Ухвала суду № 34306279, 24.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/1864/13-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є. Провадження № 22-ц/780/4503/13 Доповідач у 2 інстанції ПоліщукКатегорія 4 24.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

22 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А..

суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом та просила визнати за нею право власності на об'єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача передати їй технічну документацію на вказану квартиру.

Мотивувала свої вимоги тим, що 03 червня 2011 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги, яке відбулося за відома відповідача, відповідно до якого вона набула права вимоги до відповідача майнових прав на вказану квартиру. На момент укладення договору про відступлення права вимоги від 03.06.2011 року вартість майнових прав за квартиру вже була сплачена відповідачу.

16 вересня 2011 року будинок, складовою частиною якого є спірна квартира введено в експлуатацію. Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22.09.2011 року № 270 доручено КП «Ірпінське БТІ» оформити та видати ТОВ «Аверс-Сіті» поквартирно свідоцтва про право власності на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_2.

Вона неодноразово усно та у письмовій формі зверталась до відповідача із вимогою щодо передачі їй документів на квартиру та виконання умов договору, однак відповіді не отримала, а тому вважає свої права порушеними.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2013 року позов задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язано ТОВ «Аверс-Сіті» передати ОСОБА_1 технічну документацію на квартиру АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Зокрема в доводах апеляційної скарги апелянт стверджує, що позивачка не надала суду доказів того, що в неї виникло право власності на спірну нерухомість і це право зареєстровано в порядку, встановленному ст.331 ЦК України.

Крім цього, вказує, що позивачка згідно договорів купівлі-продажу майнових прав отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

На думку апеллянта суд неправильно витлумачив та застосував ст. 392 ЦК України, визнавши за позивачкою право власності на спірну нерухомість, оскільки позивачка не є власником спірної квартири, тому неможливо визнати право, яке не виникло.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до договору про відступлення права вимоги, укладеного 3.06.2011 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, позивач набула права вимоги до ТОВ «Аверс-Сіті» майнових прав на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1.

На момент укладення Договору про відступлення права вимоги вартість майнових прав на квартиру вже була сплачена відповідачу.

Відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу майнових прав не виконав своїх зобов'язань щодо оформлення права власності на спірну квартиру.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно із ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту права та інтересу є, зокрема визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.06.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набула права вимоги до ТОВ «Аверс-Сіті» майнових прав на об'єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу майнових прав № А 41 від 17.09.2010 року та додаткової угоди до нього від 03.03.2011 року.

На момент укладення договору відступлення права вимоги від 03.06.2011 року, вартість майнових прав за квартиру в розмірі 113 298,97грн. вже була сплачена відповідачу відповідно до додаткової угоди до договору купівлі-продажу майнових прав від 3 березня 2011 року.

16 вересня 2011 року будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом серії КС № 16411043016.

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди до договору купівлі-продажу майнових прав майнові права на об'єкт нерухомості за цим Договором передаються Продавцем Покупцю шляхом підписання Акту, а в п. 3.2 зазначено, що право власності на майнові права від продавця до покупця переходять після підписаного акту.

Загальна вартість майнових прав на квартиру згідно п. 4.2 договору складає 113 298 грн. 97 коп. Відповідачем не спростовано факт повної сплати майнових прав за квартиру в розмірі 113 298,97грн.

Оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір відступлення права вимоги і права, що відступаються за цим Договором Стронами оцінено у 113298,97грн., то до позивача в свою чергу перейшли всі права покупця майнових прав на квартиру, в тому числі і права вимагати визнання права власності на квартиру в разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

Встановивши вказані обставини, суд прийшов до правильного висновку, що оскільки відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу майнових прав не виконав своїх зобов'язань щодо складання акту про передачу майнових прав і оформлення права власності на спірну квартиру, тому згідно встановлених судом обставин існують правові підстави для визнання за позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача передати позивачці технічну документацію (технічний паспорт) на вказаний об'єкти нерухомості.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Майно є новоствореним, на підставі договірних відносин позивач свої обов'язки виконав повністю, але відповідач перешкоджає у реєстрації виниклих на цій підставі у позивача прав, у зв'язку з цим рішення суду є підставою для реєстрації таких прав на зазначене нерухоме майно у встановленому законодавством порядку.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою не надано суду доказів виникнення в неї права власності на спірну нерухомість і реєстрації цього права у встановленому порядку та отримання позивачкою згідно договорів купівлі-продажу майнових прав лише права на набуття права власності на спірні об'єкти нерухомості не ґрунтуються на вимогах закону.

Інші доводи апеллянта на те, що позивач згідно договору купівлі-продажу майнових прав та договору про відступлення права вимоги отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно і неправильне застосування судом ст.392 ЦК України є необгрунтованими.

Встановлено, що зобов'язання покупця за договором купівлі-продажу майнових прав перед продавцем по сплаті вартості квартири виконані і апеллянтом ця обставина не оспорюється. Позивач у встановленому законом порядку набула права вимагати виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав квартири. Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань по складанню акту про передачу майнових прав на квартиру. Дії відповідача свідчать про невизнання за позивачем права на спірну квартиру. За вказаних обставин суд обгрунтовано застосував норми ст.392 ЦК України.

Інших доводів, які б спростовували законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст. 308, 315 ЦПК України колегія ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: