиться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для задоволення вимог касаційної скарги, а тому судові акти попередніх інстанцій слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватної фірми "Союз" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2013 року у справі №922/1226/13 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук